RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Швейцарія: банки, шоколад та армія

Швейцарія: банки, шоколад та армія

Ні для кого не секрет, що наш світ сповнений парадоксів. Outlook намагається в них розібратися, тому сьогодні ми розповімо про збройні сили найбільш мілітаризованої країни світу, яка при цьому вже понад два століття ні з ким не воює. Наш матеріал про армію Швейцарії.

Практично всі знають або хоча б чули про «вічний нейтралітет» Швейцарії. Якщо зазирнути в історію, то ще із 16 століття він був визнаний багатьма країнами Європи. Остаточно ж його закріпили на Віденському конгресі 1815 року. До слова, двома роками раніше швейцарці все ж воювали востаннє, коли були змушені відрядити кілька тисяч своїх солдатів в армію Наполеона для битви під Лейпцигом, яку Бонапарт програв. Відтоді гірській країні вдавалося бути лише спостерігачем конфліктів.

Завдяки чому швейцарці відносно спокійно жили в період світових війн і в інші екстремальні часи? Найбільш передбачувана відповідь – величезна частина грошей і золота світу зберігається в тамтешніх банках, що посприяло впевненості й стабільності держави. Насправді ж безпеку тут підтримують не тільки завдяки фінансовій стороні. Попри те, що країна проголосила довічний нейтралітет щодо всіх військових конфліктів, у Швейцарії одна з найпотужніших армій у світі.

Кожен фізично здоровий швейцарець від 18-ти до 51-го року є військовозобов'язаним. По суті, він служить усе життя, але загалом проводить у казармах не більше 260 днів, якщо він не офіцер. З моменту повноліття і до 30 років придатні до служби чоловіки щороку виїздять на три тижні у військові частини. Потім збори скорочуються до двох тижнів протягом трьох років, а останній етап – 14 днів перед демобілізацією в 51 рік.35ddab4527c66f0c672e856bef66aa5a.jpgФото pinterest.com

Важливо розуміти, що служба в Schweizer Armee – це не згаяний час, а предмет національної гордості й набуття професійних навичок. Тут ніхто не миє туалетів, не їсть третьосортної їжі і навіть не стоїть на варті. Забезпеченням комфорту, харчуванням та охороною військовослужбовців опікуються приватні клінінгові, кулінарні та охоронні компанії. Під час підготовки всі призовники, які служать під керівництвом офіцерів, абсолютно рівні: і будівельник, і адвокат, і президент.

Ба більше, чоловіки сприймають ці збори як можливість відпочити від побутових проблем, роботи і розвіятися. Такий собі пікнік зі справжньою зброєю та спортивними тренуваннями. Деякі все ж «косять». Зробити це можна тільки з трьох причин: стан здоров'я, пацифізм (усі миролюбні отримують такі ж повістки, тільки «служать» удвічі довше і займаються цивільною обороною, соціальною допомогою і громадськими роботами), а можна і просто відкупитися, поповнюючи казну щороку до закінчення призовного віку. А розцінки там, самі здогадуєтеся які...

Читайте також: Історія бренду: Швейцарський ніж

Решта ж «відкосів» – це не просто тюремний термін, а така стаття, після якої на жодну роботу не влаштуєшся. Взагалі, у Швейцарії армія так тісно вплетена в життя суспільства, що під час цих тритижневих зборів роботодавець зобов'язаний оплачувати мінімум 80% заробітної плати свого відсутнього працівника, а держава у свою чергу компенсує йому збиток.

Чисельність регулярної армії – всього 5 тисяч чоловік, зате всі вони – висококваліфіковані фахівці, одні з найкращих у світі. При цьому, якщо вводиться воєнний стан, то протягом двох діб зброю в руки візьмуть понад півтора мільйона (можна змагатися з наддержавами) добре навчених людей. І це при загальній чисельності населення у 8 мільйонів. Не потрібно бути математиком, щоб збагнути: життя кожного четвертого швейцарця міцно пов'язане з армією, і він кожної миті готовий стати на захист вітчизни. Ба навіть більше: після звільнення держава всіляко умовляє своїх уже колишніх солдатів за пільговою ціною придбати зброю і просто тримати її вдома «про всяк випадок». За офіційною статистикою, у вільному доступі в людей зберігається понад шість мільйонів стволів..1530077358_01.jpgФото deherisauer24.ch

Напевно, тому з боку і здається, ніби Швейцарія тиха й нудна країна. Знаючи, що практично всі довкола не просто люблять (тирів там не менше, ніж кав'ярень, тільки туристам вони рідко трапляються), але і вміють стріляти, потенційний злочинець сто разів подумає, чи варто йому порушувати закон. Навіть гітлерівська Німеччина, попри всі погрози й ультиматуми, за шість років світової війни так і не наважилася наблизитись до Швейцарії.

Узагалі, військова доктрина Швейцарії базується на тому, що країна, рельєф якої на 80% складається з гір, мусить оборонятися за принципом дикобраза – згортатися грудочкою і випускати голки. Тому в разі чого швейцарці так і чинитимуть. Їхня держава помережана тунелями, бункерами, бомбосховищами. По периметру кордону створено такі укріплення, що підірвавши їх, жодних наземних шляхів, аби потрапити до Швейцарії, не буде. А вічні тумани й високі гори не сприяють і бомбардуванням з повітря. Отже, сама природа створила такі умови, щоб країна була неприступною фортецею.

І насамкінець. Сучасне блискуче вишколене військо – дороге задоволення навіть для держави з таким високим рівнем життя. Щороку близько 3 мільярдів доларів іде на збройні сили. З цієї причини у Швейцарії 2001 року було проведено національний референдум, коли держава запропонувала громадянам суттєво реформувати армію, мінімізувати навіть термін служби. Відповідь була більш ніж красномовною: населення сказало своє тверде «ні», і все залишили як є.

Головне фото rro.ch

Вам это будет интересно:
А ви знали...?
Перша у цьому році підбірка новин та цікавинок охопить інформацію з різних частин світу і, що головне, її буде вдвічі більше ніж зазвичай!
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
З вітерцем! На собаках по Швейцарії
Перегони собачих упряжок – національна пристрасть швейцарців: неспроста один з найкращих центрів підготовки їздових собак в Європі розташований у лісовому селі Сен-Серж, що причаїлося за перевалами Юрських гір. Шлях у володіння хаскі лежить через сонячний сосновий бір по мальовничому трекінговому маршруту від гори до долини Коль де ла Живрінь.
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Ковзкі забави: Найкращі вуличні ковзанки світу
З криги зводять готелі і висікають фонтани з білим вином, роблять самовари і навіть гасові лампи. Фотографи пішли ще далі: призвичаїлись використовувати сухий лід для створення ефекту диму й туману в кадрі. Напередодні свят OUTLOOK підготував для вас добірку про найпопулярніші льодові арени світу.
Глибокі музеї
Ще кілька століть тому морський транспорт був не просто найпопулярнішим, але й часом єдиним способом дістатися з точки А в точку Б. Однак, як відомо, форс-мажори трапляються на будь-яких дорогах, навіть водних, і за історію людства безліч кораблів так і не пристало до берега. Проте відносна «збережність» дозволяє затонулим суднам знайти друге життя, перетворившись на музеї.
А ви знали...?
У цьому випуску ми розповімо про жінок у Китаї, які мали свою мову, про жінку, яка зачинила свою квартиру на 70 років, а також про мистецтво графіті, скульптуру і місто, яке визнали історичним пам'ятником. Впевнені, вам сподобається!
А ви знали...?
Добірка цього тижня насичена фото і відео матеріалами з різних куточків нашої планети. Хто налаштовує годинники у Букінгемському палаці? Як звучить Чорнобиль? Чи можливо у незвичний спосіб оглянути околиці міста Чунцинь? Ці та інші цікавинки ви сьогодні дізнаєтесь!
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
А ви знали...?
Добірка цього тижня у своїй більшості стосується фотографій і вони вас однозначно вразять! Тут зібрані як знімки фотохудожників ХХ століття, так і переможця цьогорічного конкурсу аерофотозйомки Drone Awards. А от завершимо підбірку елементом сучасних реалій...
Історія бренду: Швейцарський ніж
Напевно, у світі не знайти чоловіка, в котрого не було б швейцарського ножа чи його подоби. І нехай ідея кишенькового ножа з’явилася зовсім не у Швейцарії, світову славу він здобув саме завдяки швейцарцеві Карлу Ельзенеру, і тепер нерозривно асоціюється з його батьківщиною і бездоганною швейцарською якістю.
Як незвично провести час у Копенгагені: Христианія – оплот свободи
Усі ми так чи інакше прагнемо свободи – особистої чи національної, матеріальної чи духовної. Дивне поселення Христианія в центрі датської столиці – одна із спроб досягти повної свободи від законів матеріального світу.
А ви знали...?
У цій рубриці ми коротко розповімо про ТОП-5 найбільш вражаючих новин зі сфери культури, які вразили суспільство за останній тиждень. Ми впевнені, нам є чим вас вразити!
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, OUTLOOK радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Чумова пошта. Курйози доставки
Далекого вже 1920 року влада США ухвалила дивовижну постанову – заборону на… пересилання дітей у посилках. Мабуть, в XXI столітті це рішення виглядає дико, проте майже 100 років тому до нього поставилися з розумінням, а це значить, якісь дбайливі батьки все-таки відправляли своїх чад у бандеролях... Ми говоримо про курйози, котрі трапляються в роботі пошти.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Закрыть
Outlook facebook page