RU  UK  EN
Статьи  >  Дізнайся  >  Історія бренду: Davidoff

Історія бренду: Davidoff

Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.

«Я не займався маркетингом. Я любив своїх клієнтів»
Зіно Давідофф

Історія особистості, особливо, якщо вона згодом сама стала брендом та увібрала в себе вершки, зняті з цілої епохи, має право бути закрученою у Діккенсовому стилі й неправдоподібно гостросюжетною. Зіновій Давидов починав з туманної музичної стежки, а закінчив не менш димно-ілюзорним, але більш практичним бізнесом, називаючи себе вже Зіно Давидофф. Пізніше корпорація розширилася разом з асортиментом, та почалося все «по-чоловічому» – із сигар.

Утім, навіть враховуючи моду на куріння на початку 20-го століття, мало хто міг припустити, що хлопчик, народжений у єврейській родині в Новгород-Сіверському (270 км від Києва), колись робитиме тютюнові подарунки королям. Через багато років Davidoff Chateau Margaux стануть улюбленцями принца Монако, а одного осіннього вечора король Єгипту і Судану Фарук I особисто замовить у Зіно ні багато ні мало – 20 000 сигар.Фото davidoff.com

Щоб осягнути загадку успіху «Давидофф», слід зрозуміти його самого. Це той випадок, коли між продуктом і творцем мінімальні межі. Ось як сучасники описували негласного батька всіх сигар: «Він мав чудовий вигляд і скидався чи то на французького актора Фернанделя, чи то на принца Чарльза. Його черевики завжди виблискували яскравіше, ніж у королівського пажа. Зіно тяжів до класики, шанував Моцарта і Достоєвського. А Ісаак Штерн та Артур Рубінштейн, який, до слова, теж був його клієнтом, до останніх днів залишалися його улюбленими виконавцями. Обожнював ранкові прогулянки, денний бридж. Кого терпіти не міг, то це примхливих дам. Коли одного разу клієнт поскаржився Зіно, що його дружина не любить котів, той наполегливо порадив негайно вжити заходів... і поміняти дружину».

Копнувши глибше, нескладно здогадатись, що потяг до тютюну у Зіно від батька. Емігрувавши до Женеви, сім'я Давидофф відкрила невелику тютюнову крамничку в кварталі Le Grottes, заробляючи спершу переважно продажем сірників.inside_new.jpgФото coronacigar.com

З тих часів залишилися спогади про безгрошів'я і сімейна притча про Леніна. Мовляв, колись до них у магазинчик заходив сам вождь пролетаріату, ось тільки пішов не розплатившись. Крім того, до крамнички до Давидофф навідувалися згаданий і обожнюваний Рубінштейн та Пітер Устинов. Скупитися, потеревенити, потріпати за вухом маленького Зіновія. Отож сім'я, за винятком більш консервативної матері, досить швидко увійшла в ритм Швейцарії.

Що ж Зіно? Не бажаючи задовольнятися скромним батьківським бізнесом, він вирушає до Аргентини у пошуках себе. Тоді то була єдина держава, куди можна було в'їхати з паспортом біженця. Двадцятирічний юнак, маючи 300 франків стартового капіталу, збирався перетнути півсвіту на кораблі до Буенос-Айреса. Утім, коли хлопчина ступив на борт, вітер гуляв у його кишенях, адже всі гроші прогуляв у Парижі задовго до відбуття.

Але й Аргентина не змогла втримати діяльного Зіно на одному місці. Надивившись удосталь на портеньо Буенос-Айреса, Давидофф вирушив по тютюнових плантаціях шукати ідеї. У самій Аргентині тютюн не вирощували, тож шлях лежав до країн-експортерів – Бразилії, Куби. Зіно пробирався на такі відомі плантації, як Mato Grosso, Rio Grande, Borba... Нарешті, Куба зачарувала його – все до цього і йшло.Фото wanderhotelier.ch

Країна багато курила, до того ж робила це так ревно, що лякала навіть самого Зіно, котрий виріс у стриманішій і більш витонченій східноєвропейській родині. Згодом він згадував: «Кубинські сигари спалахували тоді всюди. То був дивний для сучасної людини час: їх курили куртизанки, очікуючи на клієнтів у сутінках, ті теж не відставали і давилися димом, біжучи до своїх дам. Горіли сигари і у вікнах психлікарень – тамтешні божевільні по черзі підпалювали то їх, то самі будівлі лікарень. Смалили підлітки, не відставали від них і батьки. Пояснювалося це епохою – дореволюційний час, коли власний добірний тютюн могли собі дозволити навіть бідні корінні жителі. Опісля цей привілей через зростання цін повністю перейшов на обгорілі плечі приїжджих і туристів».

Для Давидофф той період виявився більш ніж доленосним. Зіно повернувся до Швейцарії 1929 року і, крім твердого переконання розпочати новий сигарний бізнес, привіз із собою дещицю новаторського латиноамериканського темпераменту. Він першим сконструював спеціальну кімнату х'юмідор, де, підтримуючи певну вологість для зберігання сигар, наглядав за ними, як за дітьми, яких тоді ще не мав.

Але час минав, і, крім тютюну, в повітрі виразно пахло війною. Напередодні Другої світової Зіно роблять ексклюзивну пропозицію – продавати всі кубинські сигари, які залежалися на європейських складах. Імпортери готові були віддавати їх за безцінь, аби не дісталися фашистам. Для цього підприємцеві треба було вкласти 100 000 франків. Одначе такої суми у нього на той момент не було. Та й банки спочатку безапеляційно відмовляли йому у значній позиці, здалися тільки, зачувши, що Зіно поставив на кін «репутацію Давидофф». Таким чином, кредитори не прогадали: бренд не тільки успішно пережив війну, а й вивів сигарний промисел на новий рівень – компанія стала випускати сигари у співпраці з Chateau Margaux, Chateau Latour і Dom Perignon.Фото simple2x2.wordpress.com

Продукція Davidoff розходилась як гарячі пиріжки, і бізнесмени дедалі пильніше приглядалися, вивчаючи феномен підприємства. Ні, звісно, не обходилось без провалів, адже тютюновий бізнес пов'язаний з ризиком від початку. Найбільш гучним інцидентом було "кубинське питання". Якість тютюну та скрутки сигар падала – 20 000 одиниць продукції були спалені митниками через "прикро низьку якість", але Зіно не зневірився і перевіз бізнес до Домінікани. Як виявилося, створити там Кубу було ще простіше, однак...

Однак пропав сам творець. Вивітрився як дим. Сталось це 1994 року. Зіно не дожив кілька років до появи продукції власної марки у себе на батьківщині. Але, враховуючи те, як Давидофф оберігав своє дітище за життя, нам здається, він і нині наглядає за ним, попиваючи каву власного виробництва та пускаючи кільця диму... он на тій хмаринці, бачите?

Головне фото simple2x2.wordpress.com

Вам это будет интересно:
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Історія бренду: Швейцарський ніж
Напевно, у світі не знайти чоловіка, в котрого не було б швейцарського ножа чи його подоби. І нехай ідея кишенькового ножа з’явилася зовсім не у Швейцарії, світову славу він здобув саме завдяки швейцарцеві Карлу Ельзенеру, і тепер нерозривно асоціюється з його батьківщиною і бездоганною швейцарською якістю.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
Сьогодні виповнюється 120 років з дня народження відомої української художниці - Катерини Білокур. Її талант був визнаний за життя, її роботами захоплювався Пабло Пікассо, а в наші дні її картини виставлені у музеях, а Google присвячує їй свій дудл. А розпочиналось все за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролювались...
Пальчики оближеш: Що на вас чекає за кулісами найкращих кухонь світу
Давайте пригадаємо найбільш незвичну страву, котру вам випало скуштувати? Що це буде за їжа, вам вирішувати. Небагато екзотики; ті самі комахи, котрих ми слабо можемо уявити як інгредієнт; дивний напій із гіркуватим присмаком; несподіване поєднання гіркого і кислого… у кожного є свій незабутній досвід щодо цього.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Історія бренду: Veuve Clicquot
Сучасні гурмани напевно погребували б пити шампанське початку XIX століття: елегантну золотисто-солом'яну сорочку вина приховувала каламутна пелена дріжджів, які вносять до купажу для отримання вуглекислого газу, а чудову гру фруктових і ванільних півтонів заглушали грубі сторонні присмаки. Такий продукт не міг задовольнити витончених смаків публіки і, як наслідок...
25-та сходинка тріумфу чекає переможців!
Організатори програми «Людина року» передають вітання партнерам, лауреатам, поважним гостям, а також режисерсько-постановочній групі, підрядникам, виконавцям та багатьом іншим помічникам. Вони висловлюють щирі сподівання, що скоро матимуть змогу спілкуватись та обмінюватись творчою наснагою та енергетикою...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Історія бренду: Балет Сухішвілі: підкорені вершини маленької грузинської мрії
Колись безмежно відданий танцю Іліко заповів своїм нащадкам з робити все, щоб ім’я його роду не зійшло з афіш ніколи. Через 70 років мільйони людей у сотнях країн розкуповують квитки, де, хоч і різними мовами, але легко читається прізвище Сухішвілі.
Історія бренду: Мазераті
Автомобілі марки Мазераті – це не просто швидкість і надійність, це ще й неймовірне почуття стилю, котрим не можуть похвалитися багато інших відомих брендів, адже саме італійці розуміються не лише на технологіях, а й на дизайні. Коли і як вони почали створювати ці шедеври на колесах, з якими труднощами й успіхами мали справу – читайте далі в OUTLOOK..
Історія бренду: Телеканал Discovery
Сьогодні OUTLOOK розповідає про черговий надихаючий приклад того, як мрія стає справою всього життя. Створення одного з найбільш успішних каналів за всю історію телебачення Discovery Channel, а слідом і величезної медіа-корпорації Discovery Communications – просто не може не мотивувати на власні великі справи.
Точка на карті: музей Ілани Гур
Складання маршрутів для сучасних туристів вже давно виходять за межі класичного розуміння поїздок за кордон. Мандрівники сьогодні є настільки вибагливими, що стандартний набір — історичні місця та крамниці з сувенірами скоро турагенціям пропонувати буде нікому, адже попит зростає не на традиційні екскурсії, а на отримання емоцій.
Історія бренду: Вода «Боржомі»
Сьогодні ми пропонуємо вам вирушити з нами в курортну частину Грузії, в околиці красивого й затишного курортного містечка Боржомі, де вже кілька століть розливають одну з найпопулярніших і найкорисніших мінеральних вод у світі – легендарний «Боржомі».
Історія бренду: Revlon – революція кольору у світі краси
Найбільше його досягнення – створення кольорового стійкого лаку для нігтів. Але є на його рахунку й інші значущі творіння – лак для волосся, водостійка туш, рідкий тональний крем… Що б ми робили, якби не екзальтований і примхливий геній без освіти – Чарльз Ревсон ? Саме він придумав всі ці жіночі речі першої необхідності і створив легендарний Revlon.
Історія бренду: Baileys
Він є практично в кожному хорошому ресторані, кафе або домашньому барі. Серед безлічі різноманітних ємностей з не менш різноманітними видами алкоголю справжній цінитель одразу ж впізнає затемнену пляшку з етикеткою, на якій зображено зелений пейзаж і красується напис Baileys. Цей лікер, приготований на основі віскі та вершків, за свої унікальні смакові якості серед гурманів отримав назву «вершкового дива».
Знай наших: Ежен Деслав
У рубриці «Знай наших» ми зазвичай розповідаємо про видатних українців, котрі досягли значного успіху в тій чи тій сфері. Однак нашого сьогоднішнього героя – Ежена Деслава, або Євгена Слабченка – важко вписати в певні рамки, оскільки він досяг висот одразу в кількох сферах, будучи не тільки справжньою Людиною епохи Відродження XX століття, але й патріотом своєї України.
Закрыть
Outlook facebook page