Experience: Ірина Данилевська

Головна відмінність українського дизайнерського костюма – якість.

Таким кроєм і якістю тканини не можуть похвалитися навіть деякі світові бренди. У нас є власне Я, котре хоче бачити світ. Українська мода емоційна та розмаїта. Приємно, що багато наших ідей черпається з українського національного вбрання. Я впевнена, що спідниця із запахом – ідея не Даяни фон Фюрстенберг. Значно раніше від неї її відкрили ми, українці.

Українські дизайнери це передусім сильні особистості.

Я не втомлюсь повторювати, що українські законодавці моди надзвичайно стресостійкі. Усі дизайнери, яких ми називаємо традиційними, представлять свої колекції у штатному порядку. Попри всі негаразди в країні, UFW розширюється на очах. Ми дістали новий ковток натхнення і готові продовжувати дивувати українського та зарубіжного покупця. Показник цього – успіх продажів Світлани Бевзи, Лілії Літковської, а також брендів від Подоляна, Лобанової, Даць, Серебрової, Бурби.

Нових дизайнерів в Україні дедалі більшає.

Цього року в програмі «New Names» на UFW братимуть участь 5 дизайнерів, а у «Fresh Fashion» – цілих 8. Це неабиякий успіх. Ми поставили символічну суму для участі й намагаємось усіма силами показати світові, на що здатні молоді українські дизайнери.

Тут великі надії щодо підтримки покладаємо на пресу. Адже це, без сумніву, потужний механізм, який допомагає у просуванні нових імен.

З України я б зробила «інкубатор талановитих людей».

Ще декілька років тому велися розмови, що в найближчому майбутньому Київ стане черговою столицею моди. Нині цю тему fashion-гуру оминають. Зрозуміло чому: немає фінансування, та й держава не надто цікавиться розвитком вітчизняної модної індустрії. Ось, наприклад, в Італії після Другої світової війни мода стала на державному рівні пріоритетним напрямом – і результат очевидний. В Україні ж зараз розвивається аграрний бізнес та космічні технології. Країна має жити своїми талантами. Мізки та ідеї можна і потрібно купувати й продавати.

Наявність байєрів – однозначний успіх будь-якого тижня моди.

Вони в будь-якому разі ефективніші за медіа. Але преса більш масова. У нас постійно працюють до 10 байєрів, а журналістів близько 200. Плюс UFW боїться розчарувати перших. Ми ж не можемо їх водити за руку і казати: сюди варто ходити, а сюди ні. Ану ж йому щось не сподобається, і він дарма згає день, не зацікавившись нашою продукцією. Зазвичай дизайнер сам, коли впевнений у своїх силах, запрошує зарубіжного байєра, і це його особистий ризик, а не UFW.

UFW активно співпрацює з тижнями моди в інших країнах і постійно налагоджує нові контакти закордоном.

Найефективніша наша співпраця з Milano Moda Donna. У зв'язку з тим, що дизайнерів вельми цікавить вихід на східні ринки, ми вже кілька років підтримуємо добрі стосунки з Kazakhstan Fashion Week і деякими проектами в Азербайджані та ОАЕ. Спеціальні проекти UFW відбувалися під час London Fashion Week і Paris Fashion Week.

Молоді дизайнери вважають, що варто починати з показів своїх колекцій. Це велика помилка.

Варто починати із себе. Перш за все слід точно визначити, чим вирізнятиметься ваше ім'я з-поміж інших. Коли елемент упізнаваності опрацьовано, тоді вже нехай замислюються про свій бізнес. Адже якщо колекцією зацікавиться світовий байєр і зробить замовлення, а ви не зможете його виконати, це буде хрест на подальшій кар'єрі.

Не піддавайтеся стереотипам, що, мовляв, одяг від українських дизайнерів не по кишені нашим співвітчизникам.

Вартість будь-якого виробу формується в тому числі і з вартості матеріалів, витрачених на його виготовлення. Є вечірні сукні, пошиті з високоякісного шовку, пальта зі стовідсоткового кашеміру чи вовни. Ці тканини, зрозуміло, коштують дорого. Але при цьому не забувайте, що головне бажання – придбати одяг від українського дизайнера, і зробити це можна в період знижок, в аутлетах. Так за пальто ви заплатите не 12 000 гривень, а 1500.

Якщо говорити про столичну моду, я б назвала це так: «Надягнути все найкраще й одразу».

Завжди коробило від міні-спідниць з високими підборами, кросівок із джинсами просто на вулиці, а іноді навіть у театрі. Про шкарпетки у поєднанні з босоніжками я вже мовчу. Світова мода нині говорить про популярність стилю «мілітаризм». Українські ж дизайнери тенденції не підтримали і створюють свої колекції вельми оптимістичними. Тому раджу всім модникам не ховати до шафи яскравих та сонячних речей. Це тренд майбутнього сезону.

А взагалі, я ніколи не планувала займатися модою.

Я професійний журналіст! І сферою моїх інтересів з університетської лави була журналістика, а потім видавнича справа. У моду мене привели глянцеві журнали. Завдяки їм я познайомилася з українськими дизайнерами. Мода для мене – це передусім краса. З таким самим успіхом, приміром, я могла би впоратися з роботою редактора музичного журналу. Але так склалось життя. Вважаю своїм головним успіхом те, що мені однією з перших вдалося систематизувати українську моду ще в 90-х завдяки UFW.

Фото надані прес-службою UFW і взяті з http://bit.ua/