RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Заклиначі: Як змусити змію танцювати

Заклиначі: Як змусити змію танцювати

Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.

Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?

Заклиначі змій, вони ж факіри чи беде, – один із символів колоритної і самобутньої Індії. Та виникла ця професія ще в Стародавньому Єгипті. У наш час її вважають зникаючою – число сучасних майстрів ледве налічує мільйон людей. А колись їхня робота була культовою справою…

Через особливості клімату у спекотних країнах водиться дуже багато цих видів рептилій. Вони зустрічаються мало не на кожному кроці і можуть заповзати у будинки. Тому споконвіку заклиначі змій були шанованими і потрібними спеціалістами. Люди, приміром, зверталися до них, щоб позбавити свою оселю від цих небезпечних гостей. Із часом ремесло «приручення плазунів» розвинулося у видовищне мистецтво. І тепер ласі на екзотику туристи готові щедро платити за подібні перформанси.Фото staticflickr.com

Факіри передають традиції своєї майстерності з покоління у покоління. Скажімо, в Індії і дотепер існують цілі села потомствених беде, наприклад, поселення Сепарагон. Там у кожній сім’ї тримали близько п’яти змій. І тільки недавно в Індії набув чинності закон про захист дикої природи, котрий забороняє полювання і утримання цього виду в неволі. Тому тепер факірам доводиться несолодко. Та це почасти і добре, адже «мистецтво управління зміями» не має нічого спільного ні з дресируванням, ні з містикою. У його основі часом жорстоке поводження з тваринами і брудні прийоми.

У селі Хадаітала (воно розташоване в ста кілометрах віз Калькутти) щороку проводять Конференцію заклиначів змій. Таким чином вони вшановують індуїстську богиню-покровительку змій – Манасу. У програмі незвичайні номери: змії, що обвивають тіла факірів, видавлювання і ковтання отрути з язика змії і, звісно, традиційні па під звуки флейти.

Танець змії – це не мистецтво, а скоріше дресировка, часом вельми жорстока. Існує кілька способів змусити змію звиватися в такт музиці.

Заклинач змій може натренувати тварину за допомогою побиття флейтою. Він ловить змію, саджає у плетений кошик, котрий стає її довічною в’язницею. Під час тренування б’є по ємності і відкриває її кришечку – збурена і роздратована звуками інструмента змія вилізає з неї в надії вибратися на волю, та отримує удар по голові. І так при кожному її русі. У підсумку: під час вистави нещасна тварина просто намагається ухилитися від флейти в руках факіра.

Досвідчені заклиначі можуть створювати ілюзію танцю плазуна навіть із щойно спійманою змією. Найбільш спритні беде демонструють це, витягуючи на публіку змій прямо з їхніх нір. Тут секрет – у знанні особливостей їхнього характеру і фізіології, а також хуткості й уважності заклинача. Змії практично не мають слуху від природи, тому сама музика на них ніяк не впливає. Зате вони наділені особливою чутливістю шкіри – вона сприйнятлива до коливань повітря, для того щоб рептилія могла убезпечити себе, якщо до неї хтось наближатиметься. Ці коливання створюються, наприклад, від кроків по землі. Так що звуки флейти, створюючи подібні коливання, збуджують змію. При цьому під час перформансу змія слідує за рухами факіра. Саме в цьому полягає його талант – розтривожена звуками флейти змія налаштована захищати себе, та рухи руки вмілого факіра збивають її з пантелику – так, готуючись до атаки, рептилія насторожено стежить за ритмічними рухами. Ця монотонність вимотує тварину і, врешті-решт вводить у стан сонливості.

Та найголовніше і найстрашніше – видалення отрути зі змій. Цього можна домогтися кількома шляхами: Виривання отруйних зубів у змії; Перед виставою примусити змію кусати тканину – таким чином її отруйні мішечки спустошуються. Це тривале і виснажливе заняття як для тварини, так і для факіра, та воно дає короткотривалий ефект – мішечки невдовзі наповнюються новою отрутою; Відтак найбільш жорстокі йдуть ще далі – і зашивають рот змії за допомогою звичайної нитки і голки. У підсумку – ниток не видно, язик змія висунути може – ідеально для видовища. Та внаслідок цього змія помирає голодною смертю.Snake-Charmers-Jaipur.jpg
Фото travelphotospirit.com

Для того, щоб убезпечити себе, заклиначі вдаються й до інших хитрувань. Роблять собі щеплення від укусу змії – щоправда, стовідсоткового захисту воно не дає. Або ж змащують тіло зміїним жиром – таким чином вони нібито набувають специфічного зміїного запаху і сприймаються ними як свої.

Найбільш знаменитий представник цієї професії Шейх Мусса із Луксора в наш час став справжньою легендою. Мусса славиться неймовірними трюками. Наприклад, кобри, котрих він заклинав, поступово наближались до нього і покірно клали прямо голову на долоню. Потім він складав їх в окреслене на піску коло, і тварини лишалися там до того часу, поки Шейх на дозволяв його покинути. Та, за іронією долі, незважаючи на такі неймовірні уміння, Мусса врешті-решт помер від укусу одного з цих плазунів…

Головне фото fr.wikipedia.org

Вам это будет интересно:
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Лех. На вершині світу
Спочатку не зрозуміло, це скелі притиснулися до старих буддистських храмів або стародавні споруди шукають підтримки і розради у брил. Старовинне місто Лех, що розташоване на півночі Індії на висоті трьох тисяч метрів в штаті Джамму і колись було дуже популярним серед сіркоперегінної худоби, караванів і торговців...
Джайпур. Рожеве місто. Частина 2
У Джайпурі завжди багато туристів. Місто входить у більшість світових путівників по Індії. Тут достатньо готелів, нема проблем з вибором транспорту, повно вуличних закусочних і комфортних кафе. Місцевий люд доброзичливий і завжди готовий допомогти подорожньому. Якщо до цього пориву додати ще й кілька рупій, то індійці радо поділяться інформацією...
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Камасан: Поселення із шедеврами на Балі
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
У Києві відкрилась виставка азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва
24 грудня за ініціативою та за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилась виставка робіт відомого азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва. Серед гостей були присутні заступник міністра культури України Ростислав Карандеєв...
Скляний handmade
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Закрыть
Outlook facebook page