RU  UK  EN
Статьи  >  Дізнайся  >  Берлін. Голокост. Місця пам’яті

Берлін. Голокост. Місця пам’яті

Завдяки Єврейському форуму України і особисто його Президентові Аркадію Монастирському OUTLOOK вдалось побувати у Берліні і відвідати місця, пов’язані зі страшними злочинами Голокосту. І сьогодні, коли в Україні готуються до 75-ліття трагедії Бабиного Яру, ми вирішили згадати про місця, що досі зберігають сліди Голокосту.

На них неможливо поглянути, не відчувши душевного болю. І, хоча пам'ять про ці дні, що перемололи тисячі людських життів у м’ясорубці безчестя, болісна, нам варто згадати про це хоча б для того, щоб не допустити подібного у майбутньому. Тому, приїжджаючи у Берлін, багато мандрівників жертвують ситим спокоєм заради реальності без ілюзій – і вирушають вшанувати пам’ять жертв Голокосту.

Центральний меморіал пам’яті євреїв Європи

Неподалік від Рейхстагу і Бранденбурзьких воріт розташувався Центральний меморіал пам’яті євреїв Європи, котрі загинули у криваві часи перемоги націонал-соціалізму над здоровим глуздом. На сьогоднішній день цей меморіал відвідали понад три з половиною мільйони людей. Відкритий 2005 року, пам’ятник став результатом колосальної роботи істориків і політиків, що розслідували злочини «Третього Рейху». Утім, його заснування було справою непростою.

Берлінська журналістка Леа Рош, подорожуючи Ізраїлем, задумала побудувати пам’ятник вбитим євреям Європи після повернення на батьківщину. Німецька влада підтримала і навіть виділила ділянку землі. Правда, раніше на цьому місці була розташована рейхсканцелярія Гітлера, так звані «Міністерські сади». Провели конкурс на найкращу ідею пам’ятника –змагання виграла художниця Христина Якоб-Марс, котра запропонувала покласти на землю величезну бетонну плиту і вигравірувати імена мільйона вбитих євреїв. Ідея не здобула популярності серед людей, і в народі подейкували, що нікому не хочеться бачити в центрі Берліна «гігантську могильну плиту». 

Тому конкурс продовжили – цього разу найбільш актуальним проектом оцінили концепцію американців Пітера Ейсенмана і Ричарда Серри «Поле кам’яних стел, або Ліс каменів». У цей час в Німеччині відбувся переділ влади, і нові правлячі структури активно виступали проти спорудження пам’ятника. Вони казали, що росте друге покоління німців, не винуватих у фашистських злочинах, і не варто обтяжувати їхнє сумління і без того гнітючим почуттям вини. Твердили, що достатньо відкрити музей Голокосту і зовсім не обов’язково виносити жахливу трагедію на загальний огляд. Не витримавши тиску, Серра відмовився від власного проекту, а от Ейсенман продовжував відстоювати ідею 2700 колон з максимальною висотою чотири метри.

12 травня 2005 року Пам’ятник знищеним євреям Європи було відкрито: він розташувався неподалік від Бранденбурзьких воріт, парламентського кварталу, а також різноманітних посольств. 2711 бетонних стел тримаються одна одної, злегка нахилившись у різні боки. Південно-східна частина плит зайнята підземним Центром інформації – це виставка, що охопила 800 квадратних метрів. тут зафіксовано докладні дані про жертв Голокосту, окрім того, є безліч фотографій із сімейних архівів.

Меморіальний музей «Топографія терору»

У часи Третього рейху ця територія покривала злочини нацизму. Однак із знищенням нацистської ідеології штаб-квартиру гестапо і гестапівську в’язницю зруйнували, а на їхньому місці спорудили меморіальний музей «Топографія терору». На відміну від пам’ятників, присвяченим жертвам Голокосту, цей музей акцентує увагу на вбивцях. 800 квадратних метрів – рівно таку площу займає приголомшлива експозиція музею. Тут зосереджено все про історію СС, зокрема, докладну розповідь про злочини Третього рейху, підтверджені документальними фотографіями. Неприхована правда дуже болюча, але творці цього об’єкта якраз і розраховували оприлюднити механізм скоєння протиправних дій. Ті, хто вчитується в історії, викладені на стендах, а потім проходить підвалами гестапо і бараками для робітників, отримують повне уявлення про те, як із купки людей, зачарованих ідеєю, може спалахнути полум’я, в якому згорять мільйони невинних жертв.

Меморіал «17-й шлях»

З цієї платформи під номером сімнадцять потяги вирушали в концтабір. Вдивляючись у цифри, зафіксовані в документальних джерелах, неможливо зберігати спокій. 50 000 тисяч євреїв вивезли з Берліна в концтабори: перший состав 18 жовтня 1941 року вивозив 1013 людей, а останній – 27 березня 1945 року – містив 18. На фотографіях видно, що спочатку нацисти використовували вагони другого і третього класу, а коли знадобився додатковий транспорт, людей заштовхували просто в товарні.

У наші дні меморіал зберіг відтінки минулого – два залізничних шляхи, поруч із якими збиті таблички, що вказують на кількість євреїв, вивезених у табори смерті. Для того, щоб побачити меморіал, достатньо вийти на берлінській станції Грюневальд, пройти підземних переходом і звернути увагу на вказівник «17 Gleis 17».

Вілла-музей Ванзейської конференції

Берлінський район Ванзеє будували, призначаючи для еліти. Один із домів у тій місцевості примітили співробітники СС.1940 року служба безпеки СС придбала віллу, назвавши її гостьовим домом. Насправді тут вирішували долю євреїв. Звичайно, переслідування людей за національною ознакою траплялися і до цього, та саме після ганзейської конференції цькування отримали виправдання з боку держави. Рейнхардт Гейдріх, Адольф Ейхманн, Генріх Мюллер і ще дванадцять нацистських діячів обговорювали єврейське питання і планомірно підходили до висновку: жодна країна світу не готова прийняти таку кількість євреїв, тому нічого іншого не лишається, як створити концентраційні табори.

На даний момент музей зібрав у своїх стінах численні інформаційні докази нацистських злочинів, різноманітні стенограми, віддруковані на плакатах і в газетних вирізках. На стендах також можна роздивитися карикатури і гітлерівські пропагандистські листівки, спрямовані на підрив єврейського авторитету. Фотографії, датовані 1942-1943 роком, увічнили жорстокі миттєвості нацистських знущань. Тут все як на долоні: «Євреї копають могили», «Євреї чекають на розстріл», «Останній подих єврея».

Площа Hausvogteiplatz

Раніше площу Hausvogteiplatz називали текстильним центром королів моди. Єврейські банкіри і дизайнери відбудовували в цьому районі доми, перед оригінальністю яких тьмянів навіть екстравагантний Париж. Коли до влади прийшов Гітлер, він передусім поставив питання про чистоту арійської крові і вирішив, що всі успішні ательє слід передати німцям. У конфіскованих приміщеннях тривала робота, та неповторний модний дух було невідворотно втрачено, а сама площа скоріше слугувала нагадуванням про справи минулих днів. Нині на території Hausvogteiplatz встановили меморіальну дзеркальну піраміду. Кожна її грань, спрямована у бік тих будинків, в котрих раніше жили імениті єврейські сім’ї.

Єврейський музей

Єврейський музей у Берліні називають шедевром американського архітектора Даніеля Лібескінда. Цей ансамбль, що складається із будинку у стилі бароко і нової конструкції, було збудовано 1998 року. Відвідувачі, що входять до музею, мають докласти зусиль, щоб безперешкодно рухатися вперед, адже архітектор розташував підлогу у музеї під нахилом. А 2007 року Лібескінд запропонував проект «Скляний двір», котрий обрамляє Єврейський музей площею в 670 квадратних метрів. До речі, простір архітектурного ансамблю схожий на ритуальний єврейський курінь Сукку. 

Фото: mg.realty.mail.ru, www.abitoffthetop.com, s.yimg.com, www.zehlendorf.de, 2.bp.blogspot.com,1.bp.blogspot.com,

 

Вам это будет интересно:
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
День вишиванки 2020! Дипломати іноземних посольств підтримують святкування
Котрий рік поспіль українці у всьому світі, одягнувши національне вбрання на роботу, для прогулянки містом або просто для фотографії, відзначають День вишиванки. Цьогоріч святкування припало на 21 травня і до нього долучились представники іноземних посольств, акредитованих в Україні.
Не тільки нафта і туризм: сафарі від африканських роботодавців
У світі безліч варіантів професій, які може опанувати людина. Північна Америка дала поштовх стартапам та банківскому сектору, Азія - високим технологіям, Європа - медицині... А ким же працюють люди на найбільш сонячному континенті - давайте дізнаємось!
Гетто світу: Маре - Париж по-еврейські
Свіжі і хрумкі піти, намолені синагоги, кошерні ресторани і милі люди з пейсами і добрими очами – щоб побачити все це не конче летіти до Ізраїлю. Досить просто зазирнути у паризький квартал Маре, розповідь про який і продовжує нашу рубрику про національні гетто.
Берлін з родзинками
Місцеві одразу впізнають туристів за головами, які постійно крутяться навсібіч. І таки є місця, де це справді варто робити! Одне з них – Берлін, місто, яке з кожним днем змінюється, нові покоління приносять щось своє, і по камінчику зникають не лише залишки Берлінського муру, а й решта стін. Німецька столиця стає іншою. І її слід розглядати, придивляючись до кожної дрібниці, адже, окрім архітектурних «корон» і невичерпного арту на стінах, можна виявити непримітні «родимки» міста.
Підземеллями Європи: Париж, Берлін, Прага
Блукаючи мальовничими вуличками старої Європи, ми роздивляємося на всі боки і навіть не підозрюємо, скільки цікавого лежить у нас під ногами. Якщо вам набридли стандартні туристичні тури з черговим марафонським забігом до музеїв та пам'ятників, пропонуємо поглянути на бабусю Європу з іншого ракурсу. Точніше – зазирнути їй «під ноги».
Визначено переможців 24 загальнонаціональної програми «Людина року-2019»
Вища Академічна Рада загальнонаціональної програми «Людина року» підвела підсумки стосовно визначення володарів титулу «Людина року-2019» в національних номінаціях.
Помпеї: життя під попелом
Людська історія пам'ятає Дрезден, Хіросіму, Нагасакі. Але очолюють цей сумний список древні Помпеї – жителі, якого стали застиглими пам'ятниками не з власної волі. Місто з видом на Везувій, неподалік сучасного Неаполя, було одним з найбільш розвинених не тільки в Римській імперії, але і в Європі. Свідченням цього є те, що Помпеї лежали на торговельному шляху, який з'єднував Рим і Південну Італію.
Departure: Балчик
Якщо вам до душі відпочинок у Болгарії, але не знаєте, в якому містечку зупинитися, відвідайте Балчик. Він підійде тим, хто цінує затишні й недорогі поїздки, без напливу відпочивальників і спустошення гаманця. А древній вік міста і наявність унікальних пам'яток створять чудову альтернативу сонячним і морських ваннам.
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Kiss me. Незвичайні факти про поцілунки
У День святого Валентина OUTLOOK поділиться фактами й цифрами, яких ви, можливо, і не знали про поцілунки! А крім того, порадить 3 небанальних місця, де мало хто стримається, щоб не сказати «kiss me».
На подіумі: Німеччина
Характерною рисою національного німецького костюма завжди вважали його самобутність і комфорт. Напевно, тому помилуватися національним одягом Німеччини в наші дні можна не лише на святах десь у селі чи в книжках з історії, але й на вулицях великих міст.
Володарем міжнародної премії «Людина року – 2019» за значний внесок в розвиток партнерських, дружніх та економічних відносин з Україною стане Посол Туреччини в Україні
Для України, яка невідворотно обрала своїми пріоритетами демократичні цінності, особливого значення набувають увага і підтримка світового співтовариства, вагомий особистий внесок відомих діячів міжнародного масштабу у розбудові України як суверенної демократичної держави.
«Людина року: натхнення перетворень» Визначені лауреати 24-ї загальнонаціональної програми «Людина року – 2019»
2019 рік був насичений важливими і доленосними подіями в житті нашої країни, що знайшло безпосереднє відображення в підсумкових результатах 24-ї загальнонаціональної програми «Людина року».
Старт конференції «Туркменістан та міжнародні організації: співпраця заради миру і розвитку»
14 січня 2020 року в Ашхабаді розпочалась Міжнародна конференція «Туркменістан і міжнародні організації: співпраця заради миру і розвитку», присвячена святкуванню в 2020-му році 25-річчя постійного нейтралітету Туркменістану під гаслом «Туркменістан - батьківщина нейтралітету».
Кройцберг – маленький Стамбул
Турки з усього світу часто жартома називають Берлін третім «своїм» містом після Стамбула та Анкари. Тому пропонуємо ваші увазі розповідь OUTLOOK про легендарний Кройцберг, який зовсім не схожий на інші райони німецької столиці.
Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
За статистикою, близько 10% населення планети тією чи іншою мірою страждає на хронічні бронхіти, що переходять в астму. Більше половини з них – діти. Окрім різноманітних інгаляторів та інших лікарських засобів, на дихальні шляхи позитивно впливає сіль.
Люксембург: встигнути все
Сучасна інфраструктура, лояльна податкова та юридична система зробили Люксембург однією з найбільш привабливих країн для ведення будь-якого виду бізнесу. Щоб досягти такого добробуту, герцогству знадобилося менше ніж півстоліття...
Великий шовковий шлях по-таджицьки
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
Дискусія «Музика, що руйнує стіни» від Фонду Фрідріха Науманна за Свободу
8 листопада 2019 року Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні стали учасниками дискусії «Музика, що руйнує стіни», безпосереднім організатором якої став Фонд Фрідріха Науманна за Свободу.
Закрыть
Outlook facebook page