RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?

Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?

Плескати в долоні, терти статуї чи обходити предмети п'ять разів проти годинникової стрілки – чого тільки не роблять туристи, аби прискорити виконання заповітного бажання. Бодай раз пережити подібне доводилося кожному. За загальну суму монеток, кинутих у фонтани та водойми за все мандрівницьке життя, купити машину, може, і не вдасться, та на велосипед вистачило б точно. Здійснювати безглузді вчинки та викидати гроші на воду змушують місцеві перекази й туристичні гіди. Напевно, при влаштуванні на роботу головний критерій відбору – вміння вигадувати історії, котрі не поступаються за масштабом фантазії Шарля Перро та братів Грімм...

Щоби щось отримати – треба щось потерти. Найпопулярніший гідівський міф. У львівської скульптури Никифора Дровняка до блиску відполіровані дві частини тіла – піднятий догори палець і ніс. За тамтешніми легендами, які повторюють екскурсоводи, треба загадати бажання й доторкнутися до цих елементів – воно обов'язково справдиться. При цьому, хто такий Никифор, чим він прославився та чому має повноваження виконувати загадане, мало кого цікавить. Знав би увічнений у бронзі художник, що гостям потрібен лише його палець, а не творчість і біографія, напевно, попросив би скульптора підняти вгору не вказівний перст...

Фото tourism-book.com

Те, що потрібно неодмінно потерти-помацати, розкидано майже по всіх локаціях, що збирають мандрівників. У Парижі – це мости через Сену. У Будапешті – перо монаха Анонімуса, котрий написав історичну працю "Діяння угорців", а вона має важливе значення для історії народу. У Стокгольмі гладять по голові та кладуть монету біля крихітної скульптури «Хлопчик, який дивиться на місяць».

Фото skaznov.livejournal.com

Найменший монумент у Швеції створив Лісс Ерікссон, який втілив самого себе, прокоментувавши: «...Я пам'ятаю, як це було: коли не можеш заснути, і світить місяць. Тоді сідаєш на ліжку в холодній кімнаті, зіщулившись, і дивишся…»

Для тих, хто марить палким коханням, теж існують свої точки талану. Наприклад, у прославленій Шекспіром Вероні просити найважливішого почуття йдуть до пам'ятника Джульєтті. Монумент стоїть у дворику, де, за рішенням автора, і жила героїня. Блищить у нього не палець, і навіть не ніс, а... груди.

Фото horoscope.sanook.com

Саме цю частину екскурсоводи радять потерти, щоб зустріти велике, чисте й головне – взаємне. Але всі засвоїли шкільну програму та пам'ятають, чим закінчилася книжкова love-story... Подібна магія «здійснення мрій», на думку гідів, витає також над Бруклінським мостом, що у Нью-Йорку. Але, сподіваюся, ви вже ознайомилися з деякими його особливостями? Якщо ні – читайте Міст на той світ і вирішуйте самі, чи доречно тут просити про кохання...

Окрім нестачі прекрасних почуттів, проблема номер два багатьох людей – дефіцит грошей. Чарівним чином поліпшити матеріальний добробут пропонують у Єгипті. Кілька разів мені доводилося чути історії від відвідувачів Музею фараонів просто неба. Рецепт набуття багатства від місцевих гідів: потрібно знайти серед експонатів статую жука-скарабея, якого тут шанують як священну комаху, та обійти її кілька разів. Сім, три чи тридцять три рази, проти або за годинниковою стрілкою – для кожної групи своя система, яку оголосить ваш гід. Особисто мене дивує, чому учасників таких хороводів не бентежить, що уславлений єгипетський скарабей у нас – звичайний жук-гнойовик...

Зізнаюсь, стати жертвою гідівської міфології мало не довелося і мені. Добре, що здоровий глузд і сором перед іншими людьми виявилися сильнішими, ніж захопливі історії екскурсовода. Так ось, один з провідників нашої групи розповів, що треба тричі обійти велику піраміду Лувру, неодмінно босоніж, і тоді привабливість збільшиться в сотні разів. 

Фото media.architecturaldigest.com

Знайти логіку в цьому було доволі непросто, але деяких туристок це не збентежило, як, утім, і те, що більше ніхто такого не робить. Кінець жовтня та вологість після нещодавнього дощу перепоною також не стали. Довірливі дами бігали навколо споруди, змушуючи очі згрупованих поруч китайських мандрівників помітно розширюватися. А гід-жартівник тим часом стояв осторонь і довго сміявся.

Матеріали за темою: Лувр та Біг-Бен – для слабаків. Найбільш екстримальні екскурсії і маршрути

Одну з історій про те, як творяться міфи екскурсоводів, розповіла мені знайома, котра працювала в Туреччині. У її обов'язки входило зустрічати туристичні групи в аеропорту і супроводжувати їх до готелів. Тож усю дорогу до призначеного місця їй доводилося розповідати історію турецьких міст, правила поведінки на відпочинку та інше. При цьому говорити треба так, щоб цікаво було і бабусям, і онукам. Так і тривало, поки свої місця в автобусі не зайняла сім'я, котра складалася з вічно всім незадоволеної дружини-диктатора, чоловіка-підкаблучника і трьох надзвичайно примхливих дітей, які кричали всю дорогу «мені нууууудно!» Щоб якось втихомирити всіх чотирьох (чоловік був спокійний), знайомій довелося вигадати історію про те, що незабаром вони проїжджатимуть через тунель, який виконує бажання. Але треба в абсолютній тиші півгодини до того місця повторювати подумки задумане. А заїжджаючи в «темний коридор», за командою підняти обидві руки та кричати, поки автобус знову не виїде на світло. Почувши про шанс на отримання бажаного замовкли всі, у тому числі й гучна сімейка. Наблизившись до тунелю, за вказівкою гіда і старі і малі дружно заволали, чим викликали у всіх, хто знав про вигадку, напад нестримного реготу, що ледь не перекрив звук колективної «медитації».

Вам это будет интересно:
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Подивися на це небо. Найкращі планетарії світу
Добре це чи ні, та подорожі до далеких планет і зірок поки що залишаються тільки на сторінках наукової фантастики та у фільмах голлівудського кінопрому. Хоча можливість космічного туризму підібралася впритул, все ж до Юпітера і Сатурна ще ой як не близько.
За водними процедурами – в пустелю!
Місто, де Олександру Македонському передрекли завоювання світу. Місто, куди навідувалася Клеопатра щоб поплескатися в теплих цілющих джерелах. Місто, яке сьогодні складно відшукати на карті без хорошої оптики. Сіва. У самому серці Сахари, в 560 кілометрах від Каїра чекає на «свого» допитливого відвідувача невелике поселення з незмірно великою історією.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, OUTLOOK радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Закрыть
Outlook facebook page