RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Ісламабад is the capital of…

Ісламабад is the capital of…

Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.

Деяким нині вельми успішним містах нашої планети історично пощастило розміститися саме там, де вони є - на берегах великих річок, на узбережжі морів і океанів або на перетині важливих торговельних шляхів. Пакистанський Ісламабад складно зарахувати до таких щасливчиків, оскільки і важливі стратегічні дороги, і велична річка Інд хоч і близько, але все ж в стороні, тому століттями і навіть тисячоліттями розвивався і процвітав розташований неподалік від нього Равалпінді.57fb50f4ce06c.jpgФото yandex.ru

Нинішня ж столиця, перебуваючи то в статусі селища, то села, довго і смиренно чекала свого зоряного часу, який настав у середині XX століття, коли пакистанці, здобувши таку омріяну незалежність, вирішили перенести столицю з портового і величезного Карачі кудись углиб своєї великої країни. Вибір припав на околиці Равалпінді, де й було вирішено, по суті, побудувати нове місто. Тож таке амбітне завдання було поставлено перед неабияк популярним на той час грецьким архітектором Константіносом Доксіадісом. Саме завдяки його фантазії пакистанці вже в 1960-1970-х роках отримали як столицю досить зручне і логістично європейське місто прямісінько біля підніжжя Гімалаїв.islamabad GettyImages-611734156-xlarge (1).jpgФото telegraph.co.uk

Сьогоднішній Ісламабад («місто світу») шанує архітектурні традиції, закладені Доксіадісом, тому візуально є вестернізованим багатомільйонним мегаполісом, де органічно почуваються азійські та мусульманські традиції – кинувши оком на краєвиди, поглядом раз у раз натикаєшся на мечеті, котрі сусідять з висотками. При цьому самі місцеві, хоч і пишаються ним, але запевняють, що тут навіть клімат інший. Завдяки гірським хребтам уже на околицях Ісламабад не тільки продувається вітрами, він буквально потопає в свіжості, озерах і зелені, що досить незвично як для Пакистану, так і для всієї загалом задушливої та вологої Азії.17019694942_f95132452b_k.jpgФото reddit.com

Столиця держави – не тільки політичний, але й фінансовий центр держави, де вирішуються найважливіші матеріальні та юридичні питання майже 200-мільйонної країни. Для того щоб у всьому був порядок і столиця розвивалася рівномірно, місцева влада ще 40 років тому вирішила розділити місто на вісім зон: промислову, фінансову, торговельну, сільськогосподарську та інші. При цьому не можна сказати, що якась з них домінує – містяни та жителі агломерації Ісламабад-Равалпінді (однієї з найбільших на планеті) мають можливість трудитися саме в тій сфері, що їм до душі.5 ISLAMABAD (10).jpg
Фото dekhonow.com

Проїхавшись містом (дороги, треба зауважити, ідеальні) вранці в будній день, можна побачити і селян, які поспішають на працю, і роботяг-будівельників, які зводять нову інфраструктуру, і важливих політиків з військовими, і білих комірців зі стаканчиками кави, що наповнюють офіси та хмарочоси.RawalLakeRawalDamIslamabad472016.jpgФото croozi.com

Столиця – це справжнісіньке місто контрастів, як загалом і весь Пакистан, адже, будучи країною, що розвивається, може одночасно похвалитися як сільським господарством, так і важкою промисловістю. Рівень життя в Ісламабаді не сказати, що набагато вищий, ніж в інших містах, проте пакистанців він притягує іншим – можливістю справді робити те, що тобі до вподоби. Саме тому населення столиці зростає, сюди їдуть вчитися і жити трохи не по-азійському, пробувати різне. І хоч Пакистан серйозно витрачається на військові потреби, держава не забуває також про соціальні проекти – будується багато лікарень, шкіл, відкриваються нові навчальні заклади. За всіма цими параметрами Ісламабад упевнений лідер у регіоні.8585f581356752ff54e6336e5d9a21bd.jpg
Фото pinterest.com

Свіжого подиху місту додають іноземці – співробітники дипломатичних місій і місцевих філій великих компаній. Саме ці солідні чоловіки певним чином є законодавцями моди й ділового етикету; пакистанські бізнесмени переймають їхню манеру вдягатися, вибирати авто або ресторан, тому, якщо не роздивлятися довкола на вулицях Ісламабада, може скластися враження, що ти не в Азії і вже точно не в мусульманській країні. Загалом, кажучи про пакистанську столицю, можна зробити висновок, що її жителі отримали саме те, що хотіли – зручне та комфортне місто, так схоже на західне, за це вони його і люблять, і лають водночас. А для туристів і шанувальників колориту залишаються околиці столиці, Карачі, Лахор, Мултан та інші дивовижні місцини цієї самобутньої і дещо загадкової країни.6037676925_128c7fb812_b.jpgФото im3.turbina.ru

Головне фото piktag.net

Вам це буде цікаво:
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Зоо-Азія. Частина ІІ
У теплі розкішні дні зовсім не хочеться згадувати про кам’яні джунглі міст, а хочеться вчепитися за справжню зелену ліану і полетіти у природу. Полетіти саме туди, де гармонійно поєднані рослинний і тваринний світ, флора і фауна...
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Краса та спокій: найгарніші храми Азії
Буддисти кажуть: «Щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання». А для цього є відповідні місця. Сьогодні ми зібрали для вас п'ятірку дивовижних храмів, де буддисти і прості туристи шукають гармонії для своєї душі.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Закрити
Outlook facebook page