RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі

Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі

Автор: 02.08.2020 | традиції, Індія
Героїні нашого матеріалу – консультантові з етикету, любительці кінного спорту і подорожей Катерині Лисенко – пощастило зануритися в атмосферу справжнього індійського фільму з його запальними танцями, круговертю сарі та яскравими барвами. Сьогодні вона залюбки розповідає про дивовижний досвід – наповнене колоритом, традиціями і веселощами індійське весілля.

Подруга зі Сходу

Улітку 2016-го я повернулася до Швейцарії, в міжнародну школу етикету і протоколу Institut Villa Pierrefeu, щоб продовжити своє навчання і здобути диплом. Моєю сусідкою по кампусу виявилася чарівна Жасмін. З першого погляду навіть не можна було зрозуміти, що вона індійка, особливо збивала з пантелику її чиста англійська мова. Однак у процесі спілкування Жасмін розповіла, що вона індійка, котра народилася в Гані, але при цьому все своє доросле життя прожила у США, в Каліфорнії. Навчання в школі їй потрібне для того, щоб підготуватися до заміжжя і бути ідеальною господинею в домі свого чоловіка Абхіда, який до того моменту жив в Індії зі своєю сім'єю, в місті Чандігарху. Індійські традиції дуже стійкі й донині, тому Жасмін одразу ж налаштовувалася на те, що беззастережно переїде в оселю чоловіка і його сім'ї. За якийсь час ми з Жасмін стали добрими подругами, завели друзів, і незабаром у нас утворилася така собі міжнародна компанія. У листопаді Жасмін запросила нас на весілля. Ця пора в Індії вважається високим весільним сезоном, оскільки погода стоїть не така спекотна, як зазвичай.South-India-Wedding-of-Sindhu-and-Avit-in-Manglore-by-Kameron-Studios-134.jpgФото kameronstudios.com

Новий світ з назвою Індія

Відтоді в мене почався відповідальний процес підготовки, адже раніше я жодного разу не була в Індії, а тут одразу на місцеве весілля. Прочитавши все, що тільки можна було про традиції, обряди, подарунки і ретельно розпитавши всіх знайомих, які вже бували на індійських весіллях, у моїй голові з'явилася потрібна для початкового розуміння ситуації інформація. Уточню, що це було пенджабське весілля, яке відрізняється від інших індійських щонайменше тим, що на ньому подають м'ясо (але не яловичину, звісно ж), а також дозволено вживати алкоголь жінкам. Великою мірою кожен вид індійського весілля – це окремий, гідний вивчення світ зі своїми правилами і звичаями.indian-wedding-lounge.jpgФото allinmauritius.com

Попри всі знання, отримані перед поїздкою, реальність, як завжди, виявилася набагато вражаючою та об'ємною. В Індії одруження є чи не найбільш значущим заходом у житті людей. Його прийнято святкувати неймовірно пишно і велелюдно. Хоч Жасмін дуже хотіла скромне «свято по-європейському», їй не дозволили цього зробити, адже раніше і її з батьками, і нареченого з його батьками було запрошено на стільки весіль, що не повернути запрошення на власне в їхньому народі означає образити.

Читайте також: Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо

Ритуали та обряди в наші дні набули сучаснішого вигляду. Наприклад, якщо раніше на другий день весілля чоловіків і жінок розділяли, то зараз це практикується не так часто. Пенджабський варіант свята, на якому я була, знаменитий своєю пишнотою і розкішшю.7-Reasons-Why-Indian-Weddings-are-the-Best-Cultural-Experience.jpgФото tourmyindia.com

Релігійна частина вельми важлива. Як нам розповідали місцеві дівчатка, навіть якщо ти офіційно одружена, твої батьки все одно не дозволяють тобі жити в чоловіковому домі, бо сама реєстрація шлюбу геть нічого для них не означає. Обов’язково треба пройти спеціальну церемонію, щоб стати повноцінним подружжям.

Свято зсередини

Весілля Жасмін та Абхіда тривало 4 дні. Найбільше мене вразили три речі: насиченість яскравими барвами, вміння радіти життю і масштаб того, що відбувається. Першого дня (The Sangeet) гості гуляли, танцювали і веселися як могли, тому другий день неспроста називається Jago / Mehndi, що з пенджабі буквально перекладається як «прокинься/вставай». Традиційно ця подія відбувається напередодні найважливішого третього дня весілля, коли наречений разом з усіма гостями з його боку прибуває до нареченої. Вони співають і танцюють навколо міста, щоб оголосити про своє прибуття. На третій день відбулася офіційна і традиційна сикхська церемонія одруження, а на четвертий день – презентація книжки батька нареченої в супроводі виступу гурту з Гамбії. Їхня солістка грала на дивовижному 21-струнному інструменті корі. Ця музика гіпнотизувала, тож ми всі ніби впали в транс, а наступного ранку дружно наспівували мотиви, які нас зачарували.indian-wedding.jpgФото courthousenews.com

Звичні для слов'ян і європейців конкурси на індійських весіллях особливо не практикуються. З найбільш пам'ятних розваг було, звісно ж, менді, або мехенді. До речі, мехенді малюють винятково чоловіки і роблять це за якимись певними шаблонами. Тобто якщо ти просиш їх домалювати щось, вони не погоджуються, адже візерунок втратить свій сенс. Мехенді нареченої особливо вразив. Як пізніше розповіла Жасмін, у ньому було приховано літери імені майбутнього чоловіка, а він у свою чергу мав їх знайти! Ще дуже цікавим був обряд об'єднання сімей. Коли родичі (чоловіки) з обох сторін віталися та обнімалися, над ними водили гроші, щоб сім’ї завжди фінансово процвітали.

Читайте також: Весільні традиції Азербайджану

Що стосується частувань, то іноземним гостям спочатку складно було розрізняти смаки, адже єдине, що відчувалося – це гострота і величезна кількість спецій. Усе ж ми намагалися куштувати різні страви. Здивувало неймовірне розмаїття – офіціанти пропонували нам усілякі закуски з інтервалом у 30 секунд, тому бракувало часу з'ясувати, що ти щойно з'їв. Голодним на індійському весіллі залишитися просто неможливо.TRP1908-1200x900.jpgФото ferndara.com.au

Музика – найважливіший атрибут, індуси дуже люблять танцювати й веселитися. Якщо якось спробувати і назвати одним словом, що саме грало всі чотири дні, то, крім як «запальне», на думку нічого не спадає. Особливо багато було творчості знаменитого Panjabi MC. Коли ми з гостями вперше пробралися до сцени і побачили гігантський натовп, що танцював, то завмерли... «Танцюй так, ніби на тебе ніхто не дивиться» – перше, що промайнуло в моїй голові. Я збагнула, як виглядають люди, котрі люблять життя і вміють ним насолоджуватися сповна. Нам охоче підказували рухи і запрошували у своє коло. І що найголовніше, місцеві «відриваються» з особливою гідністю, і це не награно, потрібно тільки бути в цьому стані. Такі вони – сикхи! Танцюють усі – і молоді, й дорослі, і жінки, й чоловіки.

Поради від Катерини на випадок, якщо вам доведеться побувати на індійському весіллі:

Щоб не потрапити в неприємну ситуацію і нікого не образити через свої лінгвістичні прогалини, треба знати, що «індус» – це послідовник індуїзму, а в цілому жителі Індії – індійці. Я була на весіллі не в індусів, а у сикхів, яких не варто називати індусами.

Якщо ви хочете надіти на церемонію сарі, то раджу брати із собою шпильки – їх вам знадобиться чимало (близько 10-15) для того, щоб зафіксувати вбрання, бо похапцем таку дрібничку годі й шукати в незнайомій країні. Звісно ж, вони є в хороших готелях, та якщо ви будете вбиратися близько 20:00, існує велика ймовірність, що пральня, де їх зазвичай зберігають, буде зачинена. Також варто пам'ятати: щоб надіти сарі, вам потрібна буде допомога дівчини з готелю, яку краще забронювати раніше (зазвичай гості з інших міст і країн зупиняються в одному і тому ж самому готелі, а дівчаток, які допомагають надіти сарі, максимум дві). Важливо враховувати, що навіть зі сторонньою допомогою весь процес вбирання в сарі займе не менше 20-ти хвилин.

Молодим в Індії прийнято дарувати гроші. Багато гостей через різні причини приходять без подарунка. Для місцевих це нормальна ситуація. Зазвичай на третій день, коли молодята із сім'єю розташовуються в фотозоні, щоб усі охочі могли з ними сфотографуватися на згадку, нареченому вручають конверта/листівку з грошима.

Головне фото allureeventsindia.com


Вам это будет интересно:
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Традиції святкування NOWRUZ - розповідає Посол Туркменістану в Україні
Продовжуємо розповідати про традиції святкування Міжнародного дня NOWRUZ, який покликаний зміцнити відносини між державами і популяризувати історико-культурні традиції народів. І з цим нам допомагає Надзвичайний і Повноважний Посол Туркменістану в Україні Й.В.Тойли Атаєв.
Традиції святкування NOWRUZ - розповідає Посол Ірану в Україні
19 лютого 2010 року на 64-й сесії Генеральної Асамблеї ООН було ухвалено Резолюцію «Міжнародний день NOWRUZ». Відповідно до неї Генеральна Асамблея ООН закликає держави-члени «докладати зусиль для підвищення рівня інформованості щодо NOWRUZ та організовувати щорічні заходи до цього свята». Тому сьогодні OUTLOOK про традиції святкування NOWRUZ...
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Азербайджан зсередини: велике і мале сватання
Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.
Лех. На вершині світу
Спочатку не зрозуміло, це скелі притиснулися до старих буддистських храмів або стародавні споруди шукають підтримки і розради у брил. Старовинне місто Лех, що розташоване на півночі Індії на висоті трьох тисяч метрів в штаті Джамму і колись було дуже популярним серед сіркоперегінної худоби, караванів і торговців...
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Життя на воді: 7 маловідомих конкурентів Венеції
Коли ми чуємо вираз «місто на воді», одразу на думку спадає Венеція, чи не так? Неквапливі гондоли, вузенькі вулички по обидва боки, ніжне світло сонця, що заходить, і старовинна архітектура створюють той п’янкий романтичний коктейль, котрий приваблює туристів з усього світу.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Закрыть
Outlook facebook page