RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Болівія: розсипалася сіль до туристів...

Болівія: розсипалася сіль до туристів...

Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»

Величезна територія, що розташована на висоті майже 4 км над рівнем моря і займає площу понад 10 000 квадратних кілометрів, – це не що інше, як тверде озеро Уюні. Опинившись тут, спочатку не зовсім розумієш, з чого ж сформувалася величезна гладь. На пісок не дуже схоже, а для снігу, що не тане при плюсових температурах, аж надто дивно... Але якщо зір підводить, слід довіритися іншим відчуттям, у даному разі – смаковим. Варто лише без побоювання спробувати те, що знаходиться під ногами, і все відразу стає ясно – це звичайнісінька сіль.

Зовні місце істотно відрізняється від традиційного розуміння слова «озеро». Та якби машина часу перекинула нас приблизно на 40 тисяч років назад, то перед нами відкрився б звичайний водний масив під назвою Мінчін. Через століття він розділився на вже знайоме нам джерело солі Уюні, ще одне схоже – Салар-де-Койпаса, а також на два цілком «нормальних» озера з цікавими назвами – Уру-Уру і Поопо.GettyImages-465844068-8804586b15ba423395bae15f1d9dffa7.jpg
Фото tripsavvy.com

Однак прославитися на весь світ вдалося тільки першому. Певною мірою на це вплинули величезні розміри «сухої» водойми, які зробили її найбільшим солоним озером на всій планеті. Як правило, піші «круїзи» по Уюні відбуваються аж ніяк не в хорошу погоду, звичну для всіляких подорожей, а в сезон, коли небо повністю затягнуте дощовими хмарами. Триває цей період з травня по листопад. У цю пору весь солончак залитий приблизно 30-сантиметровим шаром води, що створює ефект велетенського дзеркала, у якому детально відображаються пропливаючі зверху хмари. Незвичайна ілюзія стає фоном для унікальних знімків, які і є головною метою більшості поїздок.salar-de-uyuni.jpgФото worldatlas.com

«Розсипати сіль – це не до сварки, а до додаткового прибутку», – вирішили «переграти» суть приказки місцеві жителі, які збудували в приозерних селищах незвичайні готелі. Усі меблі, від спального місця до табуретів, виготовлені з величезних брил цього мінералу. Помірна плата, в рамках 20-30 доларів, – і ночівля в солоному готелі вам забезпечена. Оголошення з єдиним важливим проханням адміністраторів закладу відчайдушно розвішані в кожному номері і у всіх коридорах: «Нічого не облизувати!».

Звісно, надихнувшись дивовижними фотографіями і захоплюючими відгуками про це унікальне місце, всі прагнуть потрапити на Уюні в дощовий сезон. Та якщо матінка-природа раптом не забажає до вашого приїзду залити все водою, не варто звинувачувати себе в невдачливості, а погоду – у неприхильності. Сухий «клімат» дасть шанс насолодитися іншими особливостями озера, зокрема дивовижним тваринним і рослинним світом. Тут розгулюють одомашнені альпаки – головний вид худоби в найближчих селищах, – що люблять забрести в пустелю, аби поласувати тутешнім мохом. І, звиклі до людей, вони не проти попозувати на камеру.9_SalardeUyuniAdventures_SoldeMananaGeyser_shutterstock_765548596_1.jpgФото fodors.com

Стежити за зграями довгоногих фламінго краще здалеку, один неправильний крок – і полохливі птахи рожевою хмарою злетять над соляними просторами. Крім них, з пернатих на цій місцевості частенько зустрічаються дві крайності: масивні страуси і дрібні колібрі. Щодо рослинного світу, вологий клімат і специфічний ґрунт не є сприятливими умовами для великого розмаїття представників флори, зате місцеві багатометрові кактуси, що колючим парканом оточили пустелю з усіх боків, цілком можуть конкурувати навіть з велетенськими мексиканськими.39767.jpgФото exodus.co.uk

Поспостерігати, як видобувають те, що ми вживаємо в їжу щодня, на Уюні теж реально. Використання місцевих запасів солі, що становлять близько 10 мільярдів тонн, триває вже кілька віків, приносячи додаткові гроші в державну казну. Але півстоліття тому «розкопки» були значно масштабнішими, і, як згадка про цей період, у трьох кілометрах від озера розташувався музей під відкритим небом, що має назву «кладовище паровозів». Коли в 50-х активний видобуток мінералів у рудниках стрімко знизився, працівники залізниці залишили тут всю транспортувальну техніку, яка через роки перетворилася на ще одну місцеву пам’ятку. Ініціювала «переформатування» старих рейкових машин на експозицію влада Болівії, що у 2006 році почала втілювати в життя програму з розвитку цього незвичайного регіону.

Головне фото wanderlust.co.uk

Вам это будет интересно:
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Затримай дихання. Найнебезпечніші місця для дайвінгу
Після того, як легендарний француз Жак-Ів Кусто за своїми колегами винайшов і вдосконалив акваланг, підводне плавання міцно увійшло у список найбільш популярних,але, на жаль, небезпечних хобі. Outlook попереджує і розповідає про найбільш екстремальні для занурення місця.
Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Сен-Луї: перше поселення європейців в Африці
У цій дивовижній африканській державі туристів вражає дика мішанина культур. Чого тільки не побачиш у Сенегалі! Старовинні авто родом із Франції; корови, які ліниво гуляють по дорозі; гужові візки… А в історичній і культурній столиці країни Сен-Луї сюрпризів взагалі забагато.
Гренландія. Must see
Льодовиковий острів Гренландія був уперше відкритий норвезькими вікінгами. Такий факт не може здивувати, адже хто як не кочівне плем’я мало хоробрість проникнути в суворий арктичний клімат. Ми не будемо вникати, які причини привели розбійний народ до краю землі, а от про найцікавіші місця для сучасного мандрівника сьогодні дізнаємося.
Фіджі: подорож до романтиків-нащадків людожерів
Гостинність місцевих – ось що відразу ж дивує на Фіджі, а особливо враховуючи те, що всі вони – нащадки канібалів. На щастя, приготування їжі з людського м’яса вже кілька століть як не практикують. А ось стравами, наприклад, зі смаженого кажанка тут зовсім не гидують і охоче діляться рецептами з туристами.
Закрыть
Outlook facebook page