Гетто світу: на Октоберфест до Венесуели.
Усього в 70 кілометрах від столиці Каракаса розкинулося одне з найдивовижніших міст світу – Колонія Товар. Його в середині XIX століття заснували переселенці з південнонімецьких земель, переважно з Баден-Вюртемберга і Баварії. 1843 року рівно 358 європейців прибули сюди, сподіваючись зажити спокійним життям і забути Німеччину, яку роздирали княжі міжусобиці та переділи. Місцеве населення з цікавістю поставилось до світловолосих гостей, котрі, як і годиться добропорядним бюргерам, взялися ґрунтовно прилаштовувати довкілля під себе.
Уже через десять років нікому невідоме поселення перетворилось на повноцінне місто з усіма атрибутами Старого Світу – ратушею, центральною площею і будівлями у стилі фахверк. Через те, що вся ця «Європа» лежить на висоті понад 1800 метрів над рівнем моря, а асфальтну дорогу туди проклали тільки в ХХ столітті, понад сто років німці жили вельми усамітнено. Рідко який венесуелець бував у цих місцях, тому південноамериканського впливу бути взагалі не могло. Карибською розслабленістю тут і не пахне – все чітко, пунктуально і за розкладом. Здається, що навіть дрібні торговці і ремісники – не нащадки вчорашніх селян, а ділові банкіри та фінансисти з Франкфурта. «Німеччина у всьому» відчувається і сьогодні: написи на вулицях, мова і навіть кухня – в Колонії Товар, названій, до слова, на честь великого художника Мартіна Товара, все автентично.
Фото flickr.com
Сюди їдуть не тільки європейці, що ностальгують за континентом, а й жителі Південної Америки, аби скуштувати смачного пива, квашеної капусти, сосисок і страв із картоплі. Порції, до речі, просто гігантські, тому одну можна сміливо замовляти на двох. Крім їжі та архітектури, місто примітне ще й дивовижними пейзажами. Гори, на схилах яких німці навіть примудряються вирощувати полуницю, оточені субтропічними лісами, що дозволяє трохи відпочити від запилюженого Каракаса та інших мегаполісів. Неподалік розкинувся один з найбільш мальовничих національних парків світу – Макарао, де мешкає близько трьох сотень видів рідкісних птахів. Саме пернаті своїм ранковим співом створюють гарний настрій туристам і жителям околиць. Усі п'ятнадцять тисяч гектарів парку, який тягнеться по гірському хребту, прекрасно ілюструють красу природи країни.
Колонія Товар – гарна місцина, де можна провести два-три дні і набратися сил перед подальшим дослідженням дивовижної Південної Америки. Навряд чи тут пробудеш більше часу, бо саме місто можна обійти за день кілька разів. Крім місцевого музею, присвяченого німецькій міграції, тут практично немає якихось знакових пам'яток. Такий собі традиційний п'ятнадцятитисячний населений пункт, який ніби «промазав» континентом, тільки і всього. Мандрівники традиційно везуть звідси гамаки, якими славиться Венесуела, соуси і вино з ожини.
Фото alidays.it
Найкращим часом для подорожі вважається весна та осінь – по-перше, по-справжньому свіжо, на стовпчику термометра зазвичай 20–25 градусів, а по-друге, свята, які перетікають у народні гуляння, вирізняються неабиякою атмосферою. Особливо весело гуляють 8 квітня, в день заснування Колонії Товар, 11 листопада, в день покровителя Святого Мартіна, ну, і, звісно ж, під час Октоберфесту. Тому, якщо Мюнхен вам приївся або людські натовпи та черги набридли – вирушайте по пиво й сосиски саме сюди і зустріньте це свято в незвичайному місці, але у звичній атмосфері.
Головне фото 0425.info
