Килими, мармур і пустелі – гід по Туркменістану
Туризм у сьогоднішньому Туркменістані – доволі перспективна і динамічна галузь економіки. Достатньо тільки поглянути на динаміку будівництва готелів, швидкісних шосе і реконструкцію пам’яток архітектури, а також додати до цього число туристів, що зростає з кожним роком. Згідно зі статистикою, найчастіше сюди їдуть мандрівники зі США, Німеччини, Франції та Ірану. Незважаючи на той факт, що абсолютно всім іноземцям для відвідування Туркменістану необхідна віза, бажаючих на власні очі побачити цю унікальну країну вистачає. Своїм гостям туркмени можуть запропонувати найрізноманітніший відпочинок – від пляжного на березі Каспійського моря до дослідження старовинних міст, одних із найдавніших на Землі. Ми постаралися обмежити себе і скласти читабельний, у форматі статті путівник по «най-най» місцях Туркменістану. Хоча тут сміливо можна розпочинати писати книгу – настільки різноманітною і цікавою є ця держава.Фото adventurous-travels.com
Мармурова столиця
Про ті чи інші особливості Ашгабата ми вже розповідали, але не згадати про нього в туристичному плані аж ніяк не можна, оскільки він не просто столиця, мегаполіс і головна локація багатьох заходів, але й дивовижне місто, де можна побачити багато пам’яток. В околицях цього найбільш біломармурового міста планети розташоване городище Ніса – столиця колишнього Парфянського царства, чий розквіт був три тисячі років тому. Серед решток цієї розкоші особливо виділяються фортеці, палацові зали і величні могили династії Аркасидів. Ще одним обов’язковим пунктом ашгабатської програми є тутешні базари, без яких неможливо уявити великі східні міста. Їхній головний хіт і сувенір, безумовно, килими, за якими обізнані люди вивчають історію середньоазіатських народів. Фрукти, текстильні вироби, вулична їжа (біля чанів з ароматним пловом можна стояти годинами) – все це заслуговує на не меншу увагу гостей. Окрім традиційного для ісламського регіону способу проведення часу з оглядом мечетей і старовинної архітектури, столиця Туркменістану надає всім охочим чудову можливість познайомитися із сучасною урбаністикою – місто місцями нагадує гігантський будівельний майданчик і перетворюється на зручний для життя оазис серед пагорбів і передгір’їв прямо на очах.Фото ru.dntours-business.com
Ворота Пекла
Приблизно в 270 кілометрах від Ашгабата можна побачити фантастичне видовище – 60-метровий в діаметрі газовий кратер Дарвазу, котрий вже давно неофіційно називають Воротами Пекла. Створені, вони, втім, людиною – 1971 року в тутешній пустелі Каракуми радянські геологи проводили розвідку, сподіваючись відшукати газ. У процесі буріння земна порода несподівано провалилася, забравши із собою чимало обладнання. Добре, що з людей ніхто не постраждав, але газ, що вирвався на поверхню – річ небезпечна, тим більше, поруч розташовані кілька поселень. Щоб не спричиняти місцевим неприємностей, геологи вирішили підпалити утворений кратер, щоб газ вигорів. За їхніми підрахунками, це мало статися за кілька днів. Тільки ось уже минуло 46 років, а він все ще палає, у результаті чого села довелося евакуювати. Але не все так кепсько – туркмени отримали унікальний туристичний об’єкт: екскурсії сюди на позашляховиках – хіт на місцевому ринку, оскільки все це має справді вражаючий вигляд.Фото globotreks.com
Пустелі
Але не тільки Воротами пекла відомі туркменські пустелі, названі Каракумами, що перекладається як «чорні піски». Ці дивовижні пейзажі, прямо-таки марсіанські, приваблюють любителів випробувати себе на міцність і проїхатися ними на джипах, спостерігаючи за рідкісними тваринами і стійкими рослинами, що витримують позамежні температури – влітку тут градусів 50-60 вище нуля, а ґрунт прогрівається до всіх 80. при цьому час від часу трапляються оазиси з гірськими річками. Саме поруч із ними можна знайти поселення, де побут жителів не змінювався століттями: люди розводять верблюдів і овець, при цьому живуть в якомусь своєму медитативному ритмі. Либонь, саме в цих селищах починаєш цінувати воду і зелень природи, адже кожна крапля, кожна тінь від дерева чи будиночка – на вагу золота.
Нохур
Не будемо перегріватися і перенесемося в зовсім менше місце – гірський регіон Нохур, розташований на заході Копетдагського хребта. Перше слово, з котрим асоціюється ця місцевість, особливо після пустелі – свіжість. Затишні будиночки на пагорбах у тіні виноградників і мигдалевих дерев, старовинні ремесла, традиційна туркменська архітектура і чудова природа – поруч розташований величезний заповідник – перетворили ці краї на один з найбільш романтичних напрямків планети за версією професійних мандрівників. Здається, тут є все – смачна їжа, пейзажі, від яких перехоплює подих, і особливий побут. Життя місцевих жителів – це городи прямо на горах, полювання і прогулянки серед долин, відпочинок і риболовля біля освіжаючих водоспадів і гірських струмків. Згідно з легендами, назва «Нохур» походить від легендарного Ноя. Нібито на цих пагорбах він виростив все насіння, котре вдалося врятувати від повені. Дивовижно, але ці важкодоступні городи і пасовища справді мають якусь неймовірну силу і родючість, даючи змогу селянам збирати багаті врожаї фруктів і ягід, котрі потім потрапляють на базари. Щоб повністю «виконати програму», тут потрібно купити головний сувенір – нохурську хустку, котра слугує головним убором і прикрасою одночасно.
Фото advantour.com
Аваза
Це маленьке містечко на березі Каспійського моря – головний пляжний курорт країни і друге після Ашгабата місце за інвестиціями в інфраструктуру. Цілющі води Каспію, грязьові лікарні, чудовий клімат, що сприяє оздоровленню навіть і взимку – все це, помножене на фантастичний сервіс, роблять Авазу настільки привабливою як для внутрішнього туризму, так і для закордонних гостей. За задумом туркменської влади, буквально через 10-15 років це ще не так давно звичайне пострадянське селище біля моря із соціалістичними пансіонатами і «койко-місцями» має перетворитися на курорт світового рівня. При цьому, дивлячись на сучасний аеропорт, готелі, що виростають, як гриби після дощу, і безперервне облагороджування міста, розумієш, що майбутнє вже настає, і це реальна програма, а не пусті обіцянки.
Фото stargrup.com.tr
Карлюкські печери
Ідемо на схід країни, де пролягають хребти Кугітангтау з їхніми неймовірними печерами і лабіринтами. Довжина деяких із них – понад 50 кілометрів, що дає змогу спочатку провести тут цілий день, милуючись візерунками на стінах, сталактитами і численними кажанами, котрі спочатку лякають. Дивує той факт, що кожна печера має свої, не схожі на інші «зали» – Медузи, Казок, Діда Мороза. Тобто ти нібито оглядаєш рукотворний музей – все неначе й однакове, але разом із тим таке різне, що рот від подиву мимоволі розкривається. Багато печер і гротів включено у списки ЮНЕСКО. Вони вважаються відносно молодими: їх відкрили 30-40 років тому. І тепер тут створюється необхідна для якісних і безпечних екскурсій інфраструктура.Фото sunhome.ru
Мерв
Ми розпочали наш гайд розповіддю про головний мегаполіс сучасного Туркменістану – Ашгабат, а закінчимо не менш цікавим і мальовничим по-своєму Мервом – найбільшим із центрів Великого шовкового шляху, що збереглися дотепер. Це місто-держава овіяне таємницями і легендами: тисячі років тому тут торгували, вивчали науку і жили видатні мислителі, серед яких Омар Хайям і Ас-Самані. І навіть від колишньої розкоші лишилося не так вже й мало – мавзолей султана Санджара Дар-ал-Ахіра, справжній середньовічний хмарочос, цитадель Шазріар-Арк, комплекс Талхатан-Баба, що спонукає до неквапливих прогулянок із холодним чаєм. Оглядаючи ці потужні стіни й унікальні з архітектурної точки зору для того періоду споруди, розумієш: Схід – це справді «справа тонка» і справжня колиска людства, що потребує уваги.
Фото soleans.ru
Головне фото adventurous-travels.com