Гетто світу: До Лондона за боллівудськими шедеврами

Адже райони і навіть цілі міста, де зосереджені люди, котрі прибули з одного регіону, – цілком відкриті й потрапити туди спокійно може будь-хто. У всякому разі, в цивілізованих соціумах саме так. Проте їхня ментальна віддаленість і замкнутість на самих собі дозволяє говорити про деяку подобу гетто.

Розповідаючи про Саутолл та індусів, слід зазирнути в історію. Після 1947 року, коли Індія здобула незалежність, багато з них кинулись до Англії в пошуках кращого життя. І треба сказати, що тамтешня влада й місцеве населення були раді цьому, оскільки у Другу світову війну Велика Британія серйозно постраждала і потребувала додаткової робочої сили, адже відновлювати доводилося безліч об'єктів.

Читайте також: Мехенді - замість тисячі татуювань

Саутолл ще в 50-х роках був звичайним передмістям Лондона, де близько 90% населення становили корінні жителі. Поступово його почали заселяти індійці, яким хотілось бути ближче до столиці. Врешті країну відновили, та майже ніхто з приїжджих не захотів повертатися в рідні краї. Ба навіть більше, почали прибувати ще і їхні родичі, друзі, друзі друзів. Як наслідок, уже за тридцять років «білі» були в Саутоллі меншістю, а сьогодні їх усього 5%.Фото oyorooms.com

Дістатися сюди дуже просто – з вокзалу Паддінгтон кожні 10-15 хвилин вирушають потяги. Проїзд в один кінець 5 фунтів, туди-назад – 8. І ось, сівши в комфортабельний вагон, за півгодини ти виходиш на станції «Саутолл» і немов потрапляєш в інший вимір, починаючи від аромату прянощів і закінчуючи написами і покажчиками мовою панджабі.

Читайте також: Калькултта - місто великих мислителів і бродяг

Звична лондонська суєта змінюється азійським шармом. Від строкатості одягу місцевих та вивісок спершу рябить в очах. Просто важко повірити в те, що якихось півгодини тому ти міг гуляти біля Букінгемського палацу і розглядати його знаменитих вартових, а тепер роздивляються тебе. У більшості своїй індуси миролюбні й толерантні, але чужаки викликають у них природний інтерес, бо ж усіх місцевих білих вони добре знають.Фото timeout.com

Тому кожного гостя неодмінно треба детально «вивчити» і при нагоді допомогти, підказати, де можна скуштувати смачних веганських страв. До слова, лондонці полюбляють приїздити сюди, щоб пообідати, оскільки це у декілька разів дешевше, ніж у центрі. Середній чек в Саутоллі за гарний обід не перевищує 5-7 фунтів. Тільки з їжею варто бути обережним – усе неймовірно гостре, адже готують «для своїх».

Читайте також: Чайні імперії світу

Обов'язково треба побачити старий міст Wharncliffe Viaduct, який ніби змальовано з картинки. А ще цікаво зазирнути у величний храм Gurdwara Sri Guru, найбільший за межами Азії. Та все ж дослідження Саутолла залежить від того, що цікаво туристові. Якщо важливий колорит – треба просто гуляти вулицями, відпочиваючи у кафе. Коли ж хочеться серйозніше пізнати тамтешню культуру – тут не обійтися без провідників і гідів, бо це не просто місце поселення індійців, а вже їхня земля зі своєю історією і традиціями.Фото spotyphoto.com

Офіційно в Саутоллі живе близько 100 тисяч індусів. Однак фактично – вдвічі-тричі більше. Нелегали практично не виїжджають за межі передмістя, і вливатись у британську культуру вони не поспішають: з десяти максимум двоє розмовляють англійською. На кожному кроці – агентства з видачі віз та посвідок на проживання. При тому, що ці контори-одноденки видають фальшивки і практично всі про це знають, охочих отримати заповітний «документ» не зменшується.

Читайте також: Лех. На вершині світу

Часто це лондонське передмістя називають знімальним майданчиком, адже багато боллівудських хітів знімають саме тут, серед них відомі «Гол» (2007) і «Patiala House» (2011). Це відбувається тому, що коли за сюжетом потрібно показати і європейські локації і вулиці, схожі на Мумбаї чи Делі, то кращого місця просто не знайти – всього двадцять п'ять кілометрів роз'єднують типовий Лондон від цього. Логістика задоволена.Фото i2-prod.birminghammail.co.uk

А взагалі англійці хоч і переїхали з цих місць, та все ж до індусів устигли звикнути, а ось до мусульман, серед яких в основному пакистанці, араби, сомалійці, котрих у Саутоллі стає дедалі більше, ставляться з обережністю. Поліції нерідко доводиться навідуватись у передмістя і врегульовувати етнічні та релігійні конфлікти, які частенько переростають у криваві побоїща. Ці процеси нагадують знамениті «банди Нью-Йорка» XIX століття, коли приїжджі з'ясовували між собою, у кого з них більше прав жити у Великому яблуці.

Утім, на сьогоднішній день, відповідно до статистики, кількість злочинів у Саутоллі не перевищує даних загалом по країні. Удень тут цілком миролюбно і гостинно, тому, якщо вже занудьгуєте в сірому і сирому Лондоні, вирушайте сюди. Здається, тут навіть погода краща, хоча, може, це просто самонавіювання...

Головне фото birminghammail.co.uk