ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ'Ю: Пітер Хьоґ: «Немає ніякого дна, є тільки вічне падіння»

Кажуть, що у данських естетів є три культових постаті – знаменитий казкар Ганс Християн Андерсен, філософ-екзистенціаліст Серен К’єркегор... і, власне, Пітер Хьоґ, автор пронизливих романів «Тиша», «Смілла та її відчуття снігу», «Жінка та мавпа», «Умовно придатні» та ін.

– Література може зробити людину добрішою?

– Література прекрасна, але їй не до снаги дати людині більше, аніж досвід пізнання світу, в якому ми живемо. Самий лише досвід не зможе змінити ваше життя, ось так і читання книжок недостатньо для того, щоб змінити суспільство на краще. Утім, певна література може вплинути на соціальні зміни. На жаль, діти і молоді люди не ставлять мені таких запитань, але якби вони спитали, як зробити світ кращим, я б відповів: намагайтеся бути добрішими до всіх людей. Це потужніший спосіб, ніж література. Трансформація починається з того моменту, коли людина починає ставитися до інших щиро і по-доброму.Фото english.spbu.ru

– У романі «Тиша» були рядки, котрі особливо запали в душу: «Молитва народжується, коли людина ще не сягнула дна, та вже нічого не просить у Бога». Вашій творчості притаманні ліричні медитативні відступи. Як концепція молитви з'явилася на сторінках ваших книжок?

– Цитата, про яку ми зараз говоримо, належить одному з персонажів роману «Тиша» (в оригіналі «Тиха дівчинка»). У цій книзі так багато героїв, їхні життя постійно перетинаються, а ця фраза відображує загальну лінію оповіді. Інтерес до духовного переосмислення життя пронизує весь текст. Звідки його початок? Протягом усього життя я практикую медитацію. Створюючи роман, я перебуваю в пошуку образів, які дозволять розповісти про внутрішню тишу. Іноді з цією метою я звертаюся до образу снігу (як у книзі «Смілла та її відчуття снігу»). У «Тиші» я говорив про протистояння музики та беззвучності. Я використовував різні засоби для того, щоб описати таємничі двері, які ведуть нас до іншої реальності.

Дивіться також: ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю з режисером Дороном Пазом

– Ви розповідали про практику медитації. Як вона допомагає вам у написанні книжок?

– Я впевнений, мій досвід медитації не відрізняється від описаного різними митцями. Я читав, що багато акторів, письменників і композиторів використовували медитацію, щоб стабілізувати розум і вивільнити творчу енергію, увійти у творчий потік, та й просто стати сильнішими. Я відчуваю користь, медитуючи перед тим, як почати писати, це допомагає творити. Я завжди медитую вранці, потім пишу, а після цього медитую знову.Фото berlingske.dk

– У романі «Смілла та її відчуття снігу» ви говорите про зраду. Дитину зрадили, і вона загинула. Потім головна героїня проходить через зраду, розчарування в людях і дивом залишається в живих. Чому люди зраджують одне одного?

– За останні двадцять років я дав близько 400-500 інтерв'ю, але чомусь мені ніколи не ставили цього питання. Тема зради вельми важлива для всієї історії літератури, тому я так часто порушую її в романах. Мені здається, спочатку ми зраджуємо себе. Кожна людина народжується, маючи здатність поводитися з іншими по-доброму. Коли ми відмовляємося від цієї якості та боремося за славу й гроші, ми лише тішимо его. Насправді ми зраджуємо себе, відрікаємося від щирості та вродженої мудрості. Тож суть будь-якої зради в тому, що, знаючи, як потрібно вчинити по совісті, ми вибираємо легший шлях.Фото english.spbu.ru

– У романі «Умовно придатні» є фраза: «Стати дорослим – означає забути, а потім і відмовитися від того, що було важливим, коли ти був дитиною». Як вилікувати дитячі травми?

– Для того щоб опрацювати дитячі травми, потрібно зазирнути їм у вічі. Ми, люди, намагаємося втекти від болю. Проте спочатку варто визнати: так, я страждав, коли був дитиною, і це переживання живе в моїй душі. Потім спробуйте пробачити собі, якщо це можливо, а також пробачити тим, хто чинив з вами погано. Після цього зробіть щось добре для інших. Крім того, сучасна психологія та психотерапія пропонують безліч корисних інструментів. Терапія дозволяє зцілити рани, котрі кожен з нас отримує, коли ми переходимо від дитинства до дорослого життя.Фото english.spbu.ru

– Сьогодні існують різні практики, які допомагають розвинути творчий потенціал. Чи кожен може відкрити в собі творче начало?

– Я не можу назвати себе експертом у цьому питанні, але маю певний досвід, яким ділюся на курсі з розвитку креативності. Є люди, здатні тонко відчувати те, що відбувається у світі, і свій досвід втілювати у творах. Часом вони кажуть, що їм допомагає якась творча сила, провидіння, натхнення, щасливі випадковості. Але чи варто вигадувати назву для джерела творчості? Хтось називає цю силу богом, інші – відкритим простором. Це таємниця, з якою людина народжена і яку їй не дано осягнути. Я вважаю за краще не ставити штампів. Адже, якщо називати цю силу божественною енергією або буддхою, це виключає людей інших релігій. Кожна людина народжена з творчим потенціалом. Митець не відрізняється від звичайної людини, він лише гостріше відчуває, чого потребує сучасне суспільство, культура або релігія, котрі були частиною його виховання. Пропоную в цьому інтерв'ю назвати його незрозумілою відкритістю (inexplicable openness), з якої виростає все багатство світу. Чи зможете прийняти таку ідею?

Головне фото berlingske.dk