RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Ми там були: Гудаурі

Ми там були: Гудаурі

У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.

Сьогодні Гудаурі модний гірськолижний курорт, що обростає мережею сучасних готелів, маленькими ресторанчиками, службами таксі, гідами з міжнародними дозвільними документами, банківськими відділеннями, СПА, аптеками та іншою інфраструктурою. Крім того, він розташований достатньо близько до столиці Грузії – Тбілісі. Сезон у Гудаурі відкритий із грудня по травень. Більша частина трас розрахована на любителів. Але й професіонали можуть тут випробувати на міцність свої нерви. Гудаурі примостилося над проваллям заввишки більш ніж один кілометр. А якщо під’їхати до краю обкатаної ділянки, то можна зазирнути у пекло, жартують місцеві. Верхні ж підйомники спуска розташовані на висоті більш як три тисячі кілометрів, і до них, до речі, можна добратися вертольотами.

Проте сніговим курортом Гудаурі став зовсім недавно, коли багату перевалами і відносно безпечну місцевість побачили інвестори з Австрії. Сьогодні уряд країни приділяє особливу увагу розвитку курорту. Щороку тут додають канатні дороги, вдосконалюють систему водопостачання і розширяють лінії електропередач. Але головним чином сюди вабить клімат. Адже більша частина днів у Гудаурі – сонячні. А температура навіть у найбільш люті зими рідко опускається нижче за десять градусів.

Красою місцевих широт захоплювалися багато поетів і прозаїків ще з царських часів. Недалеко звідси височіє гордий і легендарний Казбек, тут пролягла Воєнно-Грузинська дорога, вздовж якої поховано чимало солдатів, котрі так і не подолали високогірний перевал. Тут же розташовані знамениті мінеральні джерела, червоні від вмісту міді в них, а над головою кружляють великі хижаки, виглядаючи дрібних гризунів чи навіть баранців, що відбилися від череди.gudauri.jpgФото tripsgeorgia.ge

Впевнено і царствено на гірських дорогах Гудаурі почуваються корови. Без поспіху вони переходять трасу перед автомобілями і туристичними автобусами, навіть не озираючись на гудки. Якоюсь мірою вони виконують роль лежачих поліцейських і не дають розганятися потоку транспорту до небезпечної швидкості. Погоничі худоби часто женуть стадо саме в околиці Гудаурі. Тут чисте повітря і більш соковита трава, вважають вони. Відірвати погляд від місцевих корівок практично неможливо. Волохаті і навіть кучеряві низькорослі корови здалеку більше нагадують ведмедиків, а поблизу взагалі вражають своїми головними уборами. Тут майже у кожної тварини на рогах красуються стрічки. І хоча така прикраса має цілком практичний бік – так селяни відділяють своїх корів від чужих – у загальні масі така яскрава пишнота викликає подив і захоплення. Добрих, лінивих парнокопитних можна навіть погладити і почесати по густій шерсті. Головне не сплутати і не стати обійматися з биком, котрий лише трохи більший за своїх подруг.

Довгі, кручені спуски і підйоми околиць тільки на перший погляд здаються безлюдними, а кам’яні глиби і узвишшя простим випадковим нагромадженням. Одкровенням може стати напівзруйнована церква. Так вдалині від основної дороги, що веде до знаменитого сучасного курорту, примостився кам’яний храм сімнадцятого століття розміром з невелику кімнату. Його іржава огорожа, покинутий цвинтар тільки на перший погляд здаються покинутими у віках. Час від часу місцеві приїжджають сюди, щоб на порозі колись діючого храму принести в жертву баранців. Гудаурці розповідають, що так робили їхні предки ще до приходу сюди християнства, і так вони продовжують робити це і зараз перед великими святами, щоб задобрити богів.539349_108625609322540_424862766_n.jpgФото saga.ua

Трохи наблизитися до богів і почути їхній шепіт можна на оглядовому майданчику на висоті майже дві з половиною тисячі метрів над рівнем моря. Тут, на Хрестовому перевалі, натхненний легендами Грузії, скульптор Церетелі спорудив Арку Дружби. Пропустити її практично неможливо. Яскраве мозаїчне панно і карколомне розташування над прірвою – приваблюють. Ступивши на один із її балконів, можна побачити, як під носочками, нижче на дві тисячі метрів, спокійно тече ріка Арагві, а в ущелині виблискує бірюзове озеро. Сміливі йдуть далі. Обійшовши Арку, можна побачити вузьку стежинку, що веде до обриву. Тут вже як духу вистачить. Гіди застерігають підходити до краю в негоду, оскільки зірватися вниз тут нічого не варто.

Уздовж вузьких кам’янистих доріг, що пролягають околицями Гудаурі, часто зустрічаються невеликі розкладки з численними сувенірами. Літні грузинки, котрим, здається більш ніж сто років, в’яжуть шкарпетки, гольфи, рукавички. Тут же продають папахи із баранячої шерсті. Дітей тішать місцевими солодощами - чурчхелою (волоськими горіхами у виноградному соку). Дорослим пропонують хінкалі. А головним «хінкальним містом» тут вважають Пасанаурі – маленький населений пункт, розташований трохи далі Гудаурі. Особливість же місцевої страви в тому, що в тісто тут кладуть дрібно рублене м'ясо, а не фарш, як у решті країни. Зазирнути у Пасанаурі можна не тільки заради їжі. Довкола багато неходжених гір і не витоптаних туристами ущелин. У самому містечку стоїть пам’ятник двом оленям, а поруч із ним оглядовий майданчик. На ньому часто юрмляться відпочивальники, заворожено слідкуючи за тим, як під ногами зливаються в єдине русло дві ріки – Чорна і Біла Арагві. Грузини, розповідаючи про таке незвичне явище, згадують стару легенду про двох сестер, які кинулися зі скель через кохання. Знавці ж кажуть про різний хімічний склад двох струмків. Околиці відомі своїми мінеральними джерелами. Випити особливої води тут можна прямо на трасі, прилаштувавши кружку до одного з численних червонястих струмочків. У ній багато заліза, вона довго не зберігається, і вже через короткий час у стакані з такою водою осідають бурі пластівці.1532681742086.jpg
Фото holidayme.com

Але найбільше вражає ніч у Гудаурі. Вона приходить поступово. Гори наповнюються гулом рік. У чорній тиші він нагадує шепіт велетнів. А на небі в цей час спалахують тисячі зірок – килим, зроблений із коштовних каменів.

Головне фото adventure.ge

Вам это будет интересно:
Там, де «Король лев» стає реальністю
До речі, сценами для цього художнього фільму компанія «Disney» надихнулась саме у Кенії, а точніше у національному парку «Брама Пекла», що знаходиться на відстані 90 км від Найробі. Хоча і сімбу («лев» з суахілі) разом з іншими хижаками тут не побачиш, бонусом стане прогулянка на велосипеді поміж стада зебрів, антилоп гну та жирафів. Цікаво...?
Тбілісі is the capital of ...
Кожне місто у світі має власне впізнаване обличчя, котре закарбовується у пам’яті мандрівників. Обличчя Тбілісі з часом дорослішає і кращає, набуває благородних європейських рис, при цьому не втрачаючи колоритних чортиків в очах…
Літо на справжньому ранчо!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо...
Кожен рано чи пізно приходить до Риму
Хто добре бачив Італію, а особливо Рим, той більше ніколи не буде зовсім нещасним, – казав Гете. Повністю згоден з цією думкою наш читач і фотограф Роман Матков. Своїми враженнями від міста він сьогодні ділиться.
Річард Ганнон: Фарери - овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Листівки з Тбілісі
Місто, що не залишає байдужим - Тбілісі у об‘єктиві талановитого фотографа Павла Хоменського на сторінках видання theoutlook.com.ua. Переглядаючи світлини, ви здійснете оглядову екскурсію однією з наймальовничіших столиць світу.
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і автор Ія Зайцева.
Кіпр очима Павла Петрушки
Тут на вулицях густо ростуть мандарини і, падаючи вам прямо під ноги, наповнюють повітря приємним цитрусовим ароматом… Телеоператор Павло Петрушко побував на Кіпрі вже п’ять разів і вважає його ідеальним бюджетним місцем для спокійного відпочинку. Він розповів нам про те, як максимально зручно влаштувати своє перебування там.
Сатаплія: мед для динозаврів
Грузія останніми роками справедливо стала вельми популярною туристичною точкою на карті світу. Напевно, кожен знайде в цій гірській і гордій країні щось своє: чудову природу, смачну їжу, вірних і душевних друзів та багато-багато іншого. OUTLOOK намагається якомога частіше бувати там і ділитися з вами всілякими цікавинками. Сьогодні ми розповімо про дивовижний заповідник «Сатаплія».
Декілька граней багатогранного Бостона
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.
Листівки з Чорногорії
Resale активістка та підприємиця, Мар’яна Буяло із батьком інженером-конструктом Віктором привезли зі спонтанної, але дуже надихаючої поїздки до Чорногорії непересічні враження та сотні фотокарток, якими вони радо поділилися з OUTLOOK, а ми - з вами.
Ми там були: Португалія - місце для романтиків
Олена Шікіта, графічний дизайнер, одного разу відвідавши друзів в Португалії, так закохалася в цю чудову країну, що вирішила повернутися і перезимувати. Зупинившись в невеликому місті Кашкайш, насолодилася красою, смачною їжею і, звичайно ж, ласкавим сонцем цієї південно-європейської перлини. Олена поділилася з нами своїми враженнями...
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Архітектура чи мистецтво: Нові грузинські будівлі
Грузія, що трохи більш як десять років тому стала на шлях серйозних перетворень і домоглася відчутних успіхів, помітно змінилася не лише внутрішньо, але й зовні. Архітектори з різних країн світу попрацювали тут на совість і створили по всій її території безліч важливих і унікальних об’єктів, що втілюють зміни, які відбулися. Саме про нову грузинську архітектуру ми сьогодні і розповімо.
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не заказ підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому OUTLOOK розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Гендиректорка OUTLOOK Дарія Карякіна про роль громадських ініціатив в сфері культурної дипломатії
18 листопада Генеральна директорка проекту OUTLOOK, громадська діячка Дарія Карякіна взяла участь у якості експертки у транскордонному проекті «Європейські цінності та культурна дипломатія: молодіжні зустрічі Україна – Грузія».
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака. Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі.
Ми там були: Неаполь
Фотограф та читач OUTLOOK Роман Матков побував у італійському Неаполі! Здійснити усю подорож йому вдалось всього за 160 євро!
Закрыть
Outlook facebook page