RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?

Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?

Плескати в долоні, терти статуї чи обходити предмети п'ять разів проти годинникової стрілки – чого тільки не роблять туристи, аби прискорити виконання заповітного бажання. Бодай раз пережити подібне доводилося кожному. За загальну суму монеток, кинутих у фонтани та водойми за все мандрівницьке життя, купити машину, може, і не вдасться, та на велосипед вистачило б точно. Здійснювати безглузді вчинки та викидати гроші на воду змушують місцеві перекази й туристичні гіди. Напевно, при влаштуванні на роботу головний критерій відбору – вміння вигадувати історії, котрі не поступаються за масштабом фантазії Шарля Перро та братів Грімм...

Щоби щось отримати – треба щось потерти. Найпопулярніший гідівський міф. У львівської скульптури Никифора Дровняка до блиску відполіровані дві частини тіла – піднятий догори палець і ніс. За тамтешніми легендами, які повторюють екскурсоводи, треба загадати бажання й доторкнутися до цих елементів – воно обов'язково справдиться. При цьому, хто такий Никифор, чим він прославився та чому має повноваження виконувати загадане, мало кого цікавить. Знав би увічнений у бронзі художник, що гостям потрібен лише його палець, а не творчість і біографія, напевно, попросив би скульптора підняти вгору не вказівний перст...

Фото tourism-book.com

Те, що потрібно неодмінно потерти-помацати, розкидано майже по всіх локаціях, що збирають мандрівників. У Парижі – це мости через Сену. У Будапешті – перо монаха Анонімуса, котрий написав історичну працю "Діяння угорців", а вона має важливе значення для історії народу. У Стокгольмі гладять по голові та кладуть монету біля крихітної скульптури «Хлопчик, який дивиться на місяць».

Фото skaznov.livejournal.com

Найменший монумент у Швеції створив Лісс Ерікссон, який втілив самого себе, прокоментувавши: «...Я пам'ятаю, як це було: коли не можеш заснути, і світить місяць. Тоді сідаєш на ліжку в холодній кімнаті, зіщулившись, і дивишся…»

Для тих, хто марить палким коханням, теж існують свої точки талану. Наприклад, у прославленій Шекспіром Вероні просити найважливішого почуття йдуть до пам'ятника Джульєтті. Монумент стоїть у дворику, де, за рішенням автора, і жила героїня. Блищить у нього не палець, і навіть не ніс, а... груди.

Фото horoscope.sanook.com

Саме цю частину екскурсоводи радять потерти, щоб зустріти велике, чисте й головне – взаємне. Але всі засвоїли шкільну програму та пам'ятають, чим закінчилася книжкова love-story... Подібна магія «здійснення мрій», на думку гідів, витає також над Бруклінським мостом, що у Нью-Йорку. Але, сподіваюся, ви вже ознайомилися з деякими його особливостями? Якщо ні – читайте Міст на той світ і вирішуйте самі, чи доречно тут просити про кохання...

Окрім нестачі прекрасних почуттів, проблема номер два багатьох людей – дефіцит грошей. Чарівним чином поліпшити матеріальний добробут пропонують у Єгипті. Кілька разів мені доводилося чути історії від відвідувачів Музею фараонів просто неба. Рецепт набуття багатства від місцевих гідів: потрібно знайти серед експонатів статую жука-скарабея, якого тут шанують як священну комаху, та обійти її кілька разів. Сім, три чи тридцять три рази, проти або за годинниковою стрілкою – для кожної групи своя система, яку оголосить ваш гід. Особисто мене дивує, чому учасників таких хороводів не бентежить, що уславлений єгипетський скарабей у нас – звичайний жук-гнойовик...

Зізнаюсь, стати жертвою гідівської міфології мало не довелося і мені. Добре, що здоровий глузд і сором перед іншими людьми виявилися сильнішими, ніж захопливі історії екскурсовода. Так ось, один з провідників нашої групи розповів, що треба тричі обійти велику піраміду Лувру, неодмінно босоніж, і тоді привабливість збільшиться в сотні разів. 

Фото media.architecturaldigest.com

Знайти логіку в цьому було доволі непросто, але деяких туристок це не збентежило, як, утім, і те, що більше ніхто такого не робить. Кінець жовтня та вологість після нещодавнього дощу перепоною також не стали. Довірливі дами бігали навколо споруди, змушуючи очі згрупованих поруч китайських мандрівників помітно розширюватися. А гід-жартівник тим часом стояв осторонь і довго сміявся.

Матеріали за темою: Лувр та Біг-Бен – для слабаків. Найбільш екстримальні екскурсії і маршрути

Одну з історій про те, як творяться міфи екскурсоводів, розповіла мені знайома, котра працювала в Туреччині. У її обов'язки входило зустрічати туристичні групи в аеропорту і супроводжувати їх до готелів. Тож усю дорогу до призначеного місця їй доводилося розповідати історію турецьких міст, правила поведінки на відпочинку та інше. При цьому говорити треба так, щоб цікаво було і бабусям, і онукам. Так і тривало, поки свої місця в автобусі не зайняла сім'я, котра складалася з вічно всім незадоволеної дружини-диктатора, чоловіка-підкаблучника і трьох надзвичайно примхливих дітей, які кричали всю дорогу «мені нууууудно!» Щоб якось втихомирити всіх чотирьох (чоловік був спокійний), знайомій довелося вигадати історію про те, що незабаром вони проїжджатимуть через тунель, який виконує бажання. Але треба в абсолютній тиші півгодини до того місця повторювати подумки задумане. А заїжджаючи в «темний коридор», за командою підняти обидві руки та кричати, поки автобус знову не виїде на світло. Почувши про шанс на отримання бажаного замовкли всі, у тому числі й гучна сімейка. Наблизившись до тунелю, за вказівкою гіда і старі і малі дружно заволали, чим викликали у всіх, хто знав про вигадку, напад нестримного реготу, що ледь не перекрив звук колективної «медитації».

Вам это будет интересно:
А ви знали...?
Перша у цьому році підбірка новин та цікавинок охопить інформацію з різних частин світу і, що головне, її буде вдвічі більше ніж зазвичай!
Синдром Гобі. Загадкова земля Монголії
Коли серед цих каменів починає гуляти вітер, облизуючи верхівки барханів і притискаючи до землі рідкісну рослинність, весь простір довкола наповнюється дивними звуками. Скотарі, що, трапляється, зустрічають ніч в одній із найбільш загадкових пустель Землі, розповідають про бій барабанів, чарівні звуки флейти і голоси, які бубнять щось непевне поміж дюн.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Листівки з Чорногорії
Resale активістка та підприємиця, Мар’яна Буяло із батьком інженером-конструктом Віктором привезли зі спонтанної, але дуже надихаючої поїздки до Чорногорії непересічні враження та сотні фотокарток, якими вони радо поділилися з OUTLOOK, а ми - з вами.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, OUTLOOK, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Departure: Порту
Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості.
Глибокі музеї
Ще кілька століть тому морський транспорт був не просто найпопулярнішим, але й часом єдиним способом дістатися з точки А в точку Б. Однак, як відомо, форс-мажори трапляються на будь-яких дорогах, навіть водних, і за історію людства безліч кораблів так і не пристало до берега. Проте відносна «збережність» дозволяє затонулим суднам знайти друге життя, перетворившись на музеї.
Закрыть
Outlook facebook page