RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Гуцули: мешканці українських гір

Гуцули: мешканці українських гір

Автор: 25.08.2019 | традиції, Україна
Що вже казати про жителів нашої планети загалом, якщо й самі українці раз по раз помиляються, стереотипно називаючи всіх мешканців західних областей своєї країни «гуцулами». Почувши таке, представники цієї етнографічної групи українців, які живуть досить ізольовано в Карпатах, тільки усміхаються. Ми пропонуємо вам вирушити разом з нами в їхні поселення і познайомитися ближче.

По суті, справжніх гуцулів у наш час зовсім небагато – з українського боку Карпат їх налічується близько 20-25 тисяч осіб. Саме стільки людей ідентифікували себе з цим субетносом під час останніх українських переписів населення. Трохи більше живе їх з боку Румунії, але в будь-якому разі ця народність не може похвалитися великою кількістю населення, та й суто фізично навряд чи вони могли б заселити гори, місцями украй важкодоступні, якби їх було більше. Традиційно гуцульською столицею вважається селище міського типу Верховина, що в Україні, хоча майже сто років тому адміністративним центром вважалося селище Ясіня. Саме там був уряд Гуцульської республіки, яка проіснувала з листопада 1918 року до липня 1919-го. Це державне утворення кануло в Лету в період визвольних змагань українського народу, коли західні кордони України нескінченно змінювалися, і самі Карпати почергово переходили під юрисдикцію сусідніх країн.Фото ladna-kobieta.com.ua

Сьогодні гуцули, усвідомлюючи себе українцями, й не думають про власну державу, оскільки ані політичні катаклізми, ані економічна ситуація на їхнє життя майже не впливають. Через віддаленість від великих міст їхній спосіб життя практично не змінився не те що за сто років, але, певно, і за п'ятсот. Основні заняття горян – скотарство, лісові промисли, збиральництво, ремісництво та сироваріння. На ці процеси, особливо, якщо вони відбуваються далеко від цивілізації, сама ця цивілізація ніяк і не може вплинути. Хоча останніми десятиліттями ситуація дещо змінюється, передусім завдяки туристам, як українським, так і закордонним. Адже їх неабияк цікавить цей самобутній народ, який живе в самісінькому центрі Європи, і люди охоче їдуть туди заради еко- та етнотуризму.DmMFIRcXcAEycwd-1.jpgФото koruna.ua

Крім повного занурення в гірський спосіб життя в гуцульських селах, мандрівників приваблює також можливість поспостерігати за місцевими жителями, оскільки ті донині зберегли не лише багато давніх традицій, а й шаманські обряди. Тутешні знахарі, яких називають мольфарами, вельми шановані та всесильні люди. Вони справді допомагають здолати багато проблем, і це можна назвати дивом. Поєднання християнських і язичницьких вірувань дозволяє говорити про те, що тут у людей власна релігія і свої уявлення про небесне. При цьому гуцули, як неймовірно ввічливі люди, все життя називають батьків на «Ви», максимально толерантні до гостей, нічого їм не нав'язують. Такого ж ставлення вони вимагають і від гостей – слід шанувати традиції та з повагою ставитися до сформованих кланових відносин.net8mmnnpvkwwgkwc8og4ogcw80804.jpgФото kamendvir.com.ua

Крім цікавих і барвистих народних свят, гулянь і церковних служінь, приїжджі обожнюють спостерігати за філігранною роботою гірських майстрів і ремісників, зокрема, фахівців по дереву. Предмети побуту, а також музичні інструменти, виготовлені їхніми руками – це справжні витвори мистецтва. Узяти хоча б трембіту – найвідоміший український духовий інструмент у світі. Її довжина становить 3-4 метри, основним матеріалом служить європейська ялина, яку за допомогою спеціальних технологій для цілісності з’єднують без клею. Трембіту використовують як під час таких важливих обрядів, як весілля чи похорон, так і в повсякденному житті. Неймовірне задоволення слухати мелодії гуцульських вівчарів, які вражають своєю красою і глибиною. Цей народ кого завгодно може ненав'язливо змусити задуматися про прекрасне. Недарма ж саме тут великий режисер Сергій Параджанов зняв фільм «Тіні забутих предків», назавжди прославивши українське поетичне кіно. Картину часто називають історією гуцульських Ромео і Джульєтти. Всесвітньо відома українська співачка Руслана, осучаснивши гуцульські танці та пісенні мотиви, здобула перемогу на престижному конкурсі «Євробачення». І це тільки найбільш промовисті приклади. Місцевий фольклор по-справжньому чіпляє, особливо коли слухаєш ці легенди і байки специфічною місцевою говіркою, не завжди зрозумілою навіть жителям західної України, сидячи коло багаття з кухлем міцного трав'яного чаю, а над головою ясне зоряне небо.a4-1170x719.jpg
Фото prozahid.com

А щоби байки краще сприймалися, варто перед цим добряче повечеряти, бо й апетит у горах – будь здоров і сама кухня гуцулів сприяє цьому. Не тільки солоні й духмяні сири, зокрема, бринза, заслуговують на увагу. Кукурудзяна каша «банош» зі сметаною і шкварками стане улюбленою, те ж саме можна сказати і про грибну юшку з найніжнішою домашньою локшиною. Гриби в сметані, пироги з чорницею, голубці з квашеної капусти – від усіх цих смаколиків слинка котиться мимоволі. І хоча все дуже ситне, жадібність-таки переможе, і попросиш ще одну порцію. Самі горяни тільки всміхнуться у відповідь та неодмінно пригостять своїми простими й водночас дивовижними стравами, оскільки цей народ славиться своїм відкритим і щедрим характером.92768_original.jpgФото polina-tamosh.livejournal.com

У гуцульське село потрібно їхати щонайменше на тиждень, щоб не тільки поспостерігати за життям одного з малодосліджених народів Європи, а й насолодитися красою Карпат, спуститися бодай раз гірською річкою, сходити до лісу по гриби і, звісно ж, зійти на Говерлу, звідки видно сусідні країни. А від хмар, які пропливають з усіх боків, просто дух захоплює, і ти розумієш, що Гуцульщині не потрібні ані столиці, ані кордони, вона і так існує попри все.

Головне фото vidviday.ua

Вам это будет интересно:
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
На подіумі: Україна
Український традиційний одяг – цілком унікальний, яскравий і самобутній. Не дивно, що він досі лишається настільки ж актуальним серед українських і закордонних модниць. В останні роки дизайнери все частіше створюють колекції «за мотивами» головного символу – вишиванки, а багато голлівудських зірок час від часу вдягають сорочки з магічними орнаментами, вважаючи їх верхом елегантності.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Міжнародний етнографічний кінофестиваль ОКО оголосив програму
Перший в Україні кінофестиваль етнографічного кіно ОКО опублікував список фільмів, що увійшли до офіційної програми. Насичена сітка складається з міжнародного повнометражного, національного повнометражного та міжнародного короткометражного конкурсів.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі
Героїні нашого матеріалу – консультантові з етикету, любительці кінного спорту і подорожей Катерині Лисенко – пощастило зануритися в атмосферу справжнього індійського фільму з його запальними танцями, круговертю сарі та яскравими барвами. Сьогодні вона залюбки розповідає про дивовижний досвід – наповнене колоритом, традиціями і веселощами індійське весілля.
ВІДЕО: Антикварно-індустріальний Київ
Викидаючи речі у сміттєвий бак або відправляючи їх на звалище, ми не здогадуємося, що для них це не завжди смерть, часом навіть навпаки – початок нового життя...
В Україні відбудеться перша едиція Міжнародного Етнографічного Кінофестивалю ОКО
OKO – це свято етнографічного та антропологічного документального кіно, де глядачі долучаться до повсякденного серцебиття малих та великих народів, спільнот, мешканців сіл та міст. Тут кінематографісти, фольклористи, антропологи та етнографи зможуть краще зрозуміти один одного...
"Козлодрання"
«Дерти козла руками» – національна забава таджицьких чоловіків, яка, втім, користується величезною популярністю у всій Центральній Азії. Як правило, потягати того самого козла збирається кілька десятків, а то й сотня спритних вершників. Товкотнеча під час видовища виходить така, що люди падають з коней, втрачають свідомість і навіть калічаться.
Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо
Вкрасти черевичок нареченої в розпал торжества і вимагати від її обранця несусвітній викуп – цікаве дійство, заради якого варто сходити на весільну вечірку. Це далеко не єдина весільна традиція наших країв, завдяки якій законне поєднання двох сердець набуває особливого колориту. А які цікаві обряди існують в різних куточках нашої планети?
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Гетто світу: український квартал Чикаго
Як показує практика, етнічні анклави – це переважно автономні та замкнуті системи, адже, живучи там, їхні представники далеко не завжди асимілюються та інтегруються в іншу культуру. Такого не скажеш про вже знаменитий на всю Америку Ukrainian village – український район Чикаго.
Закрыть
Outlook facebook page