Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
Сьогодні ми розповімо про європейські копальні та шахти, де за допомогою мінералів ефективно оздоровлюються мільйони людей.
Лікування в соляних печерах, або спелеотерапія, вперше було застосоване ще в XIX столітті в США. Тоді у штаті Кентуккі, неподалік від Мамонтового склепу, з’явився госпіталь для хворих на туберкульоз. Однак йому не судилося довго пропрацювати: через кілька місяців після відкриття один з пацієнтів помер. Ніхто не з’ясовував, чи вплинула якось сіль на його смерть, – лікарню просто закрили. Приблизно в той же час на деяких італійських курортах проводили експериментальні процедури – купання в печерних водах, насичених мінералами, і спуски в шахти. Проте це, швидше, були разові епізоди.
Розвиватися соляні лікарні почали вже після Другої світової війни, і сталося це, як часто буває, випадково. Під час бомбардувань німецького міста Еннепеталь місцеві жителі переховувалися в печері Клютертхоле. Серед них був і лікар Карл Герман Шпаннагель. Він звернув увагу на те, що у багатьох його пацієнтів-астматиків з числа городян значно покращився стан після цієї «відсидки» в соляному гроті. Уже по закінченні війни Шпаннагель продовжив дослідження і 1949 року довів усьому медичному світу, що подібна «мінеральна» терапія справді ефективна.
Величка, Польща
У 15 кілометрах на південний схід від Кракова знаходиться головний європейський центр спелеотерапії. Місто Величка, де сіль видобували ще з XIII століття, щорічно відвідує понад мільйон людей із захворюваннями дихальних шляхів і туристів, які приїжджають на день-два, адже, крім лікувальних процедур, там справді є на що подивитися. «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі, пам’ятники Копернику та Іоанну Павлу ІІ, скульптури королів, каплиці, музей, і все це – із солі.
Фото alliance.ua
Відома спочатку як місце елітарних екскурсій (до початку ХХ століття в копальні могли потрапити тільки монархи або дуже знатні люди, яких зустрічав гірський оркестр), сьогодні Величка – відносно доступний медичний центр, що складається з 9 ярусів. Один із найглибших сягає 210 метрів, а трохи вище, на глибині 135 метрів, розташована печера «Озеро весіль». Пацієнти проводять там 6 годин вдень, виконуючи спеціальні вправи, читаючи, граючи у волейбол, або відпочивають всю ніч. За словами відвідувачів, Величка після восьми століть експлуатації схожа на підземне місто. Окрім усього іншого, шахту включено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Завдяки цьому наприкінці 90-х років минулого століття була проведена масштабна реконструкція копалень.
Фото sumfinity.com
Дивіться також: Визначні пам'ятки Польщі: все можуть королі!
Трансільванські копальні, Румунія
Румунські курорти Совата, Сленік Прахова і Тиргу-Окна ще не можуть змагатися з Величкою за кількістю туристів, проте астматиків у землі Трансільванії приїжджає не менше. Під керівництвом досвідчених спеціалістів там лікуються люди різного віку: від дворічних немовлят до 70-літніх пенсіонерів. І це неспроста, адже статистика говорить сама за себе – у дітей ефективність терапії становить 90%, у дорослих – 50-60% залежно від віку і ступеня захворювання.
Фото img-fotki.yandex.ru
Перші зрушення помітні вже після 3-4 сеансів. У культурному плані трансільванські шахти поступаються польській – там немає ані музеїв, ані каплиць з солі, лише кілька скульптур, зате вони новіші й сучасніші. Головна пам’ятка знаходиться на території Сленік Прахова – одна з найбільш «містких» соляних печер світу, що складається з двох рівнів, «Уніреа» і «Міхай». Там одночасно можуть оздоровлюватися до 500 чоловік.
Фото pinterest.com
Дивіться також: Departure: Брашов
Берхтесгаден у Баварії, Німеччина
У баварському місті Берхтесгаден, відомому тим, що неподалік від нього розташовувалася знаменита вілла Гітлера, Бергхоф, працюють унікальні, єдині в Західній Європі спелеотерапевтичні центри. Ще з XIV сторіччя династія Віттельсбахів збагачувалася завдяки покладам солі, за які часом велися серйозні війни. Тільки в ХІХ столітті все вляглося, і копальні остаточно перейшли у володіння Баварії.
Фото eco-turizm.net
Лікувати захворювання, пов’язані з дихальною системою, тут почали лише в 60-х. Доктор Шютц як військовополонений працював у польській Величці і був вражений ефективністю спелеотерапії, тож, як тільки у нього з’явилася можливість, він повернувся до Німеччини і зайнявся створенням медичних центрів. Сьогодні, крім лікування, тут можна відвідати аквапарк, сходити до церкви Святого Варфоломія і помилуватися красою природи – Національним парком Берхтесгадена та озером Кенігсзе.
Фото independent.co.uk
Дивіться також: Кройцберг – маленький Стамбул
Головне фото novostiglamura.ru
