RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Ми там були: Брюгге

Ми там були: Брюгге

Торік навесні випала нагода побувати в Бельгії. Приблизно 2 роки тому я поставив собі за ціль крутити педалі скрізь, де подорожуватиму. По-моєму, велосипед – найкращий спосіб міського туризму. Так ти завжди учасник життя, а не тільки спостерігач, як-от з вікна автобуса чи авто...

На вело-байку весь витрачений час є не відстанню, а подорожжю. Ти не скутий ніякими маршрутами і таймінгами. А взагалі, де, як не в Бельгії кататись на двоколісному? З певних технічних причин це не вдалося зробити у Брюсселі, однак бажання було сповна реалізовано у Брюгге.

Найближчий прокат знайшли на мапі в самісінькому центрі міста. Ось таким був прайс:

Отже: серце Фландрії, двоє нас, два ровери, один день і, звичайно ж, типова бельгійська погода – дощ (часом дуже сильний, холодний, нестерпний).

Читайте також: Що вони їдять: Бельгія

Детально не зупинятимусь на описі Брюгге – це я навряд чи зроблю краще за першого-ліпшого путівника або Вікіпедію. Скажу тільки, що історичний центр внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Статки міста в Середні віки були неймовірно великими, звідси – численні пам’ятки архітектури, збережені в чудовому вигляді й донині. І що справді вражає, то це цілісність: бачимо не окремі поодинокі споруди чи їхні залишки на певних вулицях, як часто буває, а суцільне древнє місто у місті. За день не обійдеш, але об’їдеш.

Серед найцікавіших з архітектурної точки зору об’єктів у своєму must see-рейтингу я б відзначив 83-метрову вежу Белфрай, побудовану 1240 року, і міську ратушу. Остання є однією з найстаріших збережених цивільних будівель історичної Фландрії. Її багатство і пишність дозволяють судити про важливе економічне і політичне значення середньовічного Брюгге. Створена в традиціях церковної готики, вона стала законодавицею моди у фламандській цивільній архітектурі свого часу. За її зразком було споруджено інші знамениті ратуші. Абсолютним шедевром є готична зала із численними фресками 19 століття.

Зупинили ми свої байки біля церкви Богоматері (Church of Our Lady), де зберігається єдина скульптура Мікеланджело, що за його життя опинилася по той бік Альп, – «Діва Марія з немовлям» («Мадонна Брюгге»). Вежа собору заввишки 122,3 метри залишається найвищою спорудою в місті і другою за висотою у світі вежею, викладеною цеглою (поступається лише церкві Святого Мартіна в Ландсхуті, Німеччина).

Подорожуючи, я зрозумів, чому місто називають північною Венецією: глибокі канали, десятки мостів, у тому числі й розвідних, ратуша, яка приймає делегації туристів зі всіх куточків світу, палаци, собори, замкові мури, середньовічні сади, маленькі традиційні родинні ресторани та кав’ярні, усюди потемніла від часу цегла, гострі шпилі та вузькі вікна – все поєднується у справді неперевершений архітектурний комплекс, велич якого диктує саме виваженість готичних шпилястих веж.

Читайте також: Спа. Голосна слава тихого бельгійського містичка

Висота деяких з них на фоні інших кількаповерхових споруд вражає, а от ширина вулиць розчаровує (зрештою, нічого дивного для цієї частини Європи, та все-ж): розминутись на дорозі з авто загалом можна, а на тротуарі з людиною – часом проблематично. А коли вас їде двоє, крім того, вимощена бруківкою дорога стає слизькою для гальмування – крутити педалі потрібно справді любити, щоб іти в прокат, коли починається злива…

Особисто я люблю досліджувати місто без підказок путівників, якими зазвичай послуговуються туристи, а їздячи без карти різними маленькими вуличками, де живуть місцеві. Там – дух міста, його атмосфера. У центрі Брюгге такі вулички практично не міняються століттями. І якщо в районі ратуші туристів стільки, що ніде ступити, то, від’їхавши трохи далі, можна натрапити на цілком порожні провулки, не менш цікаві з архітектурної точки зору. Ось так весь час ми і намагались крутити педалі, щоб відкривати нове і грітися.

У сучасній частині міста ми не були. Дивно, але якось не дуже й хотілось. З історії, частиною якої ти був останні кілька годин, не надто хочеться повертатись у звичні локації.

Читайте також: Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!

Здавши велосипеди, ми, задоволені та мокрі, вирішили зігрітись чаєм і перекусити. Попри велику кількість різноманітних закладів на Markt (звична для середньовічної архітектурної традиції площа в центрі міста), всі вони без винятку були зайняті (в дощ та мряку важко гуляти довго). Тож, аби потрапити всередину, потрібно було простояти в черзі. Найменша виявилась до ресторану Sint Joris, отож ми й подались туди на чашечку чаю і декілька легких сандвічів за 10 євро на двох. Далі – вокзал та швидкісний поїзд до Брюсселя.

Ще одна неймовірна місцина залишилася в пам’яті та відклалась у м’язах. А як ще доповнити подорож витонченим бельгійським шоколадом зранку, особливою бельгійською смаженою картоплею на обід і неперевершеним бельгійським пивом на вечерю – навіть не знаю, що може бути краще!

Читайте також: Вело-Європа

І насамкінець ще декілька цікавих фактів:

Брюгге – одне із найбільш відвідуваних середньовічних міст у світі.

У Фландрії налічується майже 470 замків, близько 50 з них містяться поблизу Брюгге.

Місто славиться не лише виробництвом шоколаду та пива, а й знаменитими на весь світ розкішними мереживами, виготовлення яких можливе завдяки великій кількості льону, який вирощують у Фландрії.

Фото Романа Маткова

Головне фото nordicexperience.com

Вам это будет интересно:
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і автор Ія Зайцева.
Новини іноземних дипустанов в Україні
Протягом березня акредитовані в Україні посольства брали активну участь у культурному та соціальному житті, адаптованому під сучасні реалії. Тож пропонуємо вашій увазі їх добірку.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Кіпр очима Павла Петрушки
Тут на вулицях густо ростуть мандарини і, падаючи вам прямо під ноги, наповнюють повітря приємним цитрусовим ароматом… Телеоператор Павло Петрушко побував на Кіпрі вже п’ять разів і вважає його ідеальним бюджетним місцем для спокійного відпочинку. Він розповів нам про те, як максимально зручно влаштувати своє перебування там.
Декілька граней багатогранного Бостона
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.
Листівки з Чорногорії
Resale активістка та підприємиця, Мар’яна Буяло із батьком інженером-конструктом Віктором привезли зі спонтанної, але дуже надихаючої поїздки до Чорногорії непересічні враження та сотні фотокарток, якими вони радо поділилися з OUTLOOK, а ми - з вами.
Ми там були: Португалія - місце для романтиків
Олена Шікіта, графічний дизайнер, одного разу відвідавши друзів в Португалії, так закохалася в цю чудову країну, що вирішила повернутися і перезимувати. Зупинившись в невеликому місті Кашкайш, насолодилася красою, смачною їжею і, звичайно ж, ласкавим сонцем цієї південно-європейської перлини. Олена поділилася з нами своїми враженнями...
Ми там були: Гудаурі
У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака. Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі.
Ми там були: Неаполь
Фотограф та читач OUTLOOK Роман Матков побував у італійському Неаполі! Здійснити усю подорож йому вдалось всього за 160 євро!
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Ми там були: Ірландія – скелі, паби і ліси лепреконів
Рідкісний турист долетить до Ірландії: країна далека, невелика, дорога і зі складним візовим режимом. Але при цьому настільки красива і не схожа на жодну іншу, що це неодмінно варто зробити. Про враження від ексклюзивної ірландської подорожі OUTLOOK розповів ТВ-редактор Кирило Тимченко.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Закрыть
Outlook facebook page