Що вони їдять: Киргизстан

Оселившись на перетині доріг Великого Шовкового шляху, свого часу киргизький край зустрів багато торгових караванів з далеких країн, котрі залишали по собі не тільки відбитки верблюдячих копит, але й відголоски культур, а також традицій з усього світу, зокрема, гастрономічних.

Вливання «інвестицій» у вигляді чужоземних рецептур, як не дивно, не стало відправною точкою у формуванні киргизької кухні. Спільне кочове минуле двох народів не могло не відбитися на особливостях національної їжі: деякі страви не відрізняються в назвах. Але питомі національні киргизькі страви теж існують, і їх залюбки вітають маси. Це, наприклад, кемеч-нан – невелика здобна перепічка, котру готують в золі, а подають в гарячому молоці із сузьмою, субстанцією, схожою на рідкий сир.Фото open.kg

Киргизстан – країна м’ясоїдів. Тут віддають перевагу баранині. Раніше лаври першості були у конини, котру вважали «топовим» продуктом в раціоні кожного місцевого жителя. Із часом бараняче м’ясо замінило у більшості страв звичну конину, «освіживши» стародавні рецепти. Так, баранина йде на традиційний шашлик, плов, супи і бульйони, майстерність приготування яких киргизький народ за довгі роки мандрів у степах відточив до довершеності.

Самими м’ясними принадами традиційна кухня не обмежується. Козирною картою багатьох азійських країн прийнято вважати рис. Киргизстан – не виняток. Не цурається місцеве населення і молочних продуктів, зокрема, кумису. Цей слабоалкогольний напій у країні свято шанують, адже його можна пити у будь-якій кількості, не ризикуючи перенаситити шлунок. Прийшло до смаку представникам народу-кочівника також молоко – коров’яче, козине і овече. Використовуючи їх в чистому вигляді чи змішуючи, місцеві кухарі готують кисле питво айран, домашній сир і кип’ячені вершки каймак.
Фото remotelands.com

Окрім продуктів тваринного походження, в національній кухні також вітають зернові культури – пшеницю і гірський ячмінь, із суміші яких роблять основу для кислих супів із додавання солоду.

То давайте сядемо за киргизький стіл і ознайомимося з найпопулярнішою смакотою, котра до того ж вельми незвична у подачі. Почнемо, як годиться, з першого. Масово шанована гаряча страва в Киргизстані – шорпо, що складається з рідкої основи – бульйону, а також баранини і овочів. Якщо захочеться чогось наваристішого, можна скуштувати суп куурма-шорпо із попередньо обсмаженими овочами і м’ясом або туурма-шорпо – із фрикадельками і бобами.Фото jyrgalan.com

Другі страви у місцевій кулінарії часто готують із м’яса, птиці, субпродуктів, риби, круп, борошна й овочів, додаючи за смаком зелень. Так, серед найбільш «ходових» страв киргизького меню опинилися ситні аперитиви куй рук-боор – варена печінка з овочами, щедро приправлена зеленню, рулети з тушкованої баранини кабирга.

Особливо небайдужі діти степу до ковбас – люблять асип із баранини і чучук із конини, котрі часто подають з пиріжками. Популярний спосіб приготування останніх – традиційна пічка-тандир, в котрій їжа набуває апетитної хрусткої кірочки. Так, у тандиті запікають звичні кожному місцевому жителю коржі і місцевий хліб – нан. Узагалі коржі, а також овочі і зелень подають до більшості страв у допомогу від жирів, котрими насичена вся їжа.Фото panistefa.com

Киргизька кухня – одна з небагатьох, що може похизуватися своїм різноманіттям пельменів. Так місцеві кухарі готують для любителів «м’яса в шубці» великі пельмені хошан, а також манти на основі жирного фаршу. Не обійшлося у місцевій «ашкані», чи інакше кухні, без вкрай оригінального їства. Незвичайна за смаком і складна у приготуванні листкова страва ашлямфу до снаги тільки майстерному кулінарові. Її готують із справжнього міксу фарб і смакових поєднань, взявши за основу локшину, омлет, холодець і букет різноманітних трав. Що стосується урочистостей, то центральне місце на святковому столі відводиться кульчетай – вареному м’ясу молодого баранця з рубленою зеленню, його підносять до столу на великій квадратній локшині.

Насолодившись різноманіттям перших і других страв, час і до десертів приступати. Халва, щербет, печені яблука в желе ширін-алма, збиті яйця з цукром куйма-кант, зацукровані персики – далеко не весь перелік солодкого достатку. Не менш популярна в Киргизстані самса, вона ж пиріжок з начинкою, кренделі тан-мошо, просмажені в олії – от де рай для шанувальників свіжої випічки.Фото 1000.menu

Яка ж випічка без відмінного чаю? Гарячий напій для тюркського народу – не просто слово, а збірне поняття корисного и приємного проведення часу. Як приготувати чудовий чай, киргизи знають не з чуток, і в цій справі напевно можуть «перепити» англійців. Споживають його в країні гір і вітрів уранці, в обід і ввечері, а в залежності від ситуації чи, просто підкоряючись внутрішньому потягу, розбавляють вершками, а також молоком. Поза сумнівами, представники місцевого етносу створили свій рецепт благородного напою з інгредієнтами, котрі гідно може оцінити будь-який гурман. У традиційний рецепт з «міцною» назвою куурма-чай входять баранячий жир чи масло, сметана, а також сіль. Якщо ви не готові до такого незвичного чаю, можете скуштувати його солодкий і більш звичний аналог під назвою бал: вода з медом, імбир, кориця, чорний перець, лавровий лист і гвоздика.Фото tea-terra.ru

Жителі Киргизстану – дуже гостинний народ, готовий запросити за свій стіл навіть випадкового мандрівника.

Головне фото too.kg