RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Гульнути в... Пакистані!

Гульнути в... Пакистані!

OUTLOOK вивчив найяскравіші пакистанські свята. Не даремно ж кажуть: як народ гуляє, так він і живе. Дивовижна гра історії. Пакистан на політичній карті світу з’явився порівняно недавно, але назвати цю державу «молодою» язик не повертається.

Адже її населяють нащадки однієї з найдавніших цивілізацій. Сьогодні це друга за чисельністю мусульманська країна, у якій проживає близько 190 мільйонів осіб зі своїми традиціями і звичаями.

За роки в Пакистані багато чого трансформувалося, та давні звичаї збереглися донині. Невеликий дардський народ калаші, сусідуючи там здебільшого з ісламізованим населенням, і в наші дні сповідує язичництво. Прості в звичках, але мудрі в життєвих питаннях, ці люди з особливою старанністю оберігають самобутність своєї культури. Любов калашів до танців та музики породила велику кількість свят. Найяскравіший з них – Джоші. Він відзначається 14 і 15 травня і знаменує собою прихід весни. У ці дні будинки прикрашають живими квітами, чоловіки вдягають нове вбрання, а жінки – ще й яскраві важкі аксесуари. Під час фестивалю прийнято доїти велику рогату худобу, після чого обмінюватися з сусідами і друзями молочними продуктами. Увечері все плем’я вирушає на схили пагорбів для продовження торжества.

Поруч з язичницькими прекрасно уживаються і сучасні свята. Зокрема, фестиваль поло на перевалі Шандур. Проводиться турнір в перший тиждень липня з 1936 року. Традиційно в ньому беруть участь дві команди – з долин Читраль і Джилгіт. На час події на березі озера Шандур виростають довгі торгові ряди і наметове містечко. Продавці наполегливо пропонують туристам найрізноманітніший товар у надії наварити прибуток на багатих іноземцях. Дістатися до Шандура досить складно – не кожен витримає дводенний шлях гірським серпантином, зате прекрасні пейзажі і захоплююча гра в поло стануть гідною винагородою.Shandur-Polo-Festival-pakistan.jpgФото paktourtravel.com

Ми вже згадували, що практично все населення Пакистану сповідує іслам. Не дивно, що релігійні свята тут особливо шанують. Один з них – Ід-уль-Аза, або Курбан-байрам, відзначають на згадку про жертвоприношення пророка Ібрагіма. Готуватися до нього починають заздалегідь, аби все встигнути: купують козлів, чіпляють на них розкішні дзвіночки, наряджають стрічками, гарненько відгодовують і дають нагулятися. А от коли настає Ід-уль-Аза, їх приносять у жертву. Причому роблять це скрізь: на тротуарах і площах, у дворах і парках. Чоловіки з величезними ножами бігають у закривавлених фартухах, на деревах висять туші, звідусіль чуються крики тварин.

Це триває протягом всього дня, а надвечір вулиці наповнюються манливим ароматом смаженого м’яса. Пакистанці вдягають свої найкращі вбрання і всією родиною збираються на трапезу. Свято триває три дні – золотий час для бідних і жебраків, які злітаються звідусіль. Місцеві злидарі знають, що в Ід-уль-Аза прийнято накривати столи для тих, хто не може собі цього дозволити. Біля багатих будинків розбивають шатра, у яких вони можуть розраховувати на наїдки.Молитва під час Курбан-байрама в мечеті Сунехри на Саддар-роуд у Пешаварі

Ще одне мусульманське торжество – Ід аль-Фітр, на честь закінчення Рамадану, відзначають з особливим розмахом. В останні кілька днів священного місяця пакистанці відправляються в рейд по магазинах за подарунками близьким, продуктами для святкового столу і обновками. Найбільшою популярністю користуються торти – попит на них просто зашкалює, в кондитерських збираються довгі черги. Прикрашені блискучими яскраво-зеленими, жовтими і синіми браслетами, куполами і фресками мечетей, торти для Ід аль-Фітр більше нагадують витвори мистецтва, аніж їжу. Напередодні події Пакистан перетворюється на величезний мурашник, де кожен займається своєю справою. На вулицях встановлюють світлові декорації, накривають столи для вечірнього розговіння – скрізь панує святкова метушня.21a88210c1d24538aa12d2f34738fc21_8.jpgФото aljazeera.com53d88a8ea2615.jpgФото dawn.com

Якщо ж ви опинитеся в Пакистані наприкінці лютого або на початку березня, то радимо не пропустити національне шоу коней та великої рогатої худоби Сіндх. Традиційно воно проводиться в торговому центрі Fortress Stadium, у другому за величиною місті країни Лахор. Крім учасників виставки, сюди приїжджають місцеві жителі й численні туристи, щоб подивитися на цей парад тварин. Родзинка шоу – танці на конях і верблюдах, водевіль за участю акторів-каскадерів і виступ військового оркестру.

І наостанок кілька слів про торжество весни Холі. Хоча його вважають традиційним індійським святом, у Пакистані він також є одним з найулюбленіших. Фестиваль кольорів, як його ще називають, символізує закінчення зими і пробудження природи після сплячки. На два дні вулиці перетворюються на різнобарвні плями. Західній людині, яка опинилася в Пакистані під час Холі, може здатися, що вона потрапила на карнавал – барвисті колони людей, які рухаються під звуки барабанів і пісень, посипаючи один одного фарбувальними порошками, справляють сильне враження. Свято настільки яскраве й захопливе, що його перейняли і європейські країни, а навесні 2013-го Холі вперше провели у Києві.5.jpgФото pakistantourntravel.comHoli-Festival-19-HD-Wallpaper.jpgФото parhlo.com

Головне фото patelbros.com

Вам это будет интересно:
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
OUTLOOK пощастило побувати в гостинній країні Узбекистан і сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Швейцарія: банки, шоколад та армія
Ні для кого не секрет, що наш світ сповнений парадоксів. Outlook намагається в них розібратися, тому сьогодні ми розповімо про збройні сили найбільш мілітаризованої країни світу, яка при цьому вже понад два століття ні з ким не воює. Наш матеріал про армію Швейцарії.
74-ий День незалежності Індії відсвятували в Києві
15 серпня Посольство Індії відзначило 74-й День незалежності. Надзвичайний і Повноважний Посол Партха Сатпатхі підняв Державний прапор і у своїй промові побажав усім членам індійської громади в Україні щасливого Дня незалежності.
Сен-Луї: перше поселення європейців в Африці
У цій дивовижній африканській державі туристів вражає дика мішанина культур. Чого тільки не побачиш у Сенегалі! Старовинні авто родом із Франції; корови, які ліниво гуляють по дорозі; гужові візки… А в історичній і культурній столиці країни Сен-Луї сюрпризів взагалі забагато.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Міжнародний етнографічний кінофестиваль ОКО оголосив програму
Перший в Україні кінофестиваль етнографічного кіно ОКО опублікував список фільмів, що увійшли до офіційної програми. Насичена сітка складається з міжнародного повнометражного, національного повнометражного та міжнародного короткометражного конкурсів.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі
Героїні нашого матеріалу – консультантові з етикету, любительці кінного спорту і подорожей Катерині Лисенко – пощастило зануритися в атмосферу справжнього індійського фільму з його запальними танцями, круговертю сарі та яскравими барвами. Сьогодні вона залюбки розповідає про дивовижний досвід – наповнене колоритом, традиціями і веселощами індійське весілля.
В Україні відбудеться перша едиція Міжнародного Етнографічного Кінофестивалю ОКО
OKO – це свято етнографічного та антропологічного документального кіно, де глядачі долучаться до повсякденного серцебиття малих та великих народів, спільнот, мешканців сіл та міст. Тут кінематографісти, фольклористи, антропологи та етнографи зможуть краще зрозуміти один одного...
"Козлодрання"
«Дерти козла руками» – національна забава таджицьких чоловіків, яка, втім, користується величезною популярністю у всій Центральній Азії. Як правило, потягати того самого козла збирається кілька десятків, а то й сотня спритних вершників. Товкотнеча під час видовища виходить така, що люди падають з коней, втрачають свідомість і навіть калічаться.
Закрыть
Outlook facebook page