RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Азербайджан зсередини: велике і мале сватання

Азербайджан зсередини: велике і мале сватання

Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.

Якщо ви коли-небудь бодай трохи виявляли інтерес до будь-якої східної культури, у вас напевно виникало питання, як у сучасному світі на Сході молоді люди створюють сім’ї? Багато хто й досі вважає, що шлюби будуються не на коханні, а на розрахунку, і почасти вибір супутника випливає із суворих вказівок батьків. Незважаючи на стрімкий розвиток всіх сфер життя, в Азербайджані збереження багатовікових традицій і дотепер не відходить на дальній план. Кожен етап життєвого шляху людини будується на певних устояхі порядках, але вибір наречених все ж супроводжується свободою. Винятком можуть бути села. Звісно, навіть у містах все не настільки по-європейськи, і жити разом до весілля вважають ганебним. Кохати можна, але все слід робити згідно з традиціями. Без благословення батьків шлюб створювати не можна, більше того, перш ніж стати офіційно чоловіком і дружиною, молодята мають пройти близько десяти стадій різноманітних обрядів у неодмінному порядку.

Дивіться також: Азербайджан зсередини: заручини

Першою сходинкою на шляху до весілля є сватання, котре відбувається у два етапи. Спочатку у будинок дівчини делегують двох-трьох жінок (почасти це мати нареченого і дві близькі родички), мета яких – розвідати обстановку, натякнути про наміри і, звичайно ж, максимально розхвалити нареченого перед сім’єю дівчини (про наречену зазвичай до того часу делегати знають практично все). Kiçik elçilik (мале сватання) – це своєрідна пропозиція руки і серця, тільки на відміну від європейської культури вона відбувається за участі старшого покоління. Після того, як жінки дійшли згоди, у хід вступає чоловіча дипломатія. Батько дівчини не відразу дає згоду стороні нареченого. Саме він питає думку своєї дочки, і мовчанням вона висловлює позитивну відповідь чи навпаки. У старі часи свати мали приходити в дім дівчини по кілька разів. З цього приводу в народі існують приказки: “Qız qapısı – şah qapısı, yüzü gələr-biri aparar” («Двері дівчини – двері шаха, постукає багато хто – одному відчинять»), “Qız ağacı – qoz ağacı, hər gələn bir daş atar” («Дерево дівчини – горіхове дерево, кожен може кинути камінь»); “Qız yükü – duz yükü” («Дівоча поклажа – поклажа солі»).2.jpgФото worknet-3.ru

Якщо все йде за планом, то справа переходить на наступний етап – böyük elçilik (велике сватання), в якому беруть участь вже чоловіки (глави двох сімейств і їхні близькі родичі). Заздалегідь визначають день, жінки накривають на стіл з пригощаннями. До кінця вечора після бесіди на нейтральні теми сторона нареченого плавно переходить до суті і викладає свої наміри: «З іменем Аллаха і його посланника Мухаммеда (мир йому) просимо руки вашої дочки для нашого сина». За згоди на стіл подають чай з пресованим цукром, батько нареченої особисто опускає шматочки цукру в склянки гостей, промовляючи фразу: “Ağzınızı şirin edin” (“Усолодіть свои уста»), «Нехай Аллах благословить молодят». Ті, хто сидять за столом, кажуть: «Амінь». Якщо батько дівчини має намір відмовити стороні нареченого, як знак він просто пригощає гостей чаєм без «солодкого жесту».c3a7ay.jpgФото cetinbayramoglubaku.wordpress.com

У разі позитивної відповіді всі починають вітати молодят. Свати просять батька дозволити дочці вийти до гостей і пригостити їх чаєм. Цей обряд прийнято називати «həri», що у перекладі означає «так».

Головне фото автора

Вам це буде цікаво:
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Jazz from Azerbaijan. Посольство Азербайджана в Україні традиційно в травні подарувало киянам вечір музики
В парку імені Гейдара Алієва в Києві пройшло щорічне джазове свято. Раз на рік за ініціативою Посольства Азербайджана в столицю прибувають найкращі музиканти аби порадувати українців-поціновувачів джазового мистецтва.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Свято весни. Посольства восьми країн відсвяткували у столиці України NOWRUZ 2019
19 березня 2019 року в Києві відбулося святкування Міжнародного дня NOWRUZ. Ініціаторами проведення офіційного святкування у Колонному залі Київської державної адміністрації стали вісім посольств іноземних держав, акредитованих в Україні, а саме: Азербайджанської Республіки, Ісламської Республіки Афганістан, Ісламської Республіки Іран, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Таджикистан, Турецької Республіки та Республіки Узбекистан.
Закрити
Outlook facebook page