Південна Корея: гастрономічні особливості
Для корейців їжа має особливу важливість. Національна кухня в Кореї для нас незвичайна й різноманітна, вона дуже багата смаками. Але варто зауважити, що домінанта серед них – це гострота. Кожна окрема страва особлива, а безліч приправ із перця надають їй пікантності.
Як прев’ю в закладах подають маленькі страви. Вони складаються з водоростей, дрібної копченої риби, капусти кімчі. Їх приносять в мініатюрних білих тарілочках ще до основної їжі. А сама їжа може бути дуже різноманітною. У кожний столик в закладах вмонтована маленька газова плита, котру ти, коли приходиш, запалюєш, над столом розташована витяжка. Тобі приносять сире м'ясо, нарізають ножицями, накладають на металеву решітку над вогнем – і ти вже самостійно його смажиш. Зазвичай це змішують ще й з грибами й овочами.
Фото contiki.com
Традиційно у п’ятничний вечір корейці влаштовують вечірки з робочим колективом. Ці вечори називають «хвещик», що у перекладі означає спільний обід. Саме це гуляння відбувається дуже цікаво. Воно складається з походу в кілька закладів, що мають свої традиційні назви: перший заклад – сулчип, другий – іль ча, четвертий – сам ча. Максимум – п’ять закладів, до останнього доходять тільки найміцніші. Люди відсіюються на кожному етапі, тому що після п’ятого ресторану ти повертаєшся додому вже годині о п’ятій ранку.
Чому так відбувається? Справа в тому, що всі заклади в Кореї мають свою орієнтацію, тобто спеціалізуються на певній страві чи виді страв. У меню зазвичай всього 5-6 пунктів. Тому в Кореї, щоб скласти собі вечерю з кількох різних страв, необхідно відвідати низку закладів.
У першому закладі споживають традиційну корейську їжу. Це неодмінно білий рис, кімчі, риба. Перший ресторан – це щось чинне й культурне. У сулчипі ще обговорюють роботу і, звичайно, п’ють суль – місцева назва алкоголю. Як правило, це соджу – національна кленова горілка. На смак вона спочатку здається просто жахливою. Але поступово втягуєшся, і вже до п’ятого закладу вона здається тобі приємною.
Якщо ж корейці хочуть напитися, то відразу у першому ресторані замовляють пиво і додають туди чарку соджу – виходить сомек. Коли п’єш цей «коктейль», дуже швидко п’янієш.
Фото taste.com.au
У наступному ресторані вже геть забувають про робочі теми. Тут змінюється обстановка і їжа. Подають смажене м’ясо – здебільшого свинину. Як правило, це самгопсаль – тонко нарізані шматочки, котрі смажаться прямо при тобі на вугіллі чи навіть на відкритому вогні.
Третім закладом може бути рибний або морський ресторан. Такі заклади тут вважають елітними. Насправді вони дуже дорогі за корейськими мірками: рахунок за вечір на одну людину тут становить в середньому 60-70 доларів. Традиційно тут їдять сиру рибу. Її, нарізану дуже тоненько, подають на великій посудині. Це вважають дуже крутою стравою. Якщо ми таке їмо, значить, відзначаємо якусь важливу подію.
Після третього закладу вже вирушають у звичайні бари чи це може бути нурепан – корейське караоке.
Фото edition.cnn.com
Одні з коронних ласощів по-корейськи – це восьминоги. Наприклад, страва чукумі – маленькі восьминоги. До столу подають маленьких живих восьминогів, котрі ще бризкають чорнилами. Потім приносять сковороду, ставлять на вогонь, викидають туди восьминогів. Спочатку вони ще повзають по ній. Усе заливають гострим соусом з червоним перцем. Після того, як восьминоги підсмажуються, їх розкладають по тарілках. І коли ти їх ріжеш, вони можуть ще бризнути на тебе чорнилами. Так що їсти треба дуже охайно. Страва виходить дуже гострою – це найгостріша їжа, яку я взагалі споживав. Звісно, приготування і подача для європейця незвичайні, але це божевільно смачно.
Традиційний корейський десерт називається тток. Я б сказав, що тток – це рисова цукерка або рисове частування. Готується з однойменного борошна і цукру, може бути різних кольорів. Ттоки схожі на наші маленькі пельмені, тільки дуже солодкі.
Тток – головна страва Чхусок – свята збору врожаю. Його вважають дуже важливим у Кореї. Починається наприкінці вересня і загалом може тривати до 15 днів – прирівнюється до зустрічі Нового року. Святкування супроводжуються барвистими фестивалями. Ттоки продають на вулицях і просто роздають маленьким дітям. У ці дні різнокольорові рисові цукерки мають бути на кожному столі.
Фото pinterest.com
Моя улюблена страва корейської кухні – це так званий кімбап. Для місцевих кімбап – це щось на кшталт нашого борщу, котрий їдять мало не щодня в кожній сім’ї. Це щось схоже на суші і роли. Готують кімбап дуже просто: кім (листя морської капусти) і рис, ще може бути якась начинка – морепродукти, м'ясо, яйце тощо. Рис із начинкою загортають у кім, ріжуть вздовж – виходить такий рол. До столу цю страву подають у вигляді маленьких кружалець зі спеціальним супом.
Ще одна традиційна корейська страва – пульгоги. Це злегка притушковане солодкувате м'ясо з овочами. Пульгоги подають із рисом. Це дуже смачна страва, але дорогувата.
Вишуканою стравою в Кореї вважають м’ясні бульйони. Тут їх готують із яловичини, а вона в Кореї – дорогий делікатес. Здавалося б, нібито що може бути простішим за м’ясний бульйон, але їх у цій країні готують по-особливому і вони мають неповторний смак. Хочу звернути увагу на безалкогольні напої. Наприклад, молочний коктейль із газом чи напій із алое. Їх продають у маленьких баночках у вуличних автоматах
Вуличний фастфуд у Кореї теж добре розвинений. Продають рис, загорнений у трикутничок з різними начинками. Прямо на вулицях смажать на паличках сосиски в тісті. На великі свята, футбольні чи бейсбольні матчі вони люблять продавати всяких засмажених жуків та інших комах. У Кореї загалом відчутний сильний американський вплив. І бейсбольні матчі у них вважають подією. Ідеш на гру, а на вулиці продають їжу на честь цього. Один із найпопулярніших видів такої святкової вуличної їжі – смажені таргани. Їх продають у паперових стаканчиках із зубочистками. Наколюєш їх на зубочистку і їси – і це так кислувато, але по-своєму смачно. Із пивом – взагалі прекрасно.
Фото youtube.com
Головне фото la.eater.com
