RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Кров. Гроші. Пір'я

Кров. Гроші. Пір'я

Дана розвага під суворою забороною майже у всіх країнах світу. Але любителів півнячих боїв це не зупиняє. На напівлегальні змагання завжди збираються повні зали або двори, залежно від того, де проходять криваві пташині поєдинки. Глядачі буквально смакують те, як пернаті рвуть один одного на шматки, без жалю до себе і суперника.

Хтось в азарті, серед крові і пір'я втрачає свої останні гроші роблячи ставку не на того півня, інші стають багатіями. Ціна питання багато в чому залежить від того де проходять бої. Якщо це бідна країна і у любителів такого видовища в гаманцях гуляє вітер, то виграш може становити усього сотеню доларів. Серед заможних гравців ставки ростуть. В цьому випадку переможець може збагатитися більше ніж на сто тисяч зелених.Фото phuket-fever.ru

Бойові півні задоволення не з дешевих. Хороший молодий задирака коштує більше тисячі умовних одиниць. Недешево обходиться і їх утримання. І якщо спочатку майбутній боєць зростає в курнику на тій самій їжі, що й звичайні кури, то ближче до сутичок такого когута садять на спеціальну дієту. Півника годують м'ясом, сиром, горіхами, родзинками і яйцями. Якщо є можливість, пригощають медом і червоною ікрою. Все для того, щоб птах наростив м'язову масу. Деякі власники птахів вважають, що ті зростатимуть більш злими, якщо їм в корм потрохи домішувати отруту кобри. Влаштовують для «ван дамов» і спеціальні тренування. Їх саджають у колеса, щоб вони бігали, як білки, прив'язують на спину вантаж, аби ті вчилися ходити на напівзігнутих лапах, підкидають в повітря, качають шию за спеціальною методикою, час від часу влаштовують спаринг з простими півнями. Після кожного такого тренування півників протирають губкою з теплою водою, щоб їх м'язи розслабилися, роблять масаж. Піддаються такі курчата і «хірургічному» втручанню. Їм спеціально підрізають гребені. Роблять це для того, аби уже дорослими, вони не стікли кров'ю на рингу, якщо суперник поранить голову. У світі існує навіть «бойова індустрія», що працює на цю розвагу. У спеціальних магазинах можна придбати наклювники для забіяк, сумки-переноски, бігові доріжки - тренажери, боксерські рукавички для птахів, штучні шпори з черепашачого панцира або металу, які кріплять до лап перед бійкою, ліки і допінги для можливих чемпіонів. Хімія, до речі, не заборонена. Тому часто, безпосередньо перед поєдинком птахам колять амфітамін, кофеїн, стрихнін, просто годують часником, щоб викликати печію, мажуть на слизові перець. Роздратований такими маніпуляціями півень, стає агресивнішим.Фото beanimalheroes.org

Готові до бою такі воїни вже за рік. І якщо за час своєї спортивної кар'єри їм вдається залишитися в живих, то за два рокм спарингів, вони йдуть на пенсію. Їх знову відправляють в курник покращувати поголів'я. У вигляді вечері таких пенсіонерів подають рідко бо м'ясо забіяк занадто жорстке.

Півнячі бої популярні в усій Латинській Америці. Люблять цю розвагу також на Кубі, в Афганістані, Ємені, Китаї, Іраку, Мадагаскарі, Філіппінах, Узбекистані, на Кавказі і Балі. Перед боєм, суперників дражнять. І поки вони придивляються один до одного, глядачі роблять ставки. Головна умова - суперники повинні бути приблизно в одній ваговій категорії. За один вечір може відбуватися декілька сутичок. Перервати їх власники птахів можуть в будь-який момент. Це вирішують власники птахів. Як правило б»ються до першої крові. Хто зверху – той переміг. В середньому сутичка сильних суперників триває близько півгодини. Іноді трапляється технічна «нічия», коли два півня просто топчуться один біля одного і відмовляються битися. Як правило, за боєм спостерігає ветеринар, який після рингу зашиває рани і робить перев'язки, коле знеболююче, прочищає горло і продуває вушні раковини. Якщо гра «королівська», то її результат більш трагічний. Адже в цьому випадку суперників стравлюють на смерть.Фото rasfokus.ru

Подібна забава досить-таки давня. Перші сутички між птахами зі ставками і глядачами, відбувалися близько трьох-п'яти тисяч років тому, у Персії. Тоді півнячі бої були не рідкісним видовищем на торгових площах. Пізніше розважатися так само стали в Індії і на Далекому Сході. А після завойовницьких походів Олександра Македонського, змагання перекочували в Рим і Афіни. В Європі для бойових півників будували спеціальні вольєри, стадіони. Згодом розвага в своїй популярності наздогнала битву справжніх гладіаторів та перегони на колісницях. А грецькі воєначальники навіть змушували своїх новобранців дивитися на пташині змагання, щоб солдати перед походами набиралися військової тактики. Згодом стравлювати півнів почали і в східній Європі, в Британії. Любили спостерігати за тим, як два пернатих суперника рвуть один одного на шматки, як багатії так і представники нижчих класів. Перед грою в Англії не встояло навіть духовенство. Для змагань вони часто використовували церковні приміщення. У США за півнячим спарингом спостерігали навіть президенти, а тому криваві сутички не рідко влаштовували на території Білого Дому. Пік популярності на гру припав на дев'ятнадцяте століття, після чого інтерес до неї пішов на спад. У минулому ж столітті, вона зовсім потрапила під заборону, як негуманна і занадто жорстока.cock-fight-1280x720.jpg
Фото dailytimes.com.pk

Проти півнячих боїв виступають захисники прав тварин. Суперечки про негуманність такої розваги тривають не перше десятиліття. Однак, видовище вже встигло стати частиною культур окремих народів. У Південно-Східній Азії такі півнячі смерті прирівнюють до жертвоприношень богам. У Мексиці вірять, що рік буде хороший, якщо в першій календарній сутичці переможе птах з чорним пір»ям. У Середній Азії видовище часто доповнює змагання цілком олімпійських видів спорту.

Головне фото wkfr.com

Вам это будет интересно:
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Міжнародна акція до Дня Державного Прапора та 30-ї річниці Незалежності України від проєкту OUTLOOK, МЗС та NARODNYI DIM UKRAINA
За організації та ініціативи Міністерства закордонних справ України, Народного дому «Україна» та проєкту OUTLOOK у співпраці з українськими громадами за кордоном відбулася міжнародна акція з відзначення Дня Державного Прапора та 30-ї річниці Незалежності України.
Зміна дат та локації етнографічного кінофестивалю "ОКО"
Друга едиція кінофестивалю відбудеться 11-18 вересня онлайн та 16, 17, 18 вересня офлайн, в сонячному регіоні Бессарабії, що на півдні України, в м. Болград, яке святкує цього року 200-річний ювілей.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Прем’єра вистави Бертольта Брехта «Тригрошова опера» у Львові!
9 липня о 19:30 на Великій сцені Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької у Львові за фінансової підтримки Посольства Німеччини в Україні та організаційної - Почесного консульства Німеччини у Львові відбудеться прем'єра вистави «Тригрошова опера» Бертольта Брехта.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Ашгабат святкує 140 річчя. Цікаві факти про столицю Туркменістана
Сучасне місто Ашгабат, яке стрімко змінило свій вигляд за останні роки і в той же час зберегло свою самобутність, є гордістю його жителів і візитівкою країни. Тож з нагоди його 140-річчя ми розкажемо про основні моменти його культурної та архітектурної величі.
Закрыть
Outlook facebook page