RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  «Пташку шкода!». Пернатий символ Маврикія

«Пташку шкода!». Пернатий символ Маврикія

Фігурки птиці додо «окупували» всі сувенірні крамниці Маврикію, а її зображення навіть стало національним символом, доповнивши собою герб країни. Та найприкріше, що всю цю славу маврикійський дронт отримав після того, як повністю зник з лиця землі, на що знадобилося менше ста років...

Серед екзотичної живності, що розгулює узбережжями мальовничих безлюдних островів, розкиданих в Індійському океані, колись бродила нині вже напівміфічна птаха додо. Хижаків, які б полювали на пернату, не існувало, тож у неї не виникало необхідності швидко бігати й підніматися в повітря. Соковита трава і смачні опалі пальмові плоди завжди були в наявності, а цілорічне літо не давало замерзнути. «Помітивши» малорухливий спосіб життя додо, еволюція зробила свою справу, і з часом родина дронтових втратила «зайві» особливості. Від їхнього хвоста лишився тільки невеликий чубчик, а від крилець – кілька непотрібних пір’їн. Проте птахи й не думали засмучуватися: навіщо їм кудись переміщатися, якщо й на батьківщині все є? Не хвилювалися вони аж до XVII століття. Та як тільки на узбережжі майбутнього Маврикію з’явилися перші мандрівники, райське життя символу країни безповоротно змінилося.

Нідерландці, які висадилися на острів, вирішили, що вгодовані повільні птахи будуть чудовим поповненням корабельних запасів. До довірливого додо можна було безперешкодно підійти і просто забити його палицею. Бідолаха не чинив жодного опору, хоча мав міцний дзьоб і значні розміри. Потім досвід легкого полювання перейняли португальці. Саме вони дали незграбному сухопутному дронту прізвисько «додо», що в перекладі з їхньої мови означає «дурний» або «ідіот ». Однак старі розповіді про те, як під час примусового виселення з острова кілька пташок лили гіркі сльози, розуміючи, що ніколи не повернуться додому, свідчать про протилежне. Вони були практично ручні, однак не могли перенести дорогу й неволю та помирали при транспортуванні.dodo-259248_960_720.jpgФото pixabay.com

Завезені на кораблях щури, собаки й коти, які розбавили острівську живність, можна сказати, остаточно поставили крапку в існуванні виду. Пташенята, що мешкали в гніздах, звитих прямо на землі, ставали смачним обідом для хижих новачків фауни Маврикію. Ось так стрімко, трохи більше ніж за півстоліття, скінчилася ера нещасних представників дронтових...

Практично всі забули про них аж до ХIX сторіччя, поки Льюїс Керрол не згадав про додо в «Алісі в країні чудес», зробивши його прототипом зовнішності одного з персонажів. А ось прообразом цього героя «за характером» став сам письменник. Своє справжнє ім’я через вроджене заїкання Льюїс вимовляв як Чарльз Людвіг До-До-Доджсон. Цікаво, що за кілька років один з друзів автора, Робінсон Дакворт (який став «двійником» ще одного персонажа книги), отримав від нього в подарунок факсимільне видання «Аліси» з підписом: «Робін-Гусаку від Додо».

Після публікації казки інтерес до птаха відродився. Читачі були вражені тим, що вигадана тварина виявилася абсолютно реальною, щоправда, давно вимерлою. А дослідники розпочали пошуки решток прославлених у книзі пернатих. Єдиний повний екземпляр у вигляді опудала колись зберігався в лондонському музеї, поки його не розтягнули щури... Тому одному з учених довелося вирушити на Маврикій на пошуки скелета. У ході збирання місцевих легенд і тривалих археологічних розкопок він все ж роздобув те, що шукав. pcpaka1anm9faz2mbcre.jpgФото gizmodo.com.au

Незабаром виявилася ще одна знахідка. Як з’ясувалося, вищезгадане опудало не повністю пішло в сміттєві баки: хтось із підприємливих співробітників відірвав від нього голову і лапку. Тепер на основі цих зразків вчені з Оксфордського університету намагаються відтворити вимерлий вид. Не так давно працівники лабораторії прийшли до перших важливих досягнень: молекула ДНК нарешті була добута з відшуканих кісток. Зараз експерименти тривають. Залишилося тільки знайти найближчого живого родича додо, на місце якого, до речі, претендують кілька видів голубів, і воскресити так безглуздо зниклих птахів.

Головне фото de.aliexpress.com

Вам це буде цікаво:
Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
За статистикою, близько 10% населення планети тією чи іншою мірою страждає на хронічні бронхіти, що переходять в астму. Більше половини з них – діти. Окрім різноманітних інгаляторів та інших лікарських засобів, на дихальні шляхи позитивно впливає сіль.
Великий шовковий шлях по-таджицьки
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
Туристичне Intermezzo
Чи знайоме вам відчуття втоми від урбанізму? Після закінчення важкого дня так і жадаєш влаштувати собі Intermezzo. Саме тоді хочеться змінити буденний чорний колодязь кави на кухлик прозорої джерельної води, будильник – на спів птахів, автомобільні вихлопи – на обійми гірських туманів, ТБ-перегляди...
У Києві відбувся транскордонний молодіжний табір «Європейські цінності та культурна дипломатія: молодіжні зустрічі»
З 5 по 8 листопада 2019 року у рамках проєкту відбулись заходи, до участі в яких долучились студенти та викладачі з Білорусі й України, поважні гості та дипломати​.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Найробі: тепер я бачив усе
Унікальна природа, головний тектонічний розлам планети, фламінго, жирафи й гепарди на відстані витягнутої руки – про це і багато іншого в нашому новому матеріалі про столицю Кенії Найробі та її околиці.
Зоо-Азія. Частина ІІ
У теплі розкішні дні зовсім не хочеться згадувати про кам’яні джунглі міст, а хочеться вчепитися за справжню зелену ліану і полетіти у природу. Полетіти саме туди, де гармонійно поєднані рослинний і тваринний світ, флора і фауна...
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Підземний полиск імперії: будапештське метро
Провівши всього годину в польоті, я раптом дізнався, що опинився в місті, де є найстаріше в континентальній Європі метро. І це ще не все, чим примітна будапештська підземка. OUTLOOK вирушає на прогулянку метрополітеном одного з найгарніших міст світу. Спускаємось?
Суринам. 7 причин відвідати найменшу країну Південної Америки
Суринам не можна назвати популярною місциною – це така собі південноамериканська Африка, справжня, первозданна, маловідома і зовсім не туристична країна зі специфічною англійською мовою і ночівлями в гамаках посеред джунглів.
Туреччина - країна природних чудес
Переповнена скарбниця дивовиж Туреччини – суцільне натхнення для казкарів. Коли люди вперше бачать білі гори посеред теплої країни, то у кожного виникає різне бажання: хтось хоче впасти у сліпучі кучугури і зробити «снігового янгола», а дехто уявляє, що гори солодкі на смак, точнісінько, як цукрова вата…
З небом «на ти»: найбільш високогірні міста світу
Хто бодай раз бував у горах, неодмінно замислювався над тим, щоб залишитися там назавжди. Але вже через кілька годин відчував на собі всі «принади» перебування на такій неймовірній висоті і втікав назад до рідних низин… Так чи можна жити постійно там, де часом важко навіть дихати? Відповідь – так, і сьогодні ми розкажемо про п’ять найцікавіших високогірних міст світу!
Атакама: життя в неживій пустелі
Атакама, що розкинулася між Тихим океаном та Андами, охопила своїми володіннями сотню тисяч кілометрів земної поверхні. Центральна частина найсухішої пустелі на нашій планеті, з якою не можуть конкурувати навіть знамениті Сахара і Наміб, не бачила дощів стільки, скільки ведуться спостереження за погодою...
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Тіманфая. Гарно до жаху
Канарські острови – це не тільки море, пляжі і коктейлі. Але й обвуглена історія цієї частини землі, вогнедишні жерла і соляні копальні. Особливо «гарячим» норовом з-поміж решти островів славиться земля Лансароте. Раніше на цій ділянці виверження вулканів відбувалися із завидною регулярністю. Тепер сюди вирушають туристи подивитися на силу вогню і магми і навіть зазирнути у «пекло».
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного.
Острови місячного сяйва і диких джунглів
Збираючись на Коморські острови, турист жадає зануритись у нерозбавлену екзотику й одразу ж опинитись в оазисі дикої природи. Місячну ніжність, закладену в арабській транскрипції назви «Комор» («місяць»), було відібрано у сусіднього Мадагаскару, спершу саме він претендував на те, щоб називатися Коморським.
Закрити
Outlook facebook page