10 фактів про Боснію та Герцоговину
Сьогодні ми розповімо, чому варто придивитися до цієї загадкової країні:
У позбавленій туристичної веремії Боснії і Герцеговині і досі можна знайти химерні куточки дикої природи. Саме тут бере свій початок заповідник Перучиця – останні європейські джунглі. Ці не типові для бабусі Європи дикі зарослі, частина національного парку Сут’єска, взяла під свою опіку ЮНЕСКО. Прозорі джерела, водоспади, які стрімко біжать з гір, дерева-велетні, порослі мохом, килими цілющих трав і квітів, що сповнюють терпким ароматом залиті сонцем галявини… Тут почуття часу відходить на другий план, а легені наповнюються свободою.
Фото youtube.com
Боснія входить у скромний список країн, котрі не мають свого гімну. Майже половина жителів держави – це боснійці чи босняки, як вони себе називають, понад 30% складають серби, решта населення – хорвати і представники інших етносів. Наявність «різношерстої публіки» стало причиною того, що під час виконання національного гімну кожна з націй співає свій власний.
Дивіться також: Балканське сузір’я: 5 цікавих міст півострова
Ще одне незвичайне для «вихованок» Європи явище – табуни величних здичавілих коней, граційно гарцюючих на Ливаньському полі, розташованому по дорозі до Мостара. Колись «мустанги» були домашніми тваринами, але технологічний процес зробив їх менш значущими для сільського господарства. Фермери часто випускали конячок пастися без пастухів, що й поклало початок їхнього вільного життя. У період Боснійської війни до табуна здичавілих жеребців приєдналися племінні скакуни з кінних ферм, що лишилися без нагляду – так число тварин виросло до трьохсот особин.
Фото orange-smile-tours-b-v.blogspot.com
Стечки або ж давні місця захоронень – єдині у своєму роді балканські некрополі, котрі й досі збереглися по всій території колишньої Югославії. Назва stećci пішла від сербського stojećak, що у перекладі означає «вертикальне розташування». Стечки будували як родинні усипальниці представників вищого суспільства. Один такий цвинтар міг нараховувати від тридцяти до кількох сотень надгробків. Кожен монумент оформляли у вигляді сундука з тонким різьбленням із вигадливих узорів у формі збруї і геометричних фігур. У Боснії і Герцеговині знайшлося понад шістдесят тисяч стечок, більша частина котрих і зараз у відмінному стані.
Фото thenational.ae
Грошова валюта босняків називається конвертібілна марка. Таке своєрідне найменування вона отримала в суперечці між боснійцями, сербами і хорватами, що ламали голову над тим, як назвати державні гроші. Вивчаючи кишені, кожен із них виявив там німецькі марки. Виявилося, що, незважаючи на національність, всі етноси віддають перевагу купюрі з Німеччини – тому і вирішили назвати розмінну валюту маркою. Прикметно, що на конвертованій марці можна побачити надписи і латиницею, і кирилицею.
Фото wikiway.com
У столиці й досі зустрічаються справжні атмосферні караван-сараї. Так у давнину називали універсальні готелі, де могли зупинятися представники всіх прошарків суспільства: мандруючі у справах торгівлі купці, їхні піддані і навіть верблюди чи коні. Найдавніший заїжджий двір такого роду, Колобар-хан, було зведено з дерева, що й спричинило його безслідне зникнення у пожежі. А от кам’яний Ташліхан все ще тішить напівзруйнованими, але дихаючими історією стінами.
Ще одне казкове місце в землях Боснії і Герцеговини – печера велетенських розмірів Ветрениця. Природа-чарівниця нагородила це місце заворожливою красою, здавалось би, незмінною з початку існування Землі, а також цікавою історією. Подейкують, що тут мешкають феї: якщо затамувати подих, можна почути їхній шепіт і слабку мелодію, що долинає з глибини печери. Загадкову атмосферу доповнюють вітерець і завжди понижена до 11 градусів температура повітря, а також маленькі мальовничі озера з особливим ареалом мешканців – наприклад, рідкісною рибкою Протеус Ангуінус, що облюбувала це місце через його вогкість і темноту.
Головне фото nikabogdanic.com
