RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Таксі по-венеційському: гондоли

Таксі по-венеційському: гондоли

Автор: 01.07.2020 | Італія, подорожі
Мабуть, на планеті немає людини, яка би хоч краєчком вуха не чула про дивовижне італійське місто на воді. Венеція з її неповторною архітектурою, фантастичними пейзажами і власною атмосферою вже багато століть вабить людей з усіх куточків світу. І щоб відчути її на повну й побачити під несподіваним кутом, треба неодмінно поплавати на легендарних гондолах...

... про які ми розповідаємо сьогодні в рамках нашого циклу про транспорт-символ.

Від римлян до наших днів

Венеція цікава не тільки своїми незвичайними ландшафтами, а і власним законодавством, де головним пунктом є заборона використовувати в історичному центрі колісний транспорт. А враховуючи, що середмістя практично повністю у воді, то лишається всього два варіанти: або ходити пішки, що вдається не завжди, або плавати на гондолі чи муніципальних кораблях.

Матеріали за темою: Життя на воді: 7 маловідомих конкурентів Венеції

Так заведено тут уже давно, тому до човнів не те що звикли, вони буквально в крові у венеціанців. Ще древні римляни в IV-V століттях призвичаїлися використовувати місцеві канали як своєрідні магістралі, єдиною проблемою була їхня вузькість. Коли ж Венецію, попри «підтоплення», стали розбудовувати і вона набула важливого торговельного та адміністративного для всієї Італії статусу, стало очевидно, що човен має бути вузьким, аби не створювати заторів та аварійних ситуацій.

У XVII столітті було регламентовано параметри гондоли, яких дотримуються донині. Відповідно до них, довжина човна становить 11,5 м, ширина – 140 см, вага без пасажирів – 400 кг. Гондольєр не може використовувати два весла – тільки одне, знову-таки через вузькість каналів. Корпус покривають спеціальним лаком. Що стосується кольору, то всі венеціанські «лебеді» – чорні. Сьогодні ніхто вже не знає напевно, чому так склалося, але будь-який житель міста залюбки розповість романтичну історію із Середньовіччя.3540.jpgФото freepik.com

У ній ідеться про те, як молода дружина місцевого багатія і політика таємно ночами зустрічалася зі своїм коханим, який припливав до її дому на чорній гондолі, надто примітній для сусідів, адже тоді човни фарбували в будь-який колір. Розгніваний чоловік нічого не міг удіяти, адже розлучення у ті часи не практикували, тому, щоб хоч якось приховати ганьбу, видав указ, за яким усі гондоли мали бути чорними. Минули століття, але і зараз не зустріти човнів іншого кольору – навіть святкові, які використовують для весіль або інших урочистих церемоній, забарвлені так само. Цей зовнішній аскетизм став невід’ємною частиною їхнього стилю.

Найпрестижніша професія Італії

За часів Римської імперії гондолами веслували раби – зазвичай витривалі чорношкірі чоловіки, привезені до країни для найважчої роботи. Однак через деякий час ця професія стала вельми престижною, оскільки вміння майстерно лавірувати вузькими каналами, не спізнюватися і підтримувати особливу атмосферу на борту надто цінували. Мистецтво керування човном уже багато століть передають у спадок, діти в сім'ях гондольєрів змалечку опановують усі ази і готуються до іспитів, скласти які щастить лише найкращим. Венеційська асоціація гондольєрів ретельно стежить за роботою своїх членів і з кожним роком підносить планку вимог. Щоб стати гондольєром, потрібно блискуче володіти хоча б англійською мовою, досконало знати історію Венеції та й усієї Італії, а також мати гарні манери. І, певна річ, уміти добре плавати, адже тільки збоку здається, що в цьому немає нічого складного. Насправді далеко не кожен зможе впоратися з човном.281.jpgФото freepik.com

Матеріали за темою: Венеційський карнавал: «Маско, я тебе знаю!»

Нині на всю 260-тисячну Венецію працює лише 425 човнярів і 150 напарників, які їх змінюють. Робочий день триває 15 годин, за дрес-кодом обов’язково треба бути у смугастій футболці та солом'яному брилі. Оскільки туристів у місті сила-силенна ( щороку не менше 20-ти мільйонів), цей бізнес вельми вигідний. Базова 40-хвилинна поїздка коштує 90 євро, кожні 20 хвилин зверху – ще 50 євро. Попри податки і витрати, пов'язані з експлуатацією, гондольєри все одно заробляють чимало, особливо в сезон.

Водний світ

Треба розуміти, що весь центр Венеції пересувається на гондолах. Крім туристичних, канали заповнені тими, хто збирає сміття, доставляє продукти і пошту. Поліція, швидка допомога та комунальники теж використовують човни. Ті 60 тисяч венеціанців, що живуть у Старому місті, зазвичай мають хоча б один плавзасіб на сім'ю. При цьому човен неможливо купити в магазині, їх роблять тільки за спецзамовленням на верфях. Вартість найпростішого – 35-40 тисяч доларів, але межі тут немає. Термін експлуатації – 15 років.2624.jpgФото freepik.com

Утім, не всі жителі Венеції можуть подужати такі витрати, центр стрімко порожніє – місцеві продають за шалені кошти свою нерухомість заможнішим, а самі перебираються на околиці і в передмістя, де води немає, а колісний транспорт дозволено. За прогнозами деяких футурологів, через 30-40 років історичне середмістя буде заповнено тільки туристами і найбагатшими людьми регіону із власними гондолами. До слова, для цього вже все готово – практично скрізь обладнано місця для паркування, у двориках замість звичних автосервісів – майстерні, де можна відремонтувати човни. На найжвавіших водних перехрестях і магістралях – світлофори і «дорожні» знаки. Це справді якийсь інший світ, звикнути до якого надто складно, якщо ти приїжджий. Тут усе просякнуте автентичними, невловимими деталями: обличчями, усмішками, ароматами, мостами, бруківкою і плиткою. Усе фактурне, незвичайне і закарбовується в пам’яті переважно завдяки гондолам, цим чорним венеційським лебедям, котрі безшумно плинуть по воді величного міста.

Цікаві факти

Завдяки конструкції гондоли човняр прикладає однакові зусилля для її руху незалежно від кількості пасажирів, але, за технікою безпеки, на борт беруть не більше шести осіб.

На носі човна закріплено залізний гребінь «ферро». Його встановлюють не для естетики, а заради рівноваги, оскільки гондольєр перебуває позаду і може перекинути гондолу. У формі «ферро» шість виступів – стільки ж у Венеції і районів.

Приймальна комісія з Асоціації на іспиті може попросити претендента заспівати. Це вміння негласно вважають обов'язковим для тих, хто прагне стати човнярем, адже туристи на романтичних прогулянках люблять слухати пісні в живому виконанні.

2010 року гондольєром уперше стала жінка. 24-річна Джорджія Баскало отримала ліцензію і продовжила справу свого батька, який сумлінно працював понад сорок років і здобув величезний авторитет серед колег і городян.

Для виробництва одного човна потрібні матеріали, вирізані з дерев восьми видів: дуба, в'яза, лайма, модрини, ялиці, вишні, горіха і червоного дерева. З них виготовляють 280 окремих елементів для створення головного символу Венеції.

Головне фото picjumbo.com

Вам это будет интересно:
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, OUTLOOK, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Якщо в тебе 10 доларів і ти в Римі
Сьогодні OUTLOOK продовжує одну із своїх найбільш популярних рубрик розповіддю про те, як можна витратити десять вічно зелених і приємних кишені й оку у Вічному місті, в який щорічно стікаються натовпи туристів і який не перестає дивувати кожного щасливця, який побував тут! Повірте, столиці Італії є, чим вас здивувати!
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Зимова казка: які міста найгарніше прикрашають до Нового року
До початку 2021 року лишилося зовсім обмаль часу, тому, якщо ви ще не вирішили, де саме будете відзначати найпопулярніше свято на нашій планеті, OUTLOOK пропонує свою добірку найбільш яскравих міст для святкування. У них всі бажання і мрії неодмінно збудуться!
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Departure: Порту
Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості.
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька днів.
Сором’язливий Ганновер
Хто він і який, той невеличкий Ганновер, що продовжує ховатися за спинами своїх популярних серед туристів німецьких братів? Місту неодноразово доводилось змінювати свої вбрання і вигляд, але від кожної пережитої епохи Ганновер зберіг по клаптику, не втративши при цьому своєї індивідуальності й цілісності.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю. Заснована маврами ще у восьмому столітті Алфама зі своїми вуличками-коридорами, стінами від фортець і затишними площами...
Ми там були: Неаполь
Фотограф та читач OUTLOOK Роман Матков побував у італійському Неаполі! Здійснити усю подорож йому вдалось всього за 160 євро!
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Закрыть
Outlook facebook page