Вартові пустелі: палаци Йорданії
Їх будували на перетині торгових шляхів з метою оборони рубежів і просто для знаті, щоб правляча верхівка мала змогу втекти від міської метушні, усамітнитися і насолодитися пустельними вітрами або ж поринути у гультяйство в компанії друзів. Йорданські палаци називають взірцем ранньоісламської архітектури. Виконані в найкращих греко-римських і персидських традиціях, вони дивують мозаїками, фресками і різьбленими кам’яними прикрасами. Звичайно, з часом колишня розкіш постаріла, посипалась, десь її порушили вандали або ж будівлі просто були пошкоджені у боях. Але вони збереглися досить добре, щоб сучасники мали змогу гідно оцінити майстерність і смак зодчих, та й щоб зрозуміти, чим жили люди, чим захоплювалися, чому поклонялися в ті далекі часи.
Фото lonelyplanet.com
Більшість палаців у пустелі були збудовані на початку нашої ери. Не всі вони використовувалися для ведення бойових дій. Частина з них була торговельними центрами, місцем відпочинку для численних караванів, їх використовували для зустрічі «цивілізованої» частини земель з бедуїнами, у них відбувалися зібрання численних племен, де обговорювали сільськогосподарські питання, приймали мандрівників, укладали договори, шлюби. Багато із цих комплексів розташовані на схід від столиці Йорданії Аммана і, маючи автомобіль, їх можна оглянути за пару днів.
Один із палаців, що найкраще збереглися, – Кусейр-Амра. Його велич визнано на світовому рівні, і його взято під опіку ЮНЕСКО. Він прекрасний своїм внутрішнім убранством. Стіни і стелі Кусейр-Амра й досі прикрашають унікальні не типові для арабської культури фрески, а в окремих покоях підлогу вкрито мозаїкою. Збереглися на його території й окремі будівлі – Палац Задоволення і парні лазні. Прикметно, що ті, хто зводив цей палац, подбали і про прохолодне повітря, створивши щось подібне до кондиціонера. Так кімнати, призначені для пополудневого сну, оснащені потрійним дахом. 
Фото nationalgeographic.com
Один із найбільших пустельних замків – Каср Харрана. У ньому за необхідності могли розміститися чотири сотні людей. У його стінах немало вікон-прорізів, а його віддалене від торгових шляхів розташування свідчить, що цей палац мав оборонний характер. Зовні він нагадує чіткий прямокутник зі спостережними вишками в кожному кутку. У двоповерховій будівлі багато житлових кімнат з арками-сховищами, які наводять на думку про шафи і комоди. Має палац і внутрішній двір.
Фото anastasiavladimirova.wixsite.com
Каср Аль Халлабат вражає своїми розмірами. Створений із вапняку, він слугував для охорони підступів до столиці. Це скоріше комплекс, що включає водойму, резервуари і лазні, мечеті і сам замок. На території Каср Аль Халлабата археологи й досі знаходять багато предметів побуту набатійської культури. Свого часу правитель Умаядів зробив палац своєю резиденцією, при цьому багато прикрасив його мозаїками і фресками..jpg)
Фото wikiwand.com
Найбільш дальній із палаців, розташованих на кордоні з Іраком, – Аль Азрак. Колись у цій місцевості були великі запаси води, буйна рослинність і багатий тваринний світ. Аль Азрак слугував стоянкою для численних караванів перед тривалими переходами по пустелі. Він невеликий, але годинами можна стояти перед його масивними різьбленими кам’яними дверима. Кожна з його стулок важить більш ніж тонну, але вони й досі легко ковзають у петлях, і будь-яка людина може їх легко відкрити легким дотиком руки.
Фото atlastours.net
Аджлун достатньо молодий палац серед пустельних арабських форпостів. Його збудували на горі з метою охорони залізних рудників, захисту від хрестоносців і охорони торгових шляхів між Йорданією і Сирією. Свого часу він служив ще й поштою. Через нього летіли голуби, доставляючи повідомлення на Близькому Сході. Саме завдяки Аджлуну листи з Каїра в Дамаск і назад потрапляли за один день. Всередині палацу панує повний хаос, але дуже продуманий. В Аджлуні повно хаотично розташованих кімнат, сходів, прорізів, щоб ворог, потрапивши сюди, міг заблукати. Стіни палацу усіяні «вікнами смерті». Із них на завойовників лили гарячу смолу й олію.
Фото musement.com
Яскравим нагадуванням про хрестоносців слугують замки Карак та Шобак. Перший із них – темний лабіринт із численними підйомами і спусками, масивними склепіннями і великим підземеллям, схованим за масивними дверима. Замок знаменитий тим, що рицарі, перебуваючи в ньому, змогли близько півсотні років тримати оборону. Однак із цього замку розпочався занепад руху, коли в ході боротьби хрестоносців і місцевих племен господаря Карака захопили у полон і обезголовили. Шобак нині оточений плантаціями фруктових дерев. Він напівзруйнований. Його потрійні двері не встояли під натиском ворога, і Шобак був зруйнований всього через третину століття після зведення. На вцілілих стінах і досі можна прочитати імена всіх володарів цього укриття. 
Фото twitter.com
Головне фото petra-desert-marathon.com
