Гетто світу: китайський розмах у Сан-Франциско

Право на життя

Історія китайського кварталу в Сан-Франциско бере свій початок з кінця дев'ятнадцятого століття. У ті часи місто та й уся країна вельми активно індустріалізувалися та забудовувались. Головними будівництвами того часу були Центральна тихоокеанська і Перша трансконтинентальна залізниці. Це потребувало величезної кількості робочих рук, а самі американці вже тоді звикли до певного комфорту і добробуту, та й заманити місцевих майстрів було надто дорого, а ось китайці погодилися працювати за набагато меншу платню. Вони прибували на кораблях і селилися поруч один з одним, вирішивши не пристосовуватись під умови, а перекроювати все на свій лад. Ті 24 квартали Чайна-тауна, які є сьогодні – промовиста ілюстрація того, що Америкою тут уже практично не пахне – суцільні дракони, ієрогліфи і стяги Піднебесної.

В епоху безробіття та кризи така поведінка чужинців стала дратувати корінне населення. Проте вдіяти нічого не можна було, і всі вакансії на будівництвах вже були зайняті китайцями. Це призвело до кількох ксенофобських конфліктів, наслідком яких навіть стала заборона на в'їзд азіатів. Вона діяла до кінця Другої світової війни, аж доки знову постала нагальна потреба в робочих руках. Тож кораблі почали прибувати, навантажені тисячами уродженців Китаю.
Фото tripsavvy.com

1906 року в Сан-Франциско стався потужний землетрус, усе місто було зруйновано практично дощенту, і більшість місцевих жителів вирішили туди не повертатися. А ось нащадки Конфуція стійко перенесли цей катаклізм і відбудували заново не тільки свій район, а й сусідні, заслуживши повагу. Тому вже хто-хто, а китайці із Сан-Франциско тяжкою працею і кров'ю довели своє право жити тут, і в наші дні вже ніхто не обурюється їхнім перебуванням у місті.

Пам'ятні місця

Прогулянка кварталом, розміщеним між Кірні-стріт, Фінансовим центром і площею Юніон-сквер, найвірогідніше почнеться із входу через Драконові ворота. Від них віє тією автентичністю, по яку сюди і йдуть туристи. Цей подарунок Китайської Народної Республіки прикрашає вхід в анклав з 1970 року. Охороняють ворота леви та дракони. Хоч вони і мають страхітливий вигляд, однак налаштовані доброзичливо, адже переклад ієрогліфів на стінах означає: «мир», «повага», «довіра» і «любов».Фото the500hiddensecrets.com

Головну вулицю Чайна-тауна – Грант-авеню – названо на честь президента США Улісса Гранта. Опинившись тут, навіть корінні ньюйоркці трохи губляться через величезну кількість крамниць та кафе. Крім вітрин і різнобарв’я, гостей атакують всілякі їстівні запахи, адже готують і їдять тут усюди. Туристи та й самі жителі Сан-Франциско рідко виходять звідси без прикрас, повітряних зміїв, засобів народної медицини та гігієни. У всьому цьому торговельному божевіллі кожен починає купувати навіть те, що йому і не потрібно. Прогулюючись тут, протягом десяти хвилин можна подивитися на акробатів, зіграти в якусь азартну гру і побувати на чайній церемонії. Здається, час тече якось по-своєму.

Ті, кому вдалося покинути Грант-авеню, нехай і зі спорожнілими гаманцями та купою всіляких сувенірів, зазвичай ідуть у бік Старого собору святої Марії. Ця споруда відома тим, що після землетрусу, про який ми розповідали раніше, єдина вціліла. На жаль, пожежі, які охопили покинуте людьми місто, знищили і її, залишивши всього декілька стін. Саме навколо них і було вирішено відбудовувати собор у 1909-му. Граніт для нього, до речі, привезли саме з Китаю.

Ще одне культове місце – Портсмут-сквер. Там 1835 року було зведено перший дім на цій території, яку через одинадцять років капітан корабля «Портсмут», Джон Монтгомері, оголосив частиною США. Сьогодні це центральна частина Чайна-тауна, де прийнято обговорювати районні новини, грати в маджонг і слухати музику. Щоб трохи перепочити від галасливих вулиць і прийти до тями, краще йти сюди.Фото mycamerajournal.wordpress.com

Ну а далі вирушимо у провулок Ross Alley, де функціонує легендарна фабрика з виробництва знаменитого печива з передбаченнями. Опинившись всередині, напевно, перестанеш вірити в них, бо картина постає аж ніяк не чарівна: три жінки розливають тісто по формах і ставлять у духовку, а на іншому кінці конвеєра ще кілька співробітниць навмання клеять до солодощів папірці з побажаннями, витягуючи їх із величезної коробки. Трохи розчаровує, зате тепер будемо в курсі.

Завершальний етап прогулянки по Чайна-таун – Китайський культурний центр. Це великий і сучасний музей, де розкажуть і покажуть буквально все, що стосується життя уродженців Піднебесної в Сан-Франциско. Унікальні фотографії, інсталяції та експонати перенесуть гостей у дев'ятнадцяте століття і дозволять відчути, як це – проплисти тисячі кілометрів, щоб за копійки будувати залізниці в чужій і не завжди прихильної країні. Саме китайці посприяли тому, що в наші дні емігрантам у США набагато простіше, адже під їхнім тиском було ухвалено украй потрібні закони. Вхідний квиток для дорослих до центру коштує 5 доларів.Фото mycamerajournal.wordpress.com

Цікаві факти:

Сьогоднішнє місто абсолютно неможливо уявити без його китайського району, адже тут живе понад 200 тисяч вихідців із Піднебесної, що становить приблизно п'яту частину всього населення Сан-Франциско.

Сто років тому Китайський квартал славився своїми борделями, ігровими домами та опіумними притонами. Нині всього цього немає, та місцеві гіди залюбки водять людей найбільш культовими провулками і закутками, тому обов'язково сходіть на тематичні екскурсії. У Чайна-тауні вони справді цікаві, адже тільки так можна дізнатися, що таке, приміром, «ошанхаїтись». Так говорили про людину, яка, прийшовши до тями після наркотичного дурману чи п’яного угару, опинялася на кораблі, що пливе в Шанхай або Гонконг.

У наші дні все набагато суворіше і штраф за куріння в громадському місці становить 500 доларів.

Гетто стало невід'ємною частиною і культурного життя – недарма ж його увічнив та оспівав у своєму детективі з однойменною назвою Роман Поланскі.

Попри те, що район досить привітний, далеко не всі місцеві знають англійську мову. Та й китайська, як кажуть знавці, там різна на кожній вулиці, адже діалектів не менше, аніж у самій Піднебесній.

Головне фото time.com