RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Історія однієї вулиці: Шпігельгассе

Історія однієї вулиці: Шпігельгассе

Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.

Шпігельгассе просто неймовірна своєю історією. Протяжністю всього лише 160 метрів, вона – жива легенда… Її минуле пов’язане з неймовірною кількістю великих і знаменитих на весь світ людей. Ця одна чудова вулиця своєю історією гідна безлічі книг і музеїв, присвячених їй.

Чи є дзеркала в Дзеркальному провулку?

Цю крихітну вузьку каменисту вуличку можна порівняти із звивистою змійкою, котра надійно поселилася в серці Цюриха. Тільки ступивши на її бруківку, ви занурюєтеся в незвичайний шарм політичних і культурних революцій, які тут замислювалися, нібито відчуваючи дух людей, що колись жили на ній.Безымянный.jpgФото telegraph.co.uk

Звідки пішла її назва, достеменно не відомо. Але існують три версії. Перша свідчить, що на одній із невеличких башт на початку Шпігельгассе є скульптура людини, котра, за легендою, тримала в руках величезне дзеркало. За другою версією, через те, що Дзеркальна вулиця дуже вузька, люди вивішували на стінах будинків дзеркала, щоб візуально її розширити. Але це малоймовірно, тому що в стародавні часи дзеркала були дуже дорогими. Згідно з третьою версією, за Середньовіччя тут було розташоване промислове об’єднання склярів.

Читайте також: Швейцарія: банки, шоколад та армія

Шпігельгассе зароджувалася ще в XIII столітті. Не дивно, що перші споруди і тепер спокійно височіють на Напфплатц. На цій крихітній площі збудовані дві башти – Колодязна і Дворянська. Вони максимально зберегли свій оригінальний вигляд і захоплюють похмурим і величним стилем Пізнього Середньовіччя, незважаючи навіть на те, що час змінив їх під свої потреби. Тепер в Колодязній башті розташований розкішний ресторан. На площі також зберігся питний фонтан. У стародавні часи тут не було каналізації, і містяни набирали воду із таких джерел. Їхня система дотепер збереглася у Швейцарії і повноцінно функціонує.a1fbc6f5-97db-4368-bd50-156ddcf90e9b.jpgФото theartnewspaper.ru

Усі забудови того найпершого періоду теж збереглися, але втратили своє середньовічне обличчя через безліч сучасних модних реставрацій.

Зараз це елітна вулиця розвиненого, порівняно великого (як для старої Європи) міста. Але ще на початку минулого століття всі люди, які жили тут, мусили міцно запирати всі вікна у своїх невеликих квартирах. На вулиці стояв нестерпний сморід: тут працював жахливий ковбасний цех. Вдихати повітря Дзеркального провулку можна було хіба що вночі. І ночами тут вирувало дуже цікаве життя видатних людей, котрі залишили по собі значущий слід у світовій історії.

Розпочинається Дзеркальний провулок обителлю дадаїстів. Шпігельгассе, 1 – будинок, де на початку минулого століття збиралися дадаїсти, замислюючи переворот в літературі. Літератори і сьогодні вважають перший будинок в цьому провулку мало не священним місцем. Словом, у цих стінах невелика компанія божевільних письменників збагатила історію мистецтва новаторською течією. Їхнім лідером був французький і румунський поет Трістан Тцара. Дадаїсти оголосили раціоналізм і логіку винуватцями всій війн. Тому закликали руйнувати всі канони у мистецтві.cabaret-voltaire-saal-2017-03.jpgФото cabaretvoltaire.ch

Будинок номер 5 на цій вулиці був місцем зустрічі прогресивних європейських художників. В 11-му будинку виріс і тривалий час жив філософ Лафатер. Якось його тут навідував Йоганн Вольфганг Гете. У сусідньому будинку (Шпігельгассе, 12) жив Георг Бюхнер – німецький письменник, котрий теж був змушений втікати з батьківщини через свою революційну діяльність. Саме він став автором знаменитої фрази – гасла всіх революцій: «Мир хатам, війна палацам».5c7698533f6cf.jpegФото momstotszurich.com

Закінчується Дзеркальний провулок зовні непримітним будинком, але він теж знаменитий на весь світ. На Шпігельгассе в домі під номером 14 на третьому поверсі жив і працював Володимир Ленін. Це була комунальна квартира, в якій майбутній вождь світового пролетаріату разом із Крупською орендував кімнату по сусідству з парою акторів, німецьким сімейством і родиною шевця, господаря квартири. Удень Ленін ходив у бібліотеку і писав роботу «Імперіалізм як вища стадія капіталізму», а вечори коротав у «Кабаре Вольтер». Квартири в цьому домі досі успішно здають в оренду, зокрема й апартаменти Леніна.Фото rutraveller.ru

Ясна річ, революціонерам до душі андеграунд – підвальчики і доведений до абсурду глазур кабаре. Один із таких легендарних злачних закладів розташований на Шпігельгассе.haus_01.jpgФото walterlenz.wordpress.com

«Кабаре Вольтер» – це якраз такий собі прокурений підвальчик. Тут влаштовували декламації віршів і перформанси у стилі абсурд. Тут писав «Квітневі тези» Ленін, і тут розважались, вигадуючи нові рими і форми, дадаїсти. «Вольтер» зберігся ще з тих часів. Тепер це три заклади – кафе, масштабний центр сучасного мистецтва і сувенірна крамниця.

Головне фото venagid.ru

Вам это будет интересно:
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...
Швейцарія: банки, шоколад та армія
Ні для кого не секрет, що наш світ сповнений парадоксів. Outlook намагається в них розібратися, тому сьогодні ми розповімо про збройні сили найбільш мілітаризованої країни світу, яка при цьому вже понад два століття ні з ким не воює. Наш матеріал про армію Швейцарії.
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Фіджі: подорож до романтиків-нащадків людожерів
Гостинність місцевих – ось що відразу ж дивує на Фіджі, а особливо враховуючи те, що всі вони – нащадки канібалів. На щастя, приготування їжі з людського м’яса вже кілька століть як не практикують. А ось стравами, наприклад, зі смаженого кажанка тут зовсім не гидують і охоче діляться рецептами з туристами.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила.
Закрыть
Outlook facebook page