RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі

Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі

Автор: 02.08.2020 | традиції, Індія
Героїні нашого матеріалу – консультантові з етикету, любительці кінного спорту і подорожей Катерині Лисенко – пощастило зануритися в атмосферу справжнього індійського фільму з його запальними танцями, круговертю сарі та яскравими барвами. Сьогодні вона залюбки розповідає про дивовижний досвід – наповнене колоритом, традиціями і веселощами індійське весілля.

Подруга зі Сходу

Улітку 2016-го я повернулася до Швейцарії, в міжнародну школу етикету і протоколу Institut Villa Pierrefeu, щоб продовжити своє навчання і здобути диплом. Моєю сусідкою по кампусу виявилася чарівна Жасмін. З першого погляду навіть не можна було зрозуміти, що вона індійка, особливо збивала з пантелику її чиста англійська мова. Однак у процесі спілкування Жасмін розповіла, що вона індійка, котра народилася в Гані, але при цьому все своє доросле життя прожила у США, в Каліфорнії. Навчання в школі їй потрібне для того, щоб підготуватися до заміжжя і бути ідеальною господинею в домі свого чоловіка Абхіда, який до того моменту жив в Індії зі своєю сім'єю, в місті Чандігарху. Індійські традиції дуже стійкі й донині, тому Жасмін одразу ж налаштовувалася на те, що беззастережно переїде в оселю чоловіка і його сім'ї. За якийсь час ми з Жасмін стали добрими подругами, завели друзів, і незабаром у нас утворилася така собі міжнародна компанія. У листопаді Жасмін запросила нас на весілля. Ця пора в Індії вважається високим весільним сезоном, оскільки погода стоїть не така спекотна, як зазвичай.South-India-Wedding-of-Sindhu-and-Avit-in-Manglore-by-Kameron-Studios-134.jpgФото kameronstudios.com

Новий світ з назвою Індія

Відтоді в мене почався відповідальний процес підготовки, адже раніше я жодного разу не була в Індії, а тут одразу на місцеве весілля. Прочитавши все, що тільки можна було про традиції, обряди, подарунки і ретельно розпитавши всіх знайомих, які вже бували на індійських весіллях, у моїй голові з'явилася потрібна для початкового розуміння ситуації інформація. Уточню, що це було пенджабське весілля, яке відрізняється від інших індійських щонайменше тим, що на ньому подають м'ясо (але не яловичину, звісно ж), а також дозволено вживати алкоголь жінкам. Великою мірою кожен вид індійського весілля – це окремий, гідний вивчення світ зі своїми правилами і звичаями.indian-wedding-lounge.jpgФото allinmauritius.com

Попри всі знання, отримані перед поїздкою, реальність, як завжди, виявилася набагато вражаючою та об'ємною. В Індії одруження є чи не найбільш значущим заходом у житті людей. Його прийнято святкувати неймовірно пишно і велелюдно. Хоч Жасмін дуже хотіла скромне «свято по-європейському», їй не дозволили цього зробити, адже раніше і її з батьками, і нареченого з його батьками було запрошено на стільки весіль, що не повернути запрошення на власне в їхньому народі означає образити.

Читайте також: Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо

Ритуали та обряди в наші дні набули сучаснішого вигляду. Наприклад, якщо раніше на другий день весілля чоловіків і жінок розділяли, то зараз це практикується не так часто. Пенджабський варіант свята, на якому я була, знаменитий своєю пишнотою і розкішшю.7-Reasons-Why-Indian-Weddings-are-the-Best-Cultural-Experience.jpgФото tourmyindia.com

Релігійна частина вельми важлива. Як нам розповідали місцеві дівчатка, навіть якщо ти офіційно одружена, твої батьки все одно не дозволяють тобі жити в чоловіковому домі, бо сама реєстрація шлюбу геть нічого для них не означає. Обов’язково треба пройти спеціальну церемонію, щоб стати повноцінним подружжям.

Свято зсередини

Весілля Жасмін та Абхіда тривало 4 дні. Найбільше мене вразили три речі: насиченість яскравими барвами, вміння радіти життю і масштаб того, що відбувається. Першого дня (The Sangeet) гості гуляли, танцювали і веселися як могли, тому другий день неспроста називається Jago / Mehndi, що з пенджабі буквально перекладається як «прокинься/вставай». Традиційно ця подія відбувається напередодні найважливішого третього дня весілля, коли наречений разом з усіма гостями з його боку прибуває до нареченої. Вони співають і танцюють навколо міста, щоб оголосити про своє прибуття. На третій день відбулася офіційна і традиційна сикхська церемонія одруження, а на четвертий день – презентація книжки батька нареченої в супроводі виступу гурту з Гамбії. Їхня солістка грала на дивовижному 21-струнному інструменті корі. Ця музика гіпнотизувала, тож ми всі ніби впали в транс, а наступного ранку дружно наспівували мотиви, які нас зачарували.indian-wedding.jpgФото courthousenews.com

Звичні для слов'ян і європейців конкурси на індійських весіллях особливо не практикуються. З найбільш пам'ятних розваг було, звісно ж, менді, або мехенді. До речі, мехенді малюють винятково чоловіки і роблять це за якимись певними шаблонами. Тобто якщо ти просиш їх домалювати щось, вони не погоджуються, адже візерунок втратить свій сенс. Мехенді нареченої особливо вразив. Як пізніше розповіла Жасмін, у ньому було приховано літери імені майбутнього чоловіка, а він у свою чергу мав їх знайти! Ще дуже цікавим був обряд об'єднання сімей. Коли родичі (чоловіки) з обох сторін віталися та обнімалися, над ними водили гроші, щоб сім’ї завжди фінансово процвітали.

Читайте також: Весільні традиції Азербайджану

Що стосується частувань, то іноземним гостям спочатку складно було розрізняти смаки, адже єдине, що відчувалося – це гострота і величезна кількість спецій. Усе ж ми намагалися куштувати різні страви. Здивувало неймовірне розмаїття – офіціанти пропонували нам усілякі закуски з інтервалом у 30 секунд, тому бракувало часу з'ясувати, що ти щойно з'їв. Голодним на індійському весіллі залишитися просто неможливо.TRP1908-1200x900.jpgФото ferndara.com.au

Музика – найважливіший атрибут, індуси дуже люблять танцювати й веселитися. Якщо якось спробувати і назвати одним словом, що саме грало всі чотири дні, то, крім як «запальне», на думку нічого не спадає. Особливо багато було творчості знаменитого Panjabi MC. Коли ми з гостями вперше пробралися до сцени і побачили гігантський натовп, що танцював, то завмерли... «Танцюй так, ніби на тебе ніхто не дивиться» – перше, що промайнуло в моїй голові. Я збагнула, як виглядають люди, котрі люблять життя і вміють ним насолоджуватися сповна. Нам охоче підказували рухи і запрошували у своє коло. І що найголовніше, місцеві «відриваються» з особливою гідністю, і це не награно, потрібно тільки бути в цьому стані. Такі вони – сикхи! Танцюють усі – і молоді, й дорослі, і жінки, й чоловіки.

Поради від Катерини на випадок, якщо вам доведеться побувати на індійському весіллі:

Щоб не потрапити в неприємну ситуацію і нікого не образити через свої лінгвістичні прогалини, треба знати, що «індус» – це послідовник індуїзму, а в цілому жителі Індії – індійці. Я була на весіллі не в індусів, а у сикхів, яких не варто називати індусами.

Якщо ви хочете надіти на церемонію сарі, то раджу брати із собою шпильки – їх вам знадобиться чимало (близько 10-15) для того, щоб зафіксувати вбрання, бо похапцем таку дрібничку годі й шукати в незнайомій країні. Звісно ж, вони є в хороших готелях, та якщо ви будете вбиратися близько 20:00, існує велика ймовірність, що пральня, де їх зазвичай зберігають, буде зачинена. Також варто пам'ятати: щоб надіти сарі, вам потрібна буде допомога дівчини з готелю, яку краще забронювати раніше (зазвичай гості з інших міст і країн зупиняються в одному і тому ж самому готелі, а дівчаток, які допомагають надіти сарі, максимум дві). Важливо враховувати, що навіть зі сторонньою допомогою весь процес вбирання в сарі займе не менше 20-ти хвилин.

Молодим в Індії прийнято дарувати гроші. Багато гостей через різні причини приходять без подарунка. Для місцевих це нормальна ситуація. Зазвичай на третій день, коли молодята із сім'єю розташовуються в фотозоні, щоб усі охочі могли з ними сфотографуватися на згадку, нареченому вручають конверта/листівку з грошима.

Головне фото allureeventsindia.com


Вам это будет интересно:
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
74-ий День незалежності Індії відсвятували в Києві
15 серпня Посольство Індії відзначило 74-й День незалежності. Надзвичайний і Повноважний Посол Партха Сатпатхі підняв Державний прапор і у своїй промові побажав усім членам індійської громади в Україні щасливого Дня незалежності.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
"Козлодрання"
«Дерти козла руками» – національна забава таджицьких чоловіків, яка, втім, користується величезною популярністю у всій Центральній Азії. Як правило, потягати того самого козла збирається кілька десятків, а то й сотня спритних вершників. Товкотнеча під час видовища виходить така, що люди падають з коней, втрачають свідомість і навіть калічаться.
Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо
Вкрасти черевичок нареченої в розпал торжества і вимагати від її обранця несусвітній викуп – цікаве дійство, заради якого варто сходити на весільну вечірку. Це далеко не єдина весільна традиція наших країв, завдяки якій законне поєднання двох сердець набуває особливого колориту. А які цікаві обряди існують в різних куточках нашої планети?
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Мешуї: важке частування з верблюда
Доля часто підносить нам сюрпризи, і ніколи не знаєш непевне, що скуштуєш за святковим столом, особливо якщо подорожуєш країнами Близького Сходу.
Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?
Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Закрыть
Outlook facebook page