RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Гульнути в... Пакистані!

Гульнути в... Пакистані!

OUTLOOK вивчив найяскравіші пакистанські свята. Не даремно ж кажуть: як народ гуляє, так він і живе. Дивовижна гра історії. Пакистан на політичній карті світу з’явився порівняно недавно, але назвати цю державу «молодою» язик не повертається.

Адже її населяють нащадки однієї з найдавніших цивілізацій. Сьогодні це друга за чисельністю мусульманська країна, у якій проживає близько 190 мільйонів осіб зі своїми традиціями і звичаями.

За роки в Пакистані багато чого трансформувалося, та давні звичаї збереглися донині. Невеликий дардський народ калаші, сусідуючи там здебільшого з ісламізованим населенням, і в наші дні сповідує язичництво. Прості в звичках, але мудрі в життєвих питаннях, ці люди з особливою старанністю оберігають самобутність своєї культури. Любов калашів до танців та музики породила велику кількість свят. Найяскравіший з них – Джоші. Він відзначається 14 і 15 травня і знаменує собою прихід весни. У ці дні будинки прикрашають живими квітами, чоловіки вдягають нове вбрання, а жінки – ще й яскраві важкі аксесуари. Під час фестивалю прийнято доїти велику рогату худобу, після чого обмінюватися з сусідами і друзями молочними продуктами. Увечері все плем’я вирушає на схили пагорбів для продовження торжества.

Поруч з язичницькими прекрасно уживаються і сучасні свята. Зокрема, фестиваль поло на перевалі Шандур. Проводиться турнір в перший тиждень липня з 1936 року. Традиційно в ньому беруть участь дві команди – з долин Читраль і Джилгіт. На час події на березі озера Шандур виростають довгі торгові ряди і наметове містечко. Продавці наполегливо пропонують туристам найрізноманітніший товар у надії наварити прибуток на багатих іноземцях. Дістатися до Шандура досить складно – не кожен витримає дводенний шлях гірським серпантином, зате прекрасні пейзажі і захоплююча гра в поло стануть гідною винагородою.Shandur-Polo-Festival-pakistan.jpgФото paktourtravel.com

Ми вже згадували, що практично все населення Пакистану сповідує іслам. Не дивно, що релігійні свята тут особливо шанують. Один з них – Ід-уль-Аза, або Курбан-байрам, відзначають на згадку про жертвоприношення пророка Ібрагіма. Готуватися до нього починають заздалегідь, аби все встигнути: купують козлів, чіпляють на них розкішні дзвіночки, наряджають стрічками, гарненько відгодовують і дають нагулятися. А от коли настає Ід-уль-Аза, їх приносять у жертву. Причому роблять це скрізь: на тротуарах і площах, у дворах і парках. Чоловіки з величезними ножами бігають у закривавлених фартухах, на деревах висять туші, звідусіль чуються крики тварин.

Це триває протягом всього дня, а надвечір вулиці наповнюються манливим ароматом смаженого м’яса. Пакистанці вдягають свої найкращі вбрання і всією родиною збираються на трапезу. Свято триває три дні – золотий час для бідних і жебраків, які злітаються звідусіль. Місцеві злидарі знають, що в Ід-уль-Аза прийнято накривати столи для тих, хто не може собі цього дозволити. Біля багатих будинків розбивають шатра, у яких вони можуть розраховувати на наїдки.Молитва під час Курбан-байрама в мечеті Сунехри на Саддар-роуд у Пешаварі

Ще одне мусульманське торжество – Ід аль-Фітр, на честь закінчення Рамадану, відзначають з особливим розмахом. В останні кілька днів священного місяця пакистанці відправляються в рейд по магазинах за подарунками близьким, продуктами для святкового столу і обновками. Найбільшою популярністю користуються торти – попит на них просто зашкалює, в кондитерських збираються довгі черги. Прикрашені блискучими яскраво-зеленими, жовтими і синіми браслетами, куполами і фресками мечетей, торти для Ід аль-Фітр більше нагадують витвори мистецтва, аніж їжу. Напередодні події Пакистан перетворюється на величезний мурашник, де кожен займається своєю справою. На вулицях встановлюють світлові декорації, накривають столи для вечірнього розговіння – скрізь панує святкова метушня.21a88210c1d24538aa12d2f34738fc21_8.jpgФото aljazeera.com53d88a8ea2615.jpgФото dawn.com

Якщо ж ви опинитеся в Пакистані наприкінці лютого або на початку березня, то радимо не пропустити національне шоу коней та великої рогатої худоби Сіндх. Традиційно воно проводиться в торговому центрі Fortress Stadium, у другому за величиною місті країни Лахор. Крім учасників виставки, сюди приїжджають місцеві жителі й численні туристи, щоб подивитися на цей парад тварин. Родзинка шоу – танці на конях і верблюдах, водевіль за участю акторів-каскадерів і виступ військового оркестру.

І наостанок кілька слів про торжество весни Холі. Хоча його вважають традиційним індійським святом, у Пакистані він також є одним з найулюбленіших. Фестиваль кольорів, як його ще називають, символізує закінчення зими і пробудження природи після сплячки. На два дні вулиці перетворюються на різнобарвні плями. Західній людині, яка опинилася в Пакистані під час Холі, може здатися, що вона потрапила на карнавал – барвисті колони людей, які рухаються під звуки барабанів і пісень, посипаючи один одного фарбувальними порошками, справляють сильне враження. Свято настільки яскраве й захопливе, що його перейняли і європейські країни, а навесні 2013-го Холі вперше провели у Києві.5.jpgФото pakistantourntravel.comHoli-Festival-19-HD-Wallpaper.jpgФото parhlo.com

Головне фото patelbros.com

Вам это будет интересно:
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Азербайджан зсередини: велике і мале сватання
Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Гастрономічний туризм: через їжу до культури
Не варто поблажливо ставитися до гастротурів як до новомодної вигадки. Гастрономічний туризм – один із аспектів світової науки. Її світило вчений Ерік Вольф, котрий 2001 року заснував Міжнародну асоціацію гастрономічного туризму, твердить: їжа – це квінтесенція нації, її менталітету, характеру і, звісно, історії.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Дивовижна Лапландія: країна чудес за полярним колом
Що ближче зимові свята, то голосніше всенародний плач за втраченими чарами новорічної ночі. Дощі, тумани і банальна втома стали на заваді рухові радості у місто, і казка відступила на північ, в далеку Лапландію. Тремтлива заграва полярного сяйва вкриває плоттю стародавні сказання і здуває з листівок золочений пил...
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Дипломатія в умовах карантину. Вручення вірчих грамот новопризначеними послами
11 грудня Президент України прийняв вірчі грамоти у послів Австралії, Єгипту, Ємену, Йорданії, Монголії, Норвегії, Пакистану, Таджикистану, Таїланду, Таджикистану та Філіппін. На церемонії були присутні заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква та заступник Міністра закордонних справ України Євгеній Єнін.
А ви знали...?
Добірка цього тижня сповнена загадковістю, красою та величчю духу... У ній поєднане мистецтво архітектури і живопису, сила духу людини із можливістю відчути аромат "старої Європи". Про все це - читайте далі!
А ви знали...?
Фарби, які роблять картини незабутніми... Емоції, які додають скульптурам душі... Різнобарвна краса, створена природою... Про все ми хочемо вам сьогодні розповісти!
А ви знали...?
У цьому випуску ми розповімо про жінок у Китаї, які мали свою мову, про жінку, яка зачинила свою квартиру на 70 років, а також про мистецтво графіті, скульптуру і місто, яке визнали історичним пам'ятником. Впевнені, вам сподобається!
Гендиректорка OUTLOOK Дарія Карякіна про роль громадських ініціатив в сфері культурної дипломатії
18 листопада Генеральна директорка проекту OUTLOOK, громадська діячка Дарія Карякіна взяла участь у якості експертки у транскордонному проекті «Європейські цінності та культурна дипломатія: молодіжні зустрічі Україна – Грузія».
А ви знали...?
Добірка цього тижня насичена фото і відео матеріалами з різних куточків нашої планети. Хто налаштовує годинники у Букінгемському палаці? Як звучить Чорнобиль? Чи можливо у незвичний спосіб оглянути околиці міста Чунцинь? Ці та інші цікавинки ви сьогодні дізнаєтесь!
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Закрыть
Outlook facebook page