Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
З найвищим рівнем патологічного трудоголізму японців не в змозі конкурувати навіть такі затяті роботяги як швейцарці або нідерландці. Приходять вони в офіс завжди заздалегідь, а ввечері на дві-три години затримуються. Крім того, замість належних трьох тижнів відпустки «відбувають» максимум один. У місцевому лексиконі нещодавно навіть з’явилося нове слово – «кароші», що перекладається як «смерть від перевтоми» – нерідке явище для цієї країни. Та попри це тут вважають, що краще померти від роботи, ніж від ледарства або нудьги.
Фото: bоnd-stinson.ru
Японці – одна з найбільш ввічливих націй. Водії, зупиняючись на світлофорах, вимикають фари, аби не засліплювати пішоходів. А в трамваях і тролейбусах кондуктори перед тим, як роздати квитки, голосно з усіма вітаються і навіть кланяються. Не дивно, що тут немає матюків, а найбільш образливим словом вважається «ідіот» або «дурень».
Вершиною безтактності для японців є й розпаковування подарунка при вручителі. Зазвичай за нього дякують і відкладають вбік до завершення свята, аби відкрити після, наодинці. Щодо букетів їхні традиції також суперечать нашим. Кількість квітів обов’язково має бути парною.
Про вже згадане плямкання. Якщо, прийшовши в гості до японця, не прицмокнути кілька разів за столом, куштуючи частування, господар вважатиме, що їжа була несмачною. Він навіть може образитися за неоцінені візитером його кулінарні здібності.
Гладкими японці бувають рідко, хоча їдять досить багато і мають славу ще тих гурманів. За сімейною вечерею темою бесіди традиційно стає не обговорення того, хто як провів день, а особливості приготованих страв. Подорожуючи за кордон, у японському варіанті списку, що треба зробити, першим пунктом обов’язково буде: «Спробувати щось смачненьке». А повернувшись на батьківщину, вони розповідають про це мало не як про найцікавішу пригоду за всю подорож.
Фото: uds.gnst.jр
Ця нація сміливо може претендувати й на звання однієї з найменш питущих. Практично для кожного японця однієї чарки достатньо, щоб добряче сп’яніти. Вони віддають перевагу неміцному сливовому вину або традиційному саке, вміст спирту у якому не більше 15-17%.
Японці намагаються не їсти багато шоколаду, бо в народі побутує страшилка, що від надмірного його споживання з носа хлине кров.
У місцевих ресторанах першим завжди обслуговують чоловіка. Спочатку в нього приймають замовлення та подають напої і тільки потім звертаються до дами. У магазинах також заведено в першу чергу вітатися з представником сильної статі.
Та й професія шкільного вчителя в Японії вважається чоловічою. Відповідно, їхні педагогічні університети порівняно з нашими – це своєрідна «паралельна реальність», адже 80% студентів там – хлопці.
Японці дуже дбайливо ставляться до своїх традицій. Жителям, які в повсякденному житті ходять в кімоно (а такі, повірте, бувають), роблять знижки в магазинах і дозволяють безкоштовно кататися в громадському транспорті. До речі, на туристів у подібному вбранні ці привілеї теж поширюються...
Фото: snаkku.com
Фото обкладинки: gigcаsa.com
