RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?

Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?

Плескати в долоні, терти статуї чи обходити предмети п'ять разів проти годинникової стрілки – чого тільки не роблять туристи, аби прискорити виконання заповітного бажання. Бодай раз пережити подібне доводилося кожному. За загальну суму монеток, кинутих у фонтани та водойми за все мандрівницьке життя, купити машину, може, і не вдасться, та на велосипед вистачило б точно. Здійснювати безглузді вчинки та викидати гроші на воду змушують місцеві перекази й туристичні гіди. Напевно, при влаштуванні на роботу головний критерій відбору – вміння вигадувати історії, котрі не поступаються за масштабом фантазії Шарля Перро та братів Грімм...

Щоби щось отримати – треба щось потерти. Найпопулярніший гідівський міф. У львівської скульптури Никифора Дровняка до блиску відполіровані дві частини тіла – піднятий догори палець і ніс. За тамтешніми легендами, які повторюють екскурсоводи, треба загадати бажання й доторкнутися до цих елементів – воно обов'язково справдиться. При цьому, хто такий Никифор, чим він прославився та чому має повноваження виконувати загадане, мало кого цікавить. Знав би увічнений у бронзі художник, що гостям потрібен лише його палець, а не творчість і біографія, напевно, попросив би скульптора підняти вгору не вказівний перст...

Фото tourism-book.com

Те, що потрібно неодмінно потерти-помацати, розкидано майже по всіх локаціях, що збирають мандрівників. У Парижі – це мости через Сену. У Будапешті – перо монаха Анонімуса, котрий написав історичну працю "Діяння угорців", а вона має важливе значення для історії народу. У Стокгольмі гладять по голові та кладуть монету біля крихітної скульптури «Хлопчик, який дивиться на місяць».

Фото skaznov.livejournal.com

Найменший монумент у Швеції створив Лісс Ерікссон, який втілив самого себе, прокоментувавши: «...Я пам'ятаю, як це було: коли не можеш заснути, і світить місяць. Тоді сідаєш на ліжку в холодній кімнаті, зіщулившись, і дивишся…»

Для тих, хто марить палким коханням, теж існують свої точки талану. Наприклад, у прославленій Шекспіром Вероні просити найважливішого почуття йдуть до пам'ятника Джульєтті. Монумент стоїть у дворику, де, за рішенням автора, і жила героїня. Блищить у нього не палець, і навіть не ніс, а... груди.

Фото horoscope.sanook.com

Саме цю частину екскурсоводи радять потерти, щоб зустріти велике, чисте й головне – взаємне. Але всі засвоїли шкільну програму та пам'ятають, чим закінчилася книжкова love-story... Подібна магія «здійснення мрій», на думку гідів, витає також над Бруклінським мостом, що у Нью-Йорку. Але, сподіваюся, ви вже ознайомилися з деякими його особливостями? Якщо ні – читайте Міст на той світ і вирішуйте самі, чи доречно тут просити про кохання...

Окрім нестачі прекрасних почуттів, проблема номер два багатьох людей – дефіцит грошей. Чарівним чином поліпшити матеріальний добробут пропонують у Єгипті. Кілька разів мені доводилося чути історії від відвідувачів Музею фараонів просто неба. Рецепт набуття багатства від місцевих гідів: потрібно знайти серед експонатів статую жука-скарабея, якого тут шанують як священну комаху, та обійти її кілька разів. Сім, три чи тридцять три рази, проти або за годинниковою стрілкою – для кожної групи своя система, яку оголосить ваш гід. Особисто мене дивує, чому учасників таких хороводів не бентежить, що уславлений єгипетський скарабей у нас – звичайний жук-гнойовик...

Зізнаюсь, стати жертвою гідівської міфології мало не довелося і мені. Добре, що здоровий глузд і сором перед іншими людьми виявилися сильнішими, ніж захопливі історії екскурсовода. Так ось, один з провідників нашої групи розповів, що треба тричі обійти велику піраміду Лувру, неодмінно босоніж, і тоді привабливість збільшиться в сотні разів. 

Фото media.architecturaldigest.com

Знайти логіку в цьому було доволі непросто, але деяких туристок це не збентежило, як, утім, і те, що більше ніхто такого не робить. Кінець жовтня та вологість після нещодавнього дощу перепоною також не стали. Довірливі дами бігали навколо споруди, змушуючи очі згрупованих поруч китайських мандрівників помітно розширюватися. А гід-жартівник тим часом стояв осторонь і довго сміявся.

Матеріали за темою: Лувр та Біг-Бен – для слабаків. Найбільш екстримальні екскурсії і маршрути

Одну з історій про те, як творяться міфи екскурсоводів, розповіла мені знайома, котра працювала в Туреччині. У її обов'язки входило зустрічати туристичні групи в аеропорту і супроводжувати їх до готелів. Тож усю дорогу до призначеного місця їй доводилося розповідати історію турецьких міст, правила поведінки на відпочинку та інше. При цьому говорити треба так, щоб цікаво було і бабусям, і онукам. Так і тривало, поки свої місця в автобусі не зайняла сім'я, котра складалася з вічно всім незадоволеної дружини-диктатора, чоловіка-підкаблучника і трьох надзвичайно примхливих дітей, які кричали всю дорогу «мені нууууудно!» Щоб якось втихомирити всіх чотирьох (чоловік був спокійний), знайомій довелося вигадати історію про те, що незабаром вони проїжджатимуть через тунель, який виконує бажання. Але треба в абсолютній тиші півгодини до того місця повторювати подумки задумане. А заїжджаючи в «темний коридор», за командою підняти обидві руки та кричати, поки автобус знову не виїде на світло. Почувши про шанс на отримання бажаного замовкли всі, у тому числі й гучна сімейка. Наблизившись до тунелю, за вказівкою гіда і старі і малі дружно заволали, чим викликали у всіх, хто знав про вигадку, напад нестримного реготу, що ледь не перекрив звук колективної «медитації».

Вам это будет интересно:
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Першим у нашому циклі буде Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Гульнути в... Пакистані!
OUTLOOK вивчив найяскравіші пакистанські свята. Не даремно ж кажуть: як народ гуляє, так він і живе. Дивовижна гра історії. Пакистан на політичній карті світу з’явився порівняно недавно, але назвати цю державу «молодою» язик не повертається.
Критичні температури: не дай собі засохнути
У тих куточках Землі, про які зараз піде мова, люди живуть за особливими правилами природи. Тут дощі не трапляються зненацька, а морози не приходять несподівано. Усе набагато серйозніше. І якщо одного разу вас занесе в один з них – будете вже підготовлені і, можливо, згадаєте OUTLOOK з вдячністю.
Підбери собі колеса. Незвичаний транспорт
Перша частина прислів’я «Готуй сани влітку…» для жителів одного з регіонів Португалії навряд чи може бути актуальною. Навіщо чекати снігу, якщо ті відмінно їздять по асфальту. Про це та про інші незвичайні види транспорту – від громадського бюджетного до ексклюзивного елітного – ми й розповімо вам сьогодні.
12 причин полишити все і вирушити до Гельсінкі
До Гельсінкі з Києва автомобілем можна дістатися менш ніж за добу. За півтора дня – залізницею. Для нетерплячих мандрівників існує літак. До Лапландії з України літають декілька авіакомпаній. Небом до кришталевого плеса Фінської затоки, знаменитих саун та одягу з оленячих шкур усього дві години.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Балканське сузір’я: 5 цікавих міст півострова
Часто країни Балканського півострова вважають чимось настільки близьким до нас у плані менталітету, культури і традицій, що подорожі туди здаються чимось другосортним, не рівнею подорожі в Європу чи на якісь острови. Але сьогодні ми хочемо розповісти про чарівні балканські міста, котрі багато в чому можуть позмагатися із загальновизнаними туристичними центрами!
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках...
Водоспади Ігуасу - Ніагара «відпочиває»!
П’ять тонн води щомиті зриваються в ущелину, ревучи, піднімаючи пар і розплескуючи бризки на всі боки. «Рідка стіна» водоспадів Ігуасу півмісяцем, у три кілометри, розкинулася на кордоні Аргентини, Бразилії та Парагваю...
Departure: Словенія
Прийнявши за кількасот років десятки мільйонів відвідувачів, печера Постойнська-Яма змусила Словенію пишатися нею як головною туристичною пам’яткою у всій країні. Лабіринти кам’яних тунелів, залів і коридорів, висічені самою природою, плюс сучасний сервіс для гостей-мандрівників зробили ці гроти одними з найбільш популярних у світі.
Departure: Киргизстан
Киргизію прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Попкорн. Подарунок від індіанців
Найкращий спосіб уникнути реальності та зняти стрес - це поїздка в кіно. З традиційних причин одним із обов'язкових умов такого проведення часу є жування попкорну. У послідовному порядку спочатку з'являються заголовки, а потім титри на темному екрані; деякі люди затишно влаштувалися в м'яких кріслах і захоплено очікують новий фільм.
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
На краю світу. 10 фактів про Нову Зеландію
Максимум, що знає пересічна людина про Нову Зеландію, це те, що вона міститься десь «поруч» з Австралією і Пітер Джексон знімав там свої екранізації Толкієна. Outlook заповнює географічні та культурні прогалини і з радістю ділиться незвичайними фактами про цю дивовижну країну.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Подивися на це небо. Найкращі планетарії світу
Добре це чи ні, та подорожі до далеких планет і зірок поки що залишаються тільки на сторінках наукової фантастики та у фільмах голлівудського кінопрому. Хоча можливість космічного туризму підібралася впритул, все ж до Юпітера і Сатурна ще ой як не близько.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Закрыть
Outlook facebook page