RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Оманливий пензель пані Хокусай

Оманливий пензель пані Хокусай

Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.

Жінка, оповита таємницею

Невловима японка залишила по собі більше запитань, ніж відповідей. Наскільки багато відомо про життя «Леонардо Сходу», настільки ж мало про його протеже і головну помічницю. Навіть дату народження обговорюють. Хоча більшість науковців все-таки зійшлися на думці, що сталася ця подія близько 1800 року. Де, коли саме? Невідомо. Але той факт, що Ой була не менш ексцентрична, ніж батько, лишається поза будь-якими сумнівами. Вона любила спостерігати пожежі, пити саке і з насолодою курила люльку (до речі, через цю пристрасть навіть якось зіпсувала картину, необережно скинувши на неї попіл). До того ж, окрім таланту до образотворчого мистецтва, художниця успадкувала норовистий характер і повну відсутність інтересу до домашнього господарства. М’яко кажучи, незвичні характеристики для дівчини Едо. Чи не так?

Років у двадцять Кацусіка вийшла заміж. Її обранець Мінамізава Томей був власником крамниці, що торгувала оліями для волосся, і теж цікавився живописом. Разом вони опановували укіє-е у Цуцумі Торін. Та, як би там не було, довго щасливий союз не протривав. Ой постійно жорстоко висміювала художні навички чоловіка і зрештою із ним розвелася, повернувшись до свого попереднього життя. Цуюкі Іцу, останній учень Хокусая, згадував, що Кацусіка ніколи більше не брала шлюб і взагалі хотіла стати просвітленою жінкою.

Фото images.metmuseum.or

Наступні роки батько з дочкою працювали разом. Вони проводили дні за малюванням, ніколи не прибиралися і не готували, купуючи їжу в кіосках і поступово перетворюючи місце свого проживання на звалище. Близько 1842-43 років один із учнів Хокусая створив ескіз їхньої студії. Зображений був сам майстер і Ой з курильною трубкою. Це, либонь, єдиний її портрет. Та само загадкова, як народження, смерть художниці. Де, як, коли це сталося – невідомо. Можна хіба що припускати. Деякі джерела називають 1866 рік – через 17 років після смерті Хокусая, деякі - 1857. адже, поховавши батька, Кацусіка переїхала і попервах жила відлюдницею чи то в Асакусі, чи то в Аоямі (околицях Едо). А потім подорожувала по країні, десь там і знайшовши вічне пристанище.

Більше того, таємницею оповите не тільки життя незвичайної жінки, але й саме її ім’я. Варто почати з того, що «Ой» – псевдонім, котрим вона підписувала роботи. Існує кілька версій його значення, і найбільш кумедне з них свідчить, що (японський еквівалент «гей, ти») – це вигук, яким Хокусай постійно кликав дочку. Щодо справжнього імені художниці теж нічого не ясно. Одні джерела твердять, що її звали Омей, інші – Оей.

Гра тіней

Разом із батьком Ой працювала майже чверть століття, малюючи «образи мінливого світу» і відвідуючи різні заходи. Хокусай навіть був упевнений, що вона куди більш обдарована у зображенні жінок, ніж він. Либонь, тому Кацусіка часто допомагала йому писати портрети бідзін-га, розфарбовувала «весняні картинки» (гравюри еротичного характеру) і навіть створила деякі з найвідоміших його творів. Приміром, «Старий тигр на снігу». Витончений звір, примарні сніжинки і неймовірна легкість у всьому… На момент написання картини Хокусаю було понад 80 років, він страждав на частковий параліч і навряд чи був здатний на таку делікатність ліній і невагомість зображення. А от стиль Ой славився саме це цим. Не дивно, що чимало видавців, розміщуючи замовлення, радо приймали роботи обох художників. Інколи спеціально віддавали перевагу «сердитому пензлеві» батька м’який стиль дочки. Утім, кінцевий продукт неодмінно підписувався брендом , котрий краще продавався на ринку – «Хокусай». Можливо, це і пояснює дивовижний дефіцит робіт з її підписом? Усього дві книги ілюстрацій і 10 картин. Зате яких! Найбільш відомі роботи «Нічна сцена в Есівара» і «Красуня милується цвітінням вишні вночі» неймовірно привабливі. Гра тіней, світлові ефекти роблять їх живими, дихаючими, таємничими, нетрадиційними – як сама художниця. «Нічна сцена в Йосівара» зображає людей, що розглядають крізь ґрати куртизанок в районі насолод. Там, де японські укіє-е художники представляють нічні композиції яскраво, як удень, Ой вводить світлотінь і перспективу, роблячи їх більш реальними. У той же час «Красуня милується цвітінням вишні вночі» не менш новаторська і більш чуттєва картина. Ліхтарі освітлюють обличчя і кімоно жінки, довкола неї видніються силуети сосен і вишні, а небо всіяне зорями. Що цікаво, зображені вони не у вигляді білих цяток чи кіл (як це було характерно в той час), а мають сині і червоні пігменти.

Фото tehne.com

Деякі роботи художниці і зараз перебувають у музеях за межами Японії. Бостонська гравюра «Три жінки грають на музичних інструментах» виконана на шовку. Вона зображає куртизанку, гейшу і містянку, котрі грають на кото, сямісені і кокю відповідно. А головний персонаж картини з Клівлендського музею – давній китайський генерал Гуань Юй. Він дозволив пустити собі кров, щоб уникнути поширення отрути від стріли ворога по тілу. При цьому воєначальник із серйозним обличчям рішуче грає в го. Ця картина значною мірою може похвалитися тією ж увагою до світлотіні, що й найкращі роботи Оей.

Фото tehne.com

На жаль, світ мистецтва сповнений незаслужено забутих майстрів. І пані Хокусай мало не найяскравіший скарб із цієї скриньки. Вона була особливою, справді незвичайною жінкою. Тим більше для доби Токугава. Її ексцентричність, дивні захоплення і байдужість до всього, що не стосується творчості – дивують. Час не пощадив художницю. Та навіть та невелика кількість підписаних робіт, що існує на сьогодні, дає змогу судити про її неабиякий талант і сміливість. А якщо уважно придивитися, то хто знає.. Можливо, ми навіть не здогадуємося, який насправді великий внесок оманливого пензля Ой у спадку її батька.

Заглавное фото oboi-colibri.ru

Вам это будет интересно:
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
Старт Місяцю литовської фотографії MOLPIK!
Вже у вівторок, 22 вересня, для всіх охочих долучитись до мистецтва фотографії, в Києві відбудуться заходи одразу на 8 локаціях за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні. Вони будуть присвячені становленню Литовської школи фотографії у часи СРСР.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Посольство Угорщини в Україні відкрило виставку «ЛЕНЕРДЖІ-кращі фото природи»
1 липня за сприяння та участі Спілки фотографів природи Угорщини NaturArt, Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини відбулося урочисте відкриття виставки «ЛЕНЕРДЖІ-кращі фото природи» в Центрі Української Культури та Мистецтва.
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Закрыть
Outlook facebook page