RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Азербайджан зсередини: велике і мале сватання

Азербайджан зсередини: велике і мале сватання

Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.

Якщо ви коли-небудь бодай трохи виявляли інтерес до будь-якої східної культури, у вас напевно виникало питання, як у сучасному світі на Сході молоді люди створюють сім’ї? Багато хто й досі вважає, що шлюби будуються не на коханні, а на розрахунку, і почасти вибір супутника випливає із суворих вказівок батьків. Незважаючи на стрімкий розвиток всіх сфер життя, в Азербайджані збереження багатовікових традицій і дотепер не відходить на дальній план. Кожен етап життєвого шляху людини будується на певних устояхі порядках, але вибір наречених все ж супроводжується свободою. Винятком можуть бути села. Звісно, навіть у містах все не настільки по-європейськи, і жити разом до весілля вважають ганебним. Кохати можна, але все слід робити згідно з традиціями. Без благословення батьків шлюб створювати не можна, більше того, перш ніж стати офіційно чоловіком і дружиною, молодята мають пройти близько десяти стадій різноманітних обрядів у неодмінному порядку.

Дивіться також: Азербайджан зсередини: заручини

Першою сходинкою на шляху до весілля є сватання, котре відбувається у два етапи. Спочатку у будинок дівчини делегують двох-трьох жінок (почасти це мати нареченого і дві близькі родички), мета яких – розвідати обстановку, натякнути про наміри і, звичайно ж, максимально розхвалити нареченого перед сім’єю дівчини (про наречену зазвичай до того часу делегати знають практично все). Kiçik elçilik (мале сватання) – це своєрідна пропозиція руки і серця, тільки на відміну від європейської культури вона відбувається за участі старшого покоління. Після того, як жінки дійшли згоди, у хід вступає чоловіча дипломатія. Батько дівчини не відразу дає згоду стороні нареченого. Саме він питає думку своєї дочки, і мовчанням вона висловлює позитивну відповідь чи навпаки. У старі часи свати мали приходити в дім дівчини по кілька разів. З цього приводу в народі існують приказки: “Qız qapısı – şah qapısı, yüzü gələr-biri aparar” («Двері дівчини – двері шаха, постукає багато хто – одному відчинять»), “Qız ağacı – qoz ağacı, hər gələn bir daş atar” («Дерево дівчини – горіхове дерево, кожен може кинути камінь»); “Qız yükü – duz yükü” («Дівоча поклажа – поклажа солі»).2.jpgФото worknet-3.ru

Якщо все йде за планом, то справа переходить на наступний етап – böyük elçilik (велике сватання), в якому беруть участь вже чоловіки (глави двох сімейств і їхні близькі родичі). Заздалегідь визначають день, жінки накривають на стіл з пригощаннями. До кінця вечора після бесіди на нейтральні теми сторона нареченого плавно переходить до суті і викладає свої наміри: «З іменем Аллаха і його посланника Мухаммеда (мир йому) просимо руки вашої дочки для нашого сина». За згоди на стіл подають чай з пресованим цукром, батько нареченої особисто опускає шматочки цукру в склянки гостей, промовляючи фразу: “Ağzınızı şirin edin” (“Усолодіть свои уста»), «Нехай Аллах благословить молодят». Ті, хто сидять за столом, кажуть: «Амінь». Якщо батько дівчини має намір відмовити стороні нареченого, як знак він просто пригощає гостей чаєм без «солодкого жесту».c3a7ay.jpgФото cetinbayramoglubaku.wordpress.com

У разі позитивної відповіді всі починають вітати молодят. Свати просять батька дозволити дочці вийти до гостей і пригостити їх чаєм. Цей обряд прийнято називати «həri», що у перекладі означає «так».

Головне фото автора

Вам это будет интересно:
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами OUTLOOK!
Новий рік по-своєму. Традиції святкування в різних країнах світу
У переддень святкової лихоманки ми взяли сани, запрягли туди оленів і пробігли планетою, щоб дізнатися, як саме той чи інший народ зустрічає Новий рік! Наприклад, італійці відзначають свято у ніч проти першого січня. Відомі своїм темпераментом і емоційністю, здається, вони по-іншому просто не вміють жити...
Макулеле: танцюють – аж іскри летять!
Коли перші переселенці з Африки навідалися до Бразилії, вони привезли запальні дійства в країну, що жила за принципом «Життя – це карнавал». Як пояснювали жителі Африки, танок маку леле з’явився в середовищі, де раби змушені захищатися від посягань господарів. А тому в народі майстрували палиці і ножі, причому зброю тримали в руках навіть під час танців…
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Що вони їдять: Азербайджан
У нашій сьогоднішній рубриці, присвяченій кулінарним традиціям різних країн – Її Величність їжа Азербайджану. Чому до неї треба ставитися з такою шанобою, ви знаєте, якщо вже бували і їли там. Ну, а якщо ні – читайте в OUTLOOK.
Гра аристократів. Крикет
Вищий світ Англії та крикет – майже як чай з молоком. Можуть існувати й порізно, та разом все-таки «смачніше». А якщо ви досі плутаєте крикет, крокет і крокети, не хвилюйтеся – зараз все пояснимо.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Азербайджан на долоні
Скляні хмарочоси з краєвидом на степ, унікальні здравниці, тисячолітні міста – все це про Азербайджан, котрий стає однією з найбільш популярних для подорожей країн світу. Outlook пропонує вам гід по найбільш знакових туристичних об’єктах.
Майстерклас з приготування вареників для Клубу дружин послів від проєкту OUTLOOK та кулінарного експерта Євгена Клопотенко
За ініціативи Клубу дружин послів “Ambassador’s Spouses Club” проєкт OUTLOOK організував кулінарний майстерклас з ліплення вареників від українського шеф-кухаря, співвласника ресторану “100 років тому вперед” Євгена Клопотенка.
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Закрыть
Outlook facebook page