RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Superflat: суперплощина японського мистецтва

Superflat: суперплощина японського мистецтва

Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.

Поп-арт по-японськи

Графічний дизайн приходить на допомогу. Постаті й обличчя набувають нових обрисів, і критики сперечаються про те, що насправді зображено на картині? У місцевих колах з’явилася навіть приказка: «Якщо ви не розберете, що це – птах чи літак, значить, це superflat». Отже, як з’явилася суперплощина?

Коли японський художник Такаші Муракамі організовував виставку для музеїв у Токіо і Нагої, він намагався пояснити муніципальній владі, що це за такий найбільш перспективний вид сучасної техніки живопису. Його спитали, чому художня техніка створює враження приплюснутості чи здавленості? Муракамі відповів: «Об’єднавши графічний дизайн, образотворче мистецтво й поп-арт, ми отримуємо так звану суперплощину, котра допомагає донести будь-які ідеї». Легкий «космічний» відтінок, створений таким чином, говорить сам за себе.

Творці постерів у стилі поп-арт намагаються забрати суперплощину у свої лави, та де там… Можна скільки завгодно говорити про те, що superflat поділяє цінності суспільства споживання, культуру консюмеризму й рекламні ідеали, і навіть наводити як приклад дизайн, створений Муракамі для бренда Луї Вітон: мовляв, творець навіть не приховує свого пристрасного ставлення до мас-маркету. Тут не все так просто. Суперплощина – це насмішка над тими, хто женеться за матеріальними благами і втрачає себе. Площина і двовимірність японських аніме й манга додають екзотичних деталей, завдяки яким кожна картина розповідає історію. Таким чином, стає цінністю

Війна в суперплощині

Суперплощина недарма отримала визнання в Японії. Цей вид мистецтва чудово демонструє, наскільки азіатська культура відрізняється від західних віянь. Такаші Муракамі розповідав:

- У нашій культурі немає 3D, тому відчуття площини характерне для японської техніки передачі прекрасного. Крім того, в юності мене дуже хвилювала воєнна тема. Японія пережила руйнівні бомбардування під час Другої світової війни. Мої роботи – відображення того, як мистецтво вбирає в себе воєнні символи.

У картинах Муракамі виявляється глибокий історичний підтекст.Murakami_20170601_250.jpgФото art.newcity.com

- Я розглядав культури різних країн і дійшов висновку, що нації, котрим прийшлось до душі споживацьке світовідчуття, – це якраз переможці у війні. Я кажу про США і Британію. Але ті, хто програв війну, не здатні стати частиною суспільства споживання, хоч і продовжують тайкома бажати цього. Цього разу я маю на увазі Японію.

Щоб розібратися у філософії, поглянемо на історичні події. До війни Японія взяла курс «на Захід», намагааючись вловити дух європейської спроможності. Країна планувала за короткий строк піднятися до п’єдесталу світового індустріального лідера. Села перетворювалися на міста, фермерство втрачало популярність, адже у століття промисловості не час думати про традиції. У культурі дедалі менше говорили про самураїв, натомість образ бізнесмена став більш привабливим. Війна поставила під загрозу економічний розвиток, і Японія, котра зазнала поразки, була змушена витратити ще ціле десятиліття, щоб відновитися. Утім, до кінця 1950-х років країна повернулася до колишнього, довоєнного стану.

Не дивно, що економічний бум викликав незадоволення в масах. Люди, котрі не забули пережите, не хотіли рівнятися на Захід. Поборники традицій кричали, що Японія втрачає фундаментальні цінності, відмовляючись від давньої культури заради фінансових перспектив.

На знак протесту

Культура могла втратити свою багатошаровість, її розкішні риси перетворювалися на площину. Власне, superflat став реакцією на події, що відбувалися.1984 року Такаші Муракамі переїхав у Нью-Йорк і зробив собі ім’я як представник течії поп-арт. Він був добре обізнаний у культурі манга й аніме, тому вирішив , яким має бути культурний протест. До нього долучилося багато японських художників, адже superflat подарував можливість виражати свої ідеї, не відхиляючись від традиційного шляху. Суперплощину визнали на світовому рівні. 2000 року Муракамі організував виставку в Лос-Анджелесі, а 2011 – в Нью-Йорку.

Одна з найбільш показових робіт Муракамі – «Світ сфер». Це символічне зображення японської економіки. Лейбли, такі як Луї Вітон, розмістились на задньому тлі, ніби нагадуючи про те, що виробляли століттями. Образ панди нібито зняли з рекламних афіш, котрими майорять вулиці Японії. Це те, до чого може прийти культура, яка заперечує саму себе.

Читати більше: День культури Японії

Ще один приклад – «Квіткова суперплощина». Послання цієї картини зрозуміле кожному. Японія стає нацією, як дві краплі води схожою на інші. Квітка у букеті, яку неможливо розрізнити, перестала бути унікальною… Порожні усмішки, однаковий вираз облич – тут площина «зашкалює», а суперплощина слугує попередженням.167753-8870563-murakami9616_4-2-08.jpgФото glendicrocco.com

Суперплощина за кордоном

Хоч Муракамі і твердить, що superflat – це характерна особливість японської культури, західним художникам такий напрямок теж приглянувся. Особливо тим, хто поєднує високу й низьку культуру, стріт-арт, графічний дизайн і розміщує весь цей мікс на полотні традиційного образотворчого мистецтва.

З-поміж найбільш відомих особистостей, котрі живуть за межами Японії, але працюють у цьому стилі, – філіппінець Рональд Вентура і художник із Сан-Франциско Баррі Макгі. Останнього часом називають «музейним вандалом», адже він виступає проти прийнятих цінностей суспільства споживання. Його численні графіті містять просте послання. Привабливий світ розкоші, чий образ не сходить з рекламних постерів, колись погубить внутрішній світ людини. Як бачимо, всі художники світу говорять про одне.01556.jpgАвтор Баррі Макгі. Фото ourhouseisourworld.wordpress.com

Головне фото fondationlouisvuitton.fr

Вам это будет интересно:
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
Старт Місяцю литовської фотографії MOLPIK!
Вже у вівторок, 22 вересня, для всіх охочих долучитись до мистецтва фотографії, в Києві відбудуться заходи одразу на 8 локаціях за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні. Вони будуть присвячені становленню Литовської школи фотографії у часи СРСР.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Посольство Угорщини в Україні відкрило виставку «ЛЕНЕРДЖІ-кращі фото природи»
1 липня за сприяння та участі Спілки фотографів природи Угорщини NaturArt, Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини відбулося урочисте відкриття виставки «ЛЕНЕРДЖІ-кращі фото природи» в Центрі Української Культури та Мистецтва.
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Закрыть
Outlook facebook page