RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Гребені краси. Таджицькі гребінці

Гребені краси. Таджицькі гребінці

"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу.

... Він і тепер із благоговінням згадує її довге волосся і вважає його однією з головних умов жіночої краси..."

Усто (шанобливе звертання до майстра, Таджикистан) Содік усе своє життя присвятив жіночому волоссю. Чоловік уже багато років виготовляє знамениті таджицькі гребінці. Його майстерність оцінили навіть іноземці, і 2005 року Усто Содік отримав сертифікат якості від ЮНЕСКО.Фото pricheski.ru-bеst.com

Щороку на міжнародному ярмарку Оймо, який проводять у Киргизстані, умілець продає сотні своїх гребінців. Їхня вартість коливається від 10 сомоні (близько 25 гривень) і вище, залежно від складності виконаної роботи. Жінки залюбки купують у майстра його дерев'яні аксесуари. А він радить: для кого гребінець з горіха, кому з абрикоса, груші, яблуні, самшиту або глоду. Одного погляду майстрові досить, щоб визначити структуру волосся клієнтки.

Читайте також: Ніхонгамі: жмут як ознака статусу

Крім того, наголошує Содік, має значення, з якого шматка дерева вирізати гребінь. Ближче до середини стовбура збираються олії і волога, а значить і гребінці з цієї частини дерева більше підійдуть для сухого волосся. А ось для масного він вирізає гребінці з деревини, що по краях.Фото tjk.rus4аll.ru

Содік усю роботу виконує вручну. Бере пеньок, розколює його клинами, надає форму, ножівкою вирізає зубці. Щоб перевірити їх на міцність, майстер з великою силою проводить по них пальцем. Коли гребінь видає характерний дзвінкий звук, то годиться. Але якщо було допущено помилку, якийсь зубчик ламається – гребінець іде у сміття.

Читайте також: Жіночі прикраси в Індії. Сакральний зміст

Частину виробів Содік просочує прополісом і потім деревною олією. Вдалі гребені майстер оздоблює національним орнаментом, традиційним для Таджикистану. Потім підсушує гребінці на сонечку і складає в короб на продаж.Фото tjk.rus4аll.ru

Для Усто це основне джерело заробітку. Гребінці годують усю його численну родину. Нещодавно Содік узяв помічників – студентів з регіонального коледжу ремесел. Він навчає їх, що форма гребеня має бути така ж, як і сотні років тому, а орнамент слід наносити з любов'ю до майбутньої власниці аксесуару, хай навіть ніколи її не побачиш. При дотриманні цих умов гребінь не тільки приноситиме користь, але й додасть жінкам краси, вважає Усто Содік.Фото emigаnt.guru

Головне фото: kavehfarrokh.cоm

Вам это будет интересно:
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Великий шовковий шлях по-таджицьки
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Ашгабат святкує 140 річчя. Цікаві факти про столицю Туркменістана
Сучасне місто Ашгабат, яке стрімко змінило свій вигляд за останні роки і в той же час зберегло свою самобутність, є гордістю його жителів і візитівкою країни. Тож з нагоди його 140-річчя ми розкажемо про основні моменти його культурної та архітектурної величі.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Про національного лідера словами Посла Азербайджану Ельміри Ахундової
10 травня з нагоди 98-річчя Гейдара Алієва у Посольстві Азербайджану в Києві відбулась презентація першого тому "Під тягарем влади" тритомного роману-дослідження «Гейдар Алієв. Особистість і епоха» авторства Надзвичайного і Повноважного Посла Азербайджану в Україні, народної письменниці Ельміри Ахундової.
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Макулеле: танцюють – аж іскри летять!
Коли перші переселенці з Африки навідалися до Бразилії, вони привезли запальні дійства в країну, що жила за принципом «Життя – це карнавал». Як пояснювали жителі Африки, танок маку леле з’явився в середовищі, де раби змушені захищатися від посягань господарів. А тому в народі майстрували палиці і ножі, причому зброю тримали в руках навіть під час танців…
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Новини іноземних дипустанов в Україні
Протягом березня акредитовані в Україні посольства брали активну участь у культурному та соціальному житті, адаптованому під сучасні реалії. Тож пропонуємо вашій увазі їх добірку.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Традиції святкування NOWRUZ - розповідає Посол Туркменістану в Україні
Продовжуємо розповідати про традиції святкування Міжнародного дня NOWRUZ, який покликаний зміцнити відносини між державами і популяризувати історико-культурні традиції народів. І з цим нам допомагає Надзвичайний і Повноважний Посол Туркменістану в Україні Й.В.Тойли Атаєв.
Традиції святкування NOWRUZ - розповідає Посол Ірану в Україні
19 лютого 2010 року на 64-й сесії Генеральної Асамблеї ООН було ухвалено Резолюцію «Міжнародний день NOWRUZ». Відповідно до неї Генеральна Асамблея ООН закликає держави-члени «докладати зусиль для підвищення рівня інформованості щодо NOWRUZ та організовувати щорічні заходи до цього свята». Тому сьогодні OUTLOOK про традиції святкування NOWRUZ...
Граємо в ашички
Альчики, асики, ашички, кажик, бабкию.. У цієї гри багато назв і одна велика любов до неї не одного покоління в Середній Азії. За старими переказами, любив проводити за нею час герой народних казок Ходжа Насредін. Грали в неї султани і купці, прості люди і діти. Для самих маленьких вона була популярною розвагою аж до кінця минулого століття, поки нові технології не витіснили дворові ігри.
Закрыть
Outlook facebook page