RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї

Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї

Автор: 25.06.2019 | цікавинки, історія
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...

Ну, наприклад, від «могилки» іспанського диктатора і кіномана Франциско Франко. Так, вам не привиділося – вождь з Піренеїв не надто захоплювався літературою, зате без фільмів жити не міг. У всіх його резиденціях були прекрасні зали для перегляду улюблених стрічок генералісимуса. Крутили чи ні якісь картини в Долині Загиблих – невідомо, але погодьтеся, що ця усипальниця чудово виглядає в кадрі. Меморіал, розташований у 58 км від Мадрида, почали зводити ще за життя каудильйо. Кажуть, навіть архітектори, які багато чого бачили, про себе називали Франко не інакше як «фараоном з власною пірамідою». 18 років будівництва, 6 мільйонів керамічних елементів, 150-метровий хрест, майже 300-метрова базиліка, вирубана в скелі, тисячі загиблих робітників (здебільшого політв’язні) – усе це перетворило об’єкт на один із найбільш грандіозних мавзолеїв світу. Щорічно сюди приїжджають туристи з усіх куточків планети і шанувальники вождя, хоча з 2007 року іспанська влада надала комплексу статус пам’ятника жертвам франкізму (крім самого диктатора, тут поховано від 33 до 40 тисяч учасників громадянської війни) і заборонила проводити будь-які політичні заходи.Фото meros.org

Наполеон Бонапарт, за свідченням сучасників, був не найскромнішою людиною, та монументів собі за життя, на відміну від Франко, він не зводив. Проте його прах покоїться у величній споруді, яка поряд з Тріумфальною аркою і Ейфелевою вежею є одним із символів Парижа. Будинок Інвалідів з двічі позолоченим куполом (на це пішло понад 30 кг золота) – ідеальний приклад архітектури класицизму. До речі, його назва зовсім не пафосна, адже він був зведений для ветеранів ще в 17 столітті і донині частково використовується за призначенням. Сьогодні там проживає трохи більше сотні інвалідів французької армії, яким до душі «сусідство» з великим полководцем і його сподвижниками. Хоча з приводу останнього вже з десяток років виникають сумніви. І нехай навіть знаменитий Гюго писав, що в 1840 році попрощатися з імператором вийшло близько півмільйона людей і «здавалося, ніби весь Париж перемістився в одну частину міста, як вода у вазі, яку перехилили», – усіх їх могли обдурити. З 2002 року багато французьких істориків та експертів час від часу вимагають від уряду перевірити останки, адже існує версія, згідно з якою під куполом покоїться зовсім не Бонапарт, а такий собі Жан Батист Кіпріані – його метрдотель.Фото flymeango.com

На іншому кінці Європи, в Туреччині, – свої кумири. Серед них і Мустафа Кемаль Ататюрк, засновник і президент першої республіки. Після його смерті в 1938 році тіло «батька турків» кілька разів було перепоховано, поки не знайшло своє постійне пристановище в мавзолеї зі складною назвою Аниткабір. Побудований за 7 років (1944-1953), він і до цього часу є для жителів Анкари та всієї країни таким же священним місцем, як і мавзолей на Красній площі в роки СРСР для комуністів. Щороку сюди приїздить не менше 2 мільйонів відвідувачів, переважна частина яких – турки. Окрім самої будівлі, парку та музею, усипальниця привертає увагу своєю колекцією автомобілів Кемаля і точно відтвореним його робочим кабінетом.Фото frenchparis.ru

На черзі, напевно, найзнаменитіший мавзолей на землі – індійський Тадж-Махал. Споруджений за вказівкою правителя Шах Джахана ще 1632 року, він з’являється мало не в кожному другому фільмі про Індію. Першою у ньому поховали дружину падишаха Мумтаз Махал, яка померла при пологах. Пізніше з’явилася ще одна гробниця – самого Джахана. Будували усипальницю 20 тисяч робітників, багато з яких, за легендою, були вбиті після зведення комплексу. Щорічно його відвідують 4 мільйони туристів, яких притягує не тільки величність споруди з білого мармуру, а й десятки міфів, пов’язаних з нею. Найбільше мені подобаються два з них. Згідно з першим, Шах Джахан хотів створити на іншому березі річки Джамни близнюка з чорного мармуру і з’єднати будівлі сірим мостом, проте його планам не судилося збутися. У другій же легенді йдеться про те, що в 19 столітті правитель Британської Індії, лорд Вільям Бентінк, хотів зруйнувати Тадж-Махал. Причина тому – мармур, який генерал-губернатор нібито збирався продати на аукціоні. Як кажуть, добре те, що добре закінчується: пам’ятник стоїть у повній цілості, і над ним навіть заборонено літати.taj-mahal-agra-india-TAJ0217.jpg
Фото travelandleisure.com

Завершимо ми, власне, тим, з кого й почали – Володимиром Іллічем Леніним. Звісно, його усипальня в центрі Москви явно програє наведеним вище об’єктам за багатьма параметрами. А все могло бути інакше, адже так і не побудований Палац Рад у столиці СРСР мав стати не просто мавзолеєм, але й однією з найбільш грандіозних споруд світу. Зруйнований більшовиками храм Христа Спасителя «звільнив» величезну територію, і саме на його місці в 1937 році почали закладати фундамент 420-метрової будівлі (на той момент нічого вищого на землі не було). Однак війна, а разом з нею й економічні труднощі так і не дозволили 100-поверховому хмарочосу з Леніним нагорі стати символом «нової Москви» (хоча на листівках і планах міста він встиг з’явитися). Споруджені конструкції вирушили на фронт, перетворившись на мости та інші об’єкти стратегічного призначення, а з їх решток зробили великий басейн. Після війни про проект вже майже не думали, тому він лишився тільки на папері та в деяких фантастичних і псевдоісторичних фільмах.zdfgb.jpg
Фото 29palms.ru

Головне фото lonelyplanet.com

Вам це буде цікаво:
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Перегоріла? Не біда!
Зазвичай, коли лампочки в наших квартирах перегорають, ми, не замислюючись, викидаємо їх у смітник: яка від них тепер користь? Однак трішки фантазії – і руки «з потрібного місця» творять дива. Якщо у вас є дитина, то перегорілий освітлювальний прилад може перетворитися на чудову іграшку, зроблену своїми руками...
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Інфраструктура по-китайськи: неймовірний міст, що єднає Макао і Гонконг
Коли скептики кажуть, що все «най-най» уже збудоване людством, і кивають на різноманітні і справді видатні витвори інженерної думки, вони найчастіше погано поінформовані і навряд чи дивляться далі за розвинені західні країни. А тим часом, приміром, у Китаї держава піднімає просто нечувані інфраструктурні проекти.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Гід по старині: Европейські блошині ринки
Всупереч поширеній думці, європейські блошині ринки мають небагато спільного з секонд-хендом або звичайними торговельними рядами традиційних речових базарів. По суті, ці місця унікальні тим, що своєрідно відображають дух країни, а по непоказних, на перший погляд, товарах можна прочитати її минуле, відчути настрій епохи.
«Пташку шкода!». Пернатий символ Маврикія
Фігурки птиці додо «окупували» всі сувенірні крамниці Маврикію, а її зображення навіть стало національним символом, доповнивши собою герб країни. Та найприкріше, що всю цю славу маврикійський дронт отримав після того, як повністю зник з лиця землі, на що знадобилося менше ста років...
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Встигнути подумати про все: топ-5 затяжних рейсів
Талони на посадку й закордонний паспорт приємно гріють вам руку, а багаж уже давно перетворено чиїмись вправними руками на пам'ятник з поліетилену. За прикрою випадковістю саме в цьому целофановому полоні можуть залишитися журнали, книжки і кросворди, що ви їх припасли на випадок хронічного нападу нудьги під час перельоту.
Глибокі музеї
Ще кілька століть тому морський транспорт був не просто найпопулярнішим, але й часом єдиним способом дістатися з точки А в точку Б. Однак, як відомо, форс-мажори трапляються на будь-яких дорогах, навіть водних, і за історію людства безліч кораблів так і не пристало до берега. Проте відносна «збережність» дозволяє затонулим суднам знайти друге життя, перетворившись на музеї.
Між берегів
Як показує практика, навіть найутилітарніші речі можна зробити предметом мистецтва. Якщо проявити фантазію і «не рубати» творчість, все стає незвичайним. Наприклад, мости. За логікою основне призначення таких конструкцій – з’єднати два береги, тому головне в них – безпека. Однак іноді люди керуються іншими критеріями.
У мандри по-своєму. Транспорт для подорожей
OUTLOOK не може уявити життя без подорожей. Але квитки, розклади, черги, повільність – усе це може неабияк зіпсувати мандрівку. Тому як добре мати біля дому чи в гаражі транспорт, який дозволить побачити і пережити щось нове, забувши про проблеми.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Як незвично провести час у Копенгагені: Христианія – оплот свободи
Усі ми так чи інакше прагнемо свободи – особистої чи національної, матеріальної чи духовної. Дивне поселення Христианія в центрі датської столиці – одна із спроб досягти повної свободи від законів матеріального світу.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Закрити
Outlook facebook page