RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Скульптури Ватикану: історія та філософія

Скульптури Ватикану: історія та філософія

«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.

Що ж особливого зберігає Ватикан? Передусім – скульптури. За підрахунками істориків, на площі 0,44 квадратних кілометри міститься 1400 залів, двадцять двориків-музеїв, де зберігається понад 60 тисяч творів мистецтва. Зали нагадують Божественну комедію Данте. Тут відкривається історія становлення перших канонів краси, боротьба віри з людиною, а найголовніше – емоції страждання, першого кохання, туги, екстазу і вічного блаженства. Будучи у Ватикані, насамперед переконайтеся, що поруч з вами немає зарозумілого гіда. По-друге, перевірте руки і кишені – чи, бува, не встигли щось мимоволі купити в черзі. Якщо ви не вчинили цих двох «гріхів», ми легко зможемо передбачити перше враження від Ватикану – неймовірний подив.

Перед очима буквально засяє золота куля, абсолютно сучасна скульптура з креативними тріщинами. «Вона би була вельми органічною серед експонатів у просторих залах МоМА чи на вході до музею Жоржа Помпіду, але не у Ватикані», – скажете ви. Та не все так просто. На початку 90-х років Святий Престол на чолі з Папою Іваном Павлом II дійшли висновку, що Ватикан варто осучаснити, оскільки тисячолітні очі скульптур якось занадто томливо дивляться на нинішніх відвідувачів. Тоді й вирішили знайти щось сучасне, проте з глибоким філософським змістом. Саме цій категорії відповідала скульптура Арнальдо Помодоро «Сфера у сфері» (іт. Sfera con sfera). Концепт полягав у тому, що кожна людина, поглянувши на мідну кулю, може побачити свою роль у руйнуванні світу. Ці креативні тріщини і є авторська візуалізація нищівної сили людини.

Фото holidaygid.ru

Слідом за сучасною скульптурою відкривається ще одна дивовижа Ватикану – шишка, або італійська пінія. Спочатку вона уособлювала собою алегорію щодо створення світу і була головною визначною пам'яткою паризького Марсового поля ще за два століття до зведення Ейфелевої вежі. Однак 1608 року уряд Італії вирішив, що скульптура душею і тілом розповідає про Рим більше, ніж про Францію. Тож бронзову шишку перевезли до Ватикану, ближче до Бельведерського палацу.

Фото selcdn.com

Бельведерський палац – культурний епіцентр Апостольського палацу, де живе Папа Римський. Чому «Бельведерський» – гадати не варто. У його стінах зберігається скульптура того самого ідеальної будови давньогрецького бога сонця і світла Аполлона Бельведерського. Але найприкметніший експонат, який, як магніт, тягне туристів нахиляти голови, щоб розгледіти, як в'ються змії по античному тілу – скульптура Лаокоона і його синів у ніші Музею Пія-Климента. Не так смішно збоку спостерігати тупцювання відвідувачів біля неї, як краєм вуха почути історію, що 1506 року звичайний хлібороб Феліче де Фредді копав свій город у передмісті Рима. Саме під час цієї копіткої праці він наткнувся на мармур. І дякувати Богу, що тоді навіть простий люд знався на цінності мистецтва. Чолов’яга не розгубився і миттю покликав молодого Мікеланджело, який допоміг йому викопати скульптуру і надати їй презентабельного вигляду. Успіх серед відвідувачів Лаокоон має донині.

Фото static.panoramio.com

Якщо зайти в сам Музей Пія-Климента, від кількості «мармурових тіл» запаморочиться голова. «Мені не вистачить на це життя», – перше, що спаде на думку туристові. Експонати папи римські накопичували тут протягом п'яти століть, іноді лише задля жадоби збагачення. Утім, деякі артефакти були останніми спогадами про почуття великих римських імператорів. До цієї категорії належать дві статуї – Антіноя, виконаної на замовлення імператора Адріана, та Афродіти Кнідської скульптора Праксителя. Першого шалено кохав імператор, він змушував юнака скрізь бути поряд з ним. Однак Антіной не витримав міцної чоловічої дружби та вкоротив собі віку. А імператор на згадку наказав створити не тільки понад сотню його статуй, а й навіть місто Антінополь присвятив своєму коханому.

А ось Афродіту Кнідську любили всі. Подейкують, що цю скульптуру чи не найпильніше охороняють з-поміж експонатів папської колекції. Не тільки тому, що вона є першим зображенням оголеного тіла в давньогрецькій культурі, а й через перекази, мовляв, статуя здатна приносити любов та удачу. Тіло Афродіти потерте і вкрите плямами, оскільки кожен прудкий турист намагається потайки від охорони доторкнуться до тіла красуні Кнідської.Про античну культуру продовжують розповідати експонати Музею Кярамонті. Його заснував Папа Пій VII через сто років після створення Музею Пія-Климента на початку 19 століття. «Щоб було розкішно», – наказав понтифік архітекторові Рафаелю Стерну. І прохання було виконано на всі 100%. Довгі зали, арки, а найголовніше – понад 800 експонатів: скульптури як грецької міфології, так і римської історії. Могутність залу підсилює александрійська фігура першого століття н.е. Ніла із 16 дітьми. Папа Пій сподівався, що образ Ніла поліпшуватиме дипломатичні відносини між Римом і Єгиптом.

Фото selcdn.com

Копія статуї не стала фінальною крапкою любові понтифіка до єгипетської культури. Протягом усього свого правління з 1800 до 1823 року він продовжував збирати скульптури кішок, голови фараонів та інші елементи єгипетського мистецтва. Тож їх стало так багато, що 1839 року папа Григорій XVI вирішує відкрити окремий Григоріанський Єгипетський музей у Ватикані.

Фото static.panoramio.com

Нині історики переконують, що скульптур у Ватикані було в рази більше. Іноді прекрасні мармурові тіла богів і богинь занапащала заздрість і комплекси самих пап. Тому подекуди в залах музеїв Ватикану можна побачити зображення вродливих чоловіків і жінок з розбитими обличчями – це помста Папи Сикста IV, який був упевнений, що краса може викликати хіть. А про люту «велику кастрацію» від Папи Пія IX свідчать фігові листочки на скульптурах. Нам же залишається задовольнятися тільки тими шедеврами, яким пощастило пережити бунтівні часи і пору розквіту.

Головне фото holidaygid.ru

Вам це буде цікаво:
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Закрити
Outlook facebook page