Що вони їдять: Болівія
...спостерігатимете вражаючий захід сонця на схилах мальовничих гір.
Болівія – південноамериканська держава, що прославилася як найбільш ізольована від сторонніх очей місцевість. Можливо, саме тому вона зберегла свої давні традиції, особливо гастрономічні. Хоча батьківщина лам і кактусів вважається бідною, це не заважає корінним жителям готувати вражаючі, насичені інгредієнтами і спеціями страви. На відміну від багатьох інших латиноамериканських держав, іспанський вплив на болівійській кухні позначився не так явно. Більшість страв готують за тими ж рецептами і з тими ж складовими, котрі прийшли із першоджерела. Що стосується варіацій, то кожен район має свої comidastópicas чи унікальні ласощі, технологію виготовлення яких тримають у суворій таємниці.
Фото imujer.com
Правнуки інків, як колись їхні пращури, відводять особливе місце стравам із м’яса і, хоча в них немає виходу до моря, готують також немало їства з риби, практично використовуючи дари рік і озер. Сказати по правді, Болівія – справжній рай для м’ясоїдів, здатний вразити наповал різновидами приготування улюбленого продукту. Однією з найпопулярніших у країні м’ясних страв вважають «сельтеньяс» або ж м’ясні пиріжки з часником і родзинками.
Фото fromthegrapevine.com
До ситного м’яса болівійці неодмінно подають не менш ситний гарнір, дуже часто за участю рису, кукурудзи або картоплі. Так, наприклад, до складу «ечон-аль-хорно» крім смажених свинини і бананів входить також батат, а тушковане курча до столу підносять із салатом і картоплею, називаючи цей потенційни бізнес-ланч – «піканте-де-польйо». М'ясо також готують і як самостійну страву: «польйос-сп’єдо» – підсмажене на вогні курча або «чарке» – засмажений сушений альпака. До соло у виконанні м’яса підлаштовуються пікантні нотки соусу, супроводжуючи кожен процес трапези. Болівію взагалі складно уявити без гострого «ляхуа», створеного із стручкового перцю і відбірних томатів.
Фото craftlog.com
І кілька слів про рибу… Хоча це й не домінуючий продукт у запасах середньостатистичного жителя, слід все ж згадати кілька страв, котрі варто спробувати, перебуваючи в цій країні: це «труча», вона ж смажена форель, спіймана у знаменитому озері Тітікака, і ментициррус, якого іменують «пехеррей».
Фото edition.cnn.com
Рідкісна кухня обходиться без супу, улюбленця більшості країн ось уже багато століть. І Болівія – не виняток. Там є свій коронний «чайро» – густий, трохи схожий інгредієнтами на нашу першу страву: м'ясо, картопля, цибуля, морква, а ще пшениця і кукурудза.
Фото unarecetamas.com
Окрім почасти знайомих нам страв, люблять місце кухарі готувати й таке, що дивує з першої ж ложки, наприклад, «ломоментадо». Ні, це не м’ятний десерт, а яєчний біфштекс із смаженими бананами і рисом. Як ви могли помітити, ароматний жовтий плід тут дуже популярний, і його чомусь найчастіше смажать, ну або ж розминають у пюре, як для наступного кулінарного дива – «масако». До його складу якраз і входить м’якоть бананів, а ще м'ясо альпака.
Ще один хіт місцевої кухні – «умінта» – звучить як заклик до дій. Складається він із помідорів, зеленого перцю і цибулі, котрі посипають кукурудзяним борошном, обгортають усе це листами кукурудзяного початка і варять в окропі чи на пару. Листя не їдять, а насолоджуються виключно начинкою.
Що насправді не кожен гурман ризикне спробувати, так це «фріто» – смажену морську свинку. Народи, що проживають в Андах, давно одомашнили цю тварину і розводять виключно для м’яса. У наші дні морську свинку готують на вогнищі або смажать, готову страву часто подають у ресторанах у складі запіканок.
Читайте також: У пошуках гастрономічного Ельдорадо
Якщо говорити про напої, то переважна більшість населення віддає перевагу мате – трав’яному чаю, популярному у Болівії ось уже багато століть. Та й цей, здавалося б, простий у приготуванні напій місцеві вміло урізноманітнюють ромашкою, анісом і навіть листям коки. Останній інгредієнт, до речі, тут вважають не наркотиком і навіть не розкішшю, а справжнісінькою необхідністю! Оскільки Болівія – високогірна країна, її жителі страждають від браку кисню, а пожувавши коки, індіанці підтримують організм у тонусі.
А як же кава? – спитаєте ви. Як не дивно, болівійці не є її відданими фанатами, і навіть тісне сусідство з Бразилією тут не стало переконливим аргументом, щоб поміняти уподобання жителів. До того ж сучасних індіанців важко назвати любителями молока, хіба що у складі десерту «лечеасада» з карамеллю і корицею, тому поціновувачів латте і капучино у болівійських кафе чекає розчарування. Є в них, щоправда, слабка втіха – традиційний напій, де кава і вода змішуються у пропорціях один до десяти. Так, втіха доволі слабка.
Фото craftlog.com
Розділити трапезу з місцевими жителями – один з яскравих моментів будь-якої подорожі. Скуштувавши болівійські страви, ви зрозумієте, чим є ця гостинна країна. Тільки пам’ятайте, індіанці – народ дуже чутливий, відразу розпізнає, якщо хтось кривить душею. Тому насолоджуватися їством слід щиро, інакше не почути вам після вечері захопливі історії і легенди від нащадків інків.
Фото hyattrestaurants.com
Головне фото s3-media2.fl.yelpcdn.com
