RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Стукіт історії по голландській бруківці

Стукіт історії по голландській бруківці

Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!

Це зараз всі знають Голландію як країну тюльпанів, розмаїття яких мимохіть змушує витягти із заплічника фотокамеру. Та, намилувавшись квітами до запаморочення і пірнувши увечері у прохолодну постіль у якомусь закапелку Голландії, не поспішайте засинати. Можливо, у нічній тиші через відчинену кватирку почуєте дивні звуки: кломп-кломп, кломп-кломп. Так стукає по бруківці дерев’яними кломпами сама історія голландського народу.

То й не дивно, бо такі черевики з’явилися років 500 тому. Прості селяни та рибалки важко заробляли собі на хліб, то ж витрати на справжнє взуття часто були для них не по кишені, а вологий і прохолодний клімат змушував шукати вихід. Так і з’явилися дерев’яні мешти, які влітку захищали від вологи, а взимку від холоду завдяки товщині підошви. Часто, щоб зберегти тепло, всередину вкладали солому або папір. Видовбували такі черевики найчастіше з тополі, але й верба, бук чи осика теж підходять для цього.Фото cs323723.userapi.com

«Просто, як пара кломпів», – каже голландська народна приказка, як наша «простіше простого». І справді, що там складного: шмат колоди, долото і молоток, дрібка терпіння, трохи чоловічої сили та вправності – і ось вам готові черевики. Та й то було в старовинні часи, а зараз, коли кломпи здебільшого служать як приманка для туристів, їх виготовляють на верстатах за 10 хвилин за допомогою форм на ліву та праву ноги. Потім фарбують, прикрашають різними візерунками, щоб десь там, в далеких країнах, вони нагадували господарям про чарівну, привітну Голландію.

На їхній рідній землі таке незвичайне взуття можна й досі побачити на деяких фермерах чи рибалках. Вірні традиціям, під вінець голландці також ідуть у кломпах. Яскраві, з різьбленнями ручної роботи після весілля вони чудово вписуються в інтер’єри, знаходячи собі місце десь на стіні передпокою чи поблизу каміна. Місцеві жартують, що за кількістю дерев’яних черевичків в оселі можна легко дізнатися про особисте життя господарів.illustratie_Klompen_ontwerp_beschjldering_3_groot.jpgФото monique-ickenroth.nl

Можливо, ви здивуєтесь, дізнавшись, що кломпи були сертифіковані Європейським союзом як один з найбезпечніших видів взуття, виготовлений із природних матеріалів. А ще в дерев’яних черевиках ви можете сміливо крокувати як по битому склу, так і по сучасних реагентах, не боячись поранити ноги чи пошкодити чобітки. Голландці твердять, що таке взуття корисне для здоров’я, тому що не здавлює пальці і допомагає м’язам ніг. Вважають навіть, що своїм здебільшого високим зростом місцеві жителі завдячують тому, що їхні предки носили дерев’яні черевики.

Подивитись на різні види кломпів можна у музеї міста Заансе-Сханс. Майстри покажуть вам процес виготовлення взуття, бажаючі зможуть сфотографуватися, сидячи на величезному чотириметровому черевику чи навіть розфарбувати пару на свій смак, щоб потім з гордістю показати друзям і знайомим.

І хто б міг подумати колись, кілька віків тому, що буденне взуття простолюдинів не лише не вийде з обігу в двадцять першому столітті, а й стане національною гордістю. У найвідоміших галереях світу виставлені полотна із зображеннями людей у простому селянському взутті. Придивіться уважно до картин Бернарда Бломмерса «Сімейний обід» та «Діти з дикою вишнею» чи до картини Германа-Фредеріка-Карелатен Кате «Голландські рибалки».Фото ic.pics.livejournal.com

Таке дивовижне взуття можна було зустріти і в інших країнах. Бойки Західної України та українці Полтавщини видовбували його з дерева і взували до худоби. За допомогою сабо французькі робітники взагалі відстоювали свої права. Вони кидали дерев’яні черевики, щоб зупинити механізми машин і звернути увагу на свої проблеми – звідси й виникло слово «саботаж». Та як би не називали схоже взуття: шкарбани, довбанки, клоги чи сабо, та, прислухавшись до стукоту по бруківці, ви ясно чуєте: кломп-кломп, кломп-кломп, кломп-кломп…

Головне фото undutchables.nl

Вам это будет интересно:
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Поласувати оригінально: найдивніші кафе світу
Маркетологи і ресторатори – народ підприємливий і готовий на все, аби тільки збільшити число відвідувачів власного закладу. Доволі часто способи їхнього «загравання» з публікою схожі одне на одне, а дизайн і меню мало чим відрізняються. Тому ми добряче пошукали по всьому світу і зібрали для вас колекцію справді оригінальних закладів.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Життя на воді: 7 маловідомих конкурентів Венеції
Коли ми чуємо вираз «місто на воді», одразу на думку спадає Венеція, чи не так? Неквапливі гондоли, вузенькі вулички по обидва боки, ніжне світло сонця, що заходить, і старовинна архітектура створюють той п’янкий романтичний коктейль, котрий приваблює туристів з усього світу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Закрыть
Outlook facebook page