RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Мехенді – замість тисячі татуювань

Мехенді – замість тисячі татуювань

Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.

Ховаючись від спекотного сонця в темній прохолоді палаців і рятуючись від нудьги, поки чоловіки вершили долю держав, знатні дами стародавнього Єгипту, Вавилона, Греції, Ассирії, Індії знаходили собі розвагу в мистецтві розпису хною... Подорожуючи світом, проникаючи в різні культури і підлаштовуючись під їхні традиції, цей вид боді-арту міцно вкоренився на багатьох землях, тому справжню батьківщину менді визначити досить проблематично. Свідченням популярності біо-тату в ті часи є знахідки у вигляді єгипетських мумій тисячолітньої давнини. На забальзамованих тілах, що мирно пролежали в гробницях більше п’яти тисяч років, дослідники виявили сліди фарбувального складу. Так, єгиптянки покривали собі частину обличчя і руки картинками-орнаментами, а своїм чоловікам наносили на скроні зображення птаха одуда як символ мудрості й розуму.Henna-Morocco-wedding-traditions.jpgФото beyondweddings.com

Ще одна країна-претендентка на звання засновниці цього мистецтва – Індія. Саме тут народився термін «мехенді», і тут же археологи виявили древні наскельні гравюри із зображенням індійських принцес, чиї кінцівки були повністю задекоровані характерними малюнками. Місцеві жінки і в наші дні прикрашають себе різними візерунками. Квітучими лотосами або химерними етнічними елементами на руках може похвалитися кожна друга, незалежно від статусу і віку. Перші «хна-тату» з’являються у дівчаток вже в три-чотири роки. Жителі вірять, що малюнки, нанесені цим природним матеріалом, крім краси і благотворного впливу на шкіру, працюють ще й на «тонкому рівні», здійснюючи «чистку» чакр. Головними вважаються сім з них, вони розосереджені по основних енергетичних центрах тіла і знаходять своє відображення саме на долонях, які здебільшого й розфарбовуються.Mehndi-Designs.jpgФото bel-india.com

Особливе значення розпису надавали і жінки арабських країн. Малюнки хною слугували для них не тільки прикрасою, а й певним талісманом, а сам процес їх нанесення сприймався як окремий ритуал. Повсякденні картинки були абсолютно невигадливими, являючи собою простий візерунок із завитків і пунктирів. А от на свята та урочистості жінки прикрашали тіло більш вишуканими орнаментами у вигляді квітів, пелюсток, геометричних фігур, що складалися в ексклюзивні арабески. Особливу увагу приділяли тату наречених. Як правило, для їх нанесення потрібна була не одна пара рук умілих художниць і кілька діб часу. Традиції мехенді тут, як і в Індії, збереглися практично незмінно. У багатьох салонах краси розпис хною включено в список стандартних процедур поряд із зачісками, макіяжем та манікюром. У сезон весіль і під час національних свят ці заклади значно подовжують свій робочий день, намагаючись прикрасити якомога більше рук і ніг.IMG_4247.jpgФото fas.nus.edu.sg

Такої популярності, як на Сході, в Європі і західних країнах мехенді на той час не завоювала. Тривале транспортування фарби, що суттєво погіршувало її якість, несхвалення розпису церквою, а також зростаюча актуальність довгограючих татуювань – значно відтягнули період популяризації хни, до 90-х років минулого століття. Вдосталь вдовольнившись довічними тату і пірсингом, європейці й американці почали пошук більш щадних і менш «вічних» прикрас. Тут і згадали про барвники природного походження. Малюнок якісною сумішшю тримається близько місяця, а сама процедура є абсолютно безболісною і гігієнічною. Крім того, хна завдяки своїй натуральності має сприятливий вплив на шкіру. Основна її користь в протиопіковій дії, яку помітили на тому ж Сході. До того як придумали сонцезахисний крем, бедуїни, блукаючи довгими місяцями у жарких пустелях, наносили на свої руки і обличчя саме хну. Мандрівники особливо не замислювалися про малюнки та їх значення (та й хто, крім верблюдів, їх би оцінив), а просто занурювали руки у фарбувальний розчин.Mehandi_At_Rajsthan_Wedding.jpgФото static.newworldencyclopedia.org

Технологія нанесення мехенді в Європі мало чим відрізняється від східної, а от різноманіття малюнків значно збільшилося. Традиційні стилі й мотиви з доповнюючими їх модними віяннями на зразок зображень знаків зодіаку та смислових написів створили нові орнаменти, що користуються популярністю як стильний аксесуар для свят і вечірок. Одним із кращих майстрів світу в мистецтві мехенді, до речі, став європеєць. Житель Великобританії Аш Кумар у 2001 році зміг похвалитися навіть своїм рядком у Книзі рекордів Гіннеса, примудрившись за годину розписати якісними зображеннями цілих 96 рук.

Головне фото pinterest.com

Вам это будет интересно:
Камасан: Поселення із шедеврами на Балі
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Кров. Гроші. Пір'я
Дана розвага під суворою забороною майже у всіх країнах світу. Але любителів півнячих боїв це не зупиняє. На напівлегальні змагання завжди збираються повні зали або двори, залежно від того, де проходять криваві пташині поєдинки. Глядачі буквально смакують те, як пернаті рвуть один одного на шматки, без жалю до себе і суперника.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Посол Індії Партха Сатпатхі відкрив пам'ятник Махатмі Ганді в столиці
З нагоди 150-річчя Махатми Ганді Посольство Республіки Індії в Києві у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка відкрило бронзовий пам’ятник Махатми Ганді у Ботанічному саду імені О.В. Фоміна.
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Старт Місяцю литовської фотографії MOLPIK!
Вже у вівторок, 22 вересня, для всіх охочих долучитись до мистецтва фотографії, в Києві відбудуться заходи одразу на 8 локаціях за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні. Вони будуть присвячені становленню Литовської школи фотографії у часи СРСР.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Закрыть
Outlook facebook page