Кабраматта: «маленький В’єтнам» на теренах Австралії

Як в'єтнамці рятувалися від війни

1975 року Народна армія В'єтнаму і Національний фронт визволення Південного В’єтнаму захоплюють місто Сайгон і проголошують комуністичний режим. Військові дії змушують мирне населення тікати – люди залишають домівки і нажите майно та просять політичного притулку, зокрема в Австралії.

У той час на Зеленому континенті назрівають зміни: в офіційних колах дедалі частіше говорять про різноманіття культур і взаємопроникнення етносів. Припинено політичну кампанію під кодовою назвою «Біла Австралія», яка обмежувала «кольорову» імміграцію.Фото tripadvisor.com

Так в'єтнамці стали однією з найчисельніших діаспор в Австралії. Якщо до 1975 року тут жило близько 500 вихідців з В'єтнаму, то всього за три роки їхня кількість збільшилася до п'яти з половиною тисяч. Пік імміграції припав на 1995 рік, коли кількість біженців досягла 8500. Найбільш заповзятливі змогли ще й перевезти малий бізнес на нову батьківщину, і тепер безліч крамниць належать саме в'єтнамцям.

Кабраматта: відгомін В'єтнаму в Сіднеї

Передмістя Кабраматта в західній частині Сіднея називають іммігрантською «транзитною зоною»: після Другої світової війни сюди хлинули біженці з Великої Британії, Німеччини, Греції, Італії та Югославії. Не дивно, що ця територія привернула увагу і в'єтнамців, які подалися до Австралії через відносно дешеву землю та близькість до західного промислового сектора Сіднея, де більшість вихідців з цієї країни знайшла собі роботу.Фото vietravel.com

Мас-медійні компанії в Кабраматті помітили ознаки гетто, уточнивши, що нині, з огляду на високий відсоток безробіття і криміналу, економіка цього району відрізняється високою конкуренцією і низькими доходами. Однак багато в'єтнамців спершу залишають Кабраматту, щоб здобути освіту, а потім повертаються, аби відкрити власний бізнес. Тож нині ви легко зустрінете представників найрізноманітніших професій, які розмовляють в'єтнамською мовою: лікарів, юристів, економістів, ріелторів.

Звідки береться лиха слава?

Барвисті довідники та балакучі туристичні агенти навряд чи розкажуть вам про те, що на власній шкурі відчули люди, які відвідали Кабраматту. Свідки стверджують: якщо ви вже потрапили в цей район, не ходіть вузькими безлюдними вуличками і тримайтеся якнайдалі від залізничної станції.

Кажуть, якщо в сутінках їхати центральною вулицею Кабраматти і, заґавившись, пригальмувати, в'єтнамці миттю кинуться до автівки і вмовлятимуть купити наркотики.

Вокзал у Кабраматті – окрема історія. Тут ви можете зайти в громадський туалет і наштовхнутися на труп наркомана, який помер від передозування. Через збільшення кількості подібних випадків залізнична станція отримала в народі назву «нарко-експрес». Попри втручання політичних діячів, поліції, організацій, які відстоюють людські права, і мас-медіа, проблема героїну в Кабраматті й досі актуальна.Фото fujilove.com

Однією з найстрашніших банд, які об'єднали вихідців з В'єтнаму в Кабраматті, стало угруповання «5Т». Його формування припало на середину 1980-х років, а назва походить від п'яти в'єтнамських слів, що починаються з букви «Т», у перекладі: «любов», «гроші», «в’язниця», «покарання», «суїцид». За іншою версією, «5Т» – зашифрована фраза «дитинство без любові». Підлітки, втягнуті в кримінал, стали справжньою загрозою для чесних жителів Кабраматти.

Політик, який боровся проти злочинних угруповань, лідер лейбористської партії, ветеран в'єтнамської війни Джон Ньюмен неодноразово попереджав громадськість про діяльність організації «5Т», яка контролювала місцевий наркотрафік: «Азіатські банди не бояться наших законів. Та є тільки одна річ, якою можна їх налякати, – можлива депортація назад у джунглі В'єтнаму, звідки вони і приїхали». 1994 року Джона Ньюмена було вбито в Кабраматті, й підозри впали саме на банду «5Т», яка мала мотиви для помсти.

Нині поліція посилено бореться з проблемою наркоторгівлі серед в'єтнамців. Як відзначають мандрівники, на вулицях встановлюють камери, щоб зафіксувати правопорушення.Фото fujilove.com

Приємні сюрпризи

«Обізнаний – отже, озброєний!» – ця приказка вельми актуальна для подорожі Кабраматтою. Боятися потенційної небезпеки не варто, треба лише бути уважним та обережним, і тоді місто піднесе тільки приємні сюрпризи.

До речі, Кабраматта – це ще й знахідка для поціновувачів екзотичної їжі. У Сіднеї кажуть: «''Маленький В'єтнам '' об'єднує кулінарії світу», і це справді так. Зазирніть на алеї неподалік від Палацу свободи, культурного закладу в центрі міста, і ви виявите невеликі кафе, де вас почастують в'єтнамськими супами, м'ясні крамнички, які продають так звані «сосиски, висушені на вітрі», і торговельні склади, де можна знайти тайські приправи.
Фото theheavycollective.com

Одна з програм, після яких спогади про справжні азійські солодощі залишаться з вами назавжди, створена журналістом Маїві Омеара. Він ось уже два десятиліття подорожує світом, збираючи інформацію про національні кулінарні традиції, і протягом одинадцяти років пише про австралійські смаколики. Омеара і його команда проводять тури найкращими ресторанами Кабраматти, де мандрівники мають змогу скуштувати в'єтнамські страви і дізнатися про традиції приготування.

Як бачите, при дотриманні правил безпеки в цьому місті можна знайти щось своє, обережно доторкнувшись до атмосфери контрастів, якими живе Кабраматта. Любителям ризикованих пригод спогадів вистачить на все життя; космополіти точно відчують себе у своїй тарілці, виявивши стільки різних етносів на відносно невеликій території; люди, які захоплюються історією, знайдуть чимало поживи для розуму. А прихильники спокійного відпочинку відвідають чудові ресторани та затишні парки, а як пощастить, – ще й розшифрують кілька в'єтнамських ієрогліфів, яких на вулицях Кабраматти повно.

Головне фото twitter.com