Ісламабад is the capital of…
Деяким нині вельми успішним містах нашої планети історично пощастило розміститися саме там, де вони є - на берегах великих річок, на узбережжі морів і океанів або на перетині важливих торговельних шляхів. Пакистанський Ісламабад складно зарахувати до таких щасливчиків, оскільки і важливі стратегічні дороги, і велична річка Інд хоч і близько, але все ж в стороні, тому століттями і навіть тисячоліттями розвивався і процвітав розташований неподалік від нього Равалпінді.Фото yandex.ru
Нинішня ж столиця, перебуваючи то в статусі селища, то села, довго і смиренно чекала свого зоряного часу, який настав у середині XX століття, коли пакистанці, здобувши таку омріяну незалежність, вирішили перенести столицю з портового і величезного Карачі кудись углиб своєї великої країни. Вибір припав на околиці Равалпінді, де й було вирішено, по суті, побудувати нове місто. Тож таке амбітне завдання було поставлено перед неабияк популярним на той час грецьким архітектором Константіносом Доксіадісом. Саме завдяки його фантазії пакистанці вже в 1960-1970-х роках отримали як столицю досить зручне і логістично європейське місто прямісінько біля підніжжя Гімалаїв.Фото telegraph.co.uk
Сьогоднішній Ісламабад («місто світу») шанує архітектурні традиції, закладені Доксіадісом, тому візуально є вестернізованим багатомільйонним мегаполісом, де органічно почуваються азійські та мусульманські традиції – кинувши оком на краєвиди, поглядом раз у раз натикаєшся на мечеті, котрі сусідять з висотками. При цьому самі місцеві, хоч і пишаються ним, але запевняють, що тут навіть клімат інший. Завдяки гірським хребтам уже на околицях Ісламабад не тільки продувається вітрами, він буквально потопає в свіжості, озерах і зелені, що досить незвично як для Пакистану, так і для всієї загалом задушливої та вологої Азії.Фото reddit.com
Столиця держави – не тільки політичний, але й фінансовий центр держави, де вирішуються найважливіші матеріальні та юридичні питання майже 200-мільйонної країни. Для того щоб у всьому був порядок і столиця розвивалася рівномірно, місцева влада ще 40 років тому вирішила розділити місто на вісім зон: промислову, фінансову, торговельну, сільськогосподарську та інші. При цьому не можна сказати, що якась з них домінує – містяни та жителі агломерації Ісламабад-Равалпінді (однієї з найбільших на планеті) мають можливість трудитися саме в тій сфері, що їм до душі.
Фото dekhonow.com
Проїхавшись містом (дороги, треба зауважити, ідеальні) вранці в будній день, можна побачити і селян, які поспішають на працю, і роботяг-будівельників, які зводять нову інфраструктуру, і важливих політиків з військовими, і білих комірців зі стаканчиками кави, що наповнюють офіси та хмарочоси.Фото croozi.com
Столиця – це справжнісіньке місто контрастів, як загалом і весь Пакистан, адже, будучи країною, що розвивається, може одночасно похвалитися як сільським господарством, так і важкою промисловістю. Рівень життя в Ісламабаді не сказати, що набагато вищий, ніж в інших містах, проте пакистанців він притягує іншим – можливістю справді робити те, що тобі до вподоби. Саме тому населення столиці зростає, сюди їдуть вчитися і жити трохи не по-азійському, пробувати різне. І хоч Пакистан серйозно витрачається на військові потреби, держава не забуває також про соціальні проекти – будується багато лікарень, шкіл, відкриваються нові навчальні заклади. За всіма цими параметрами Ісламабад упевнений лідер у регіоні.
Фото pinterest.com
Свіжого подиху місту додають іноземці – співробітники дипломатичних місій і місцевих філій великих компаній. Саме ці солідні чоловіки певним чином є законодавцями моди й ділового етикету; пакистанські бізнесмени переймають їхню манеру вдягатися, вибирати авто або ресторан, тому, якщо не роздивлятися довкола на вулицях Ісламабада, може скластися враження, що ти не в Азії і вже точно не в мусульманській країні. Загалом, кажучи про пакистанську столицю, можна зробити висновок, що її жителі отримали саме те, що хотіли – зручне та комфортне місто, так схоже на західне, за це вони його і люблять, і лають водночас. А для туристів і шанувальників колориту залишаються околиці столиці, Карачі, Лахор, Мултан та інші дивовижні місцини цієї самобутньої і дещо загадкової країни.
Головне фото piktag.net