RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Керований хаос: архітектор Заха Хадід

Керований хаос: архітектор Заха Хадід

В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.

«Я люблю людей з палаючими очима»

Заха народилася у Багдаді 1950 року в сім’ї дуже діяльної й енергійної людини – Мохаммеда Хадіда, космополіта, бізнесмена й лідера демократичної партії Іраку. Саме від нього тендітна жінка й отримала твердий, як елементи її конструкцій, характер. Перебуваючи із самого дитинства в колі передових людей, що прагнули перетворити свою країну на процвітаючу й передову, вона ще в 11 років вирішила, що не хоче сидіти вдома і тільки займатися господарством, як прийнято у мусульманських сім’ях. Вона мала мету – стати видатним архітектором і створювати світ довкола себе.

Ця амбіція привела Заху Хадід спочатку на математичний факультет Американського університету у Бейруті, а потім і в найпрестижнішу школу Архітектурної асоціації Лондона, де вона зустріла ще одну людину з палаючими очима, котра зіграла важливу роль у її житті – нідерландського архітектора-експериментатора Рема Колхаса. Він захоплювався ідеями деконструктивізму, оскільки вважав, що архітектура – це мистецтво і її не можна сковувати нудними міськими генпланами і традиційними формами. Сміливі і незвичайні проекти Хадід, котрі вона здавала як контрольні роботи, зробили її улюбленою ученицею Колхаса, тому вже до закінчення навчання він запросив її працювати у власне архітектурне бюро, де продовжився її розвиток як майстра.

«Займатися архітектурою, коли ти жінка й іноземка, дуже складно. Тим більше, якщо ти робиш щось «ненормальне».

У віці тридцяти років Заха вирішила, що хоче відкрити свою компанію. Колхас сприйняв це нормально і побажав їй одного – не зупинятися і перевершити себе самого, оскільки для справжніх наставників – це найкраща нагорода за їхню працю. Однак наступне десятиліття принесло Хадід мало приводів для радості: в її надто амбіційні й футуристичні проекти ніхто не наважувався вкладати гроші, а чимало угод, як, наприклад, з Оперою в Кардіффі, зривалися в останній момент. Ситуацію ускладнював ще й гендерний факт: архітектуру завжди вважали «чоловічою професією», тому до самого початку 90-х років минулого століття Заха Хадід була хоч і цікавим, але «паперовим» архітектором, а її бюро займалося маленькими приватними проектами – дизайном квартир і будинків, щоб бодай якось утриматись на плаву.

Мабуть, багато хто у подібній ситуації махнув би на свої цілі і почав просто тішитися життям, заробляючи ремеслом. Та наша героїня й не думала здаватися – вона продовжувала брати участь у конкурсах, вигадувала нові форми й вірила, що настане день і її креслення й ескізи будуть втілені в життя.

«Щасливчик – це людина, котрій випадає багато шансів».

Що таке шанс і як ним скористатися, уродженка Іраку знає не з чужих слів. Близько 13 років вона терпляче чекала можливості вповні продемонструвати свій талант, і коли 1990 року компанія-виробник меблів Vitra замовила їй придумати пожежну частину, Хадід зрозуміла: або зараз, або ніколи. Як одержима, вона пропонувала замовникам різноманітні проекти – один безумніший від іншого, доки вибір не зупинився на будівлі, котра нагадувала знаменитий бомбардувальник «Стелс». Цей літак, ніби закарбований у конструкцію 1993 року буквально підірвав світ дизайну й архітектури. Як це буває, здавалося б, тільки в казках чи голлівудських фільмах, Заха Хадід прокинулася знаменитою, і на неї обрушилися нові пропозиції.

Вона, що всі ці роки заощаджувала в собі якусь неймовірну концентрацію енергії, практично не відмовляла нікому і за 10 років реалізувала одразу кілька неповторних об’єктів. Головними серед прийнято вважати Центр сучасного мистецтва Розенталя в Цинциннаті (штат Огайо, США), вокзал і паркінг у Страсбурзі, лижний трамплін в Інсбруку (Австрія), центральну будівлю заводу BMW в Лейпцігу (Німеччина). 2004 року Зака Хадід підкріпила свій статус культового архітектора, ставши першою в історії жінкою, нагородженою найпрестижнішою у цій сфері Притцкерівською премією. Однак куди більше задоволення їй приніс той факт, що молоді дизайнери і проектувальники стали вважати саме її «класикою» і намагалися наслідувати.

Тепер, здавалося б, можна зупинитися і спочивати на лаврах – вона домоглася в рази більшого, ніж навіть мріяла. Та Хадід не була б Хадід, якби перетворилася на голову журі серйозних конкурсів чи очолила б якийсь навчальний заклад. Ні, вона, звісно, ділиться досвідом з підростаючим поколінням, оцінює чужі роботи, читає лекції по всьому світу і навіть випускає власні меблі, та все це – тільки у вільний час, оскільки й досі продовжує робити унікальні будівлі, перетворюючи 21-ше століття у свій простір для творчості.

«Якщо існують 360 градусів, навіщо дотримуватися тільки якогось одного?»

Окрім свого наставника – Колхаса, другим вчителем Захі Хадід можна вважати Казимира Малевича з його супрематичними композиціями. Математична освіта впереміж із буйною фантазією дають їй змогу прораховувати і створювати, на перший погляд, нестійкі форми, котрі от-от обрушаться або тріснуть. Саме деформація предметів і будівель і використання в їхній основі незвичайних елементів змушують нас захоплюватися її роботами і почувати себе у футуристичних декораціях.

І все ж не одна Хадід вміє робити «дивно», «майбутньо». Успіх її криється ще в одному вкрай важливому аспекті – здатності «вставляти» свої будівлі у природний ландшафт. Саме це гармонійне поєднання непоєднуваного і вирізняє її проекти з-поміж інших ескізів, де творчість архітектора почасти – чужорідний для міста елемент. Так що не варто дивуватися тому, що Заха спокійно працює і у близькосхідній пустелі, і в азійських мегаполісах, і у маленьких європейських містах. Вона всюди додає місту шарму й технологічності. 

Вам это будет интересно:
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Великий шовковий шлях по-таджицьки
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
Висоти Сходу
Стереотипи – страшна річ. За «допомогою» них у нас в голові формується певна картина світу, яку не так просто змінити. Взяти, приміром, поняття «хмарочос». У 90% людей в уяві відразу ж виникають американські міста, знайомі з фільмів і ТБ. Цілком логічно, та ось тільки в наш час, щоб побачити кращу панораму на шикарні хмарочоси, курс слід тримати на схід.
Підземеллями Європи: Париж, Берлін, Прага
Блукаючи мальовничими вуличками старої Європи, ми роздивляємося на всі боки і навіть не підозрюємо, скільки цікавого лежить у нас під ногами. Якщо вам набридли стандартні туристичні тури з черговим марафонським забігом до музеїв та пам'ятників, пропонуємо поглянути на бабусю Європу з іншого ракурсу. Точніше – зазирнути їй «під ноги».
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Королівська розкіш: скарбниці Данії
Навіщо мати трьох дружин, якщо можна примножувати коштовності? А коли ім'я короля буде підкріплено колекцією сімейних реліквій, варто подумати і про ту єдину, яка продовжить іменитий рід. Знаючи, що ось-ось настане Тридцятирічна війна, король Данії і Норвегії Крістіан IV дає наказ побудувати замок-фортецю.
Камбоджа має бути всередині. Ангкор-Ват
У самому серці джунглів, оточений смужкою води по периметру, розташувався гігантський прямокутник правильної форми, ніби дає уроки геометрії зіркам, що споглядають зверху. Мовчазне небо бачило години блискучої слави і болісного падіння цього дивовижного об’єкта. Понад половину тисячоліття він був головною перлиною загадкової кхмерської імперії...
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Краса та спокій: найгарніші храми Азії
Буддисти кажуть: «Щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання». А для цього є відповідні місця. Сьогодні ми зібрали для вас п'ятірку дивовижних храмів, де буддисти і прості туристи шукають гармонії для своєї душі.
Найкрасивіші костьоли світу: Чарівність і божественна сила
Архітектура храмів має багату, цікаву, а часом і неоднозначну історію. Часто саме з будівництва храмів, архітектура котрих вирізнялася особливою педантичністю і хитромудрістю, розпочиналися новаторства і закладалися основи течій в архітектурному мистецтві. Сьогодні розглядаємо і насолоджуємося найяскравішими у своїй красі зразками костьолів.
Святині мусульманського світу: мечеті з історією
Мечеть – це молитовна будівля з куполом. Поруч примикають вежі-мінарети – їх може бути не більш ніж дев’ять; заходячи всередину, паломник звертає увагу на стародавні письмена – уривки з Корану. Лише слова арабською прикрашають стіни: образотворче мистецтво тут заборонено. Сьогодні ми поговоримо про найбільш незвичні скарби мусульманського світу.
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Архітектура чи мистецтво: Нові грузинські будівлі
Грузія, що трохи більш як десять років тому стала на шлях серйозних перетворень і домоглася відчутних успіхів, помітно змінилася не лише внутрішньо, але й зовні. Архітектори з різних країн світу попрацювали тут на совість і створили по всій її території безліч важливих і унікальних об’єктів, що втілюють зміни, які відбулися. Саме про нову грузинську архітектуру ми сьогодні і розповімо.
Петра. Скарби набатеїв
Безцінний дар земель Сходу, казкове місто, висічене з червоної плоті, столиця працьовитого арабського племені набатеїв, котрі прийшли до Йорданії понад дві тисячі років тому... У Петри багато порівнянь, та жодне з них не здатне передати красу і велич цього загадкового міста. Довгі роки воно було легендою, містом-примарою, що жило в оповідях про стародавній народ і його дивовижні скарби.
Пальчики оближеш: Що на вас чекає за кулісами найкращих кухонь світу
Давайте пригадаємо найбільш незвичну страву, котру вам випало скуштувати? Що це буде за їжа, вам вирішувати. Небагато екзотики; ті самі комахи, котрих ми слабо можемо уявити як інгредієнт; дивний напій із гіркуватим присмаком; несподіване поєднання гіркого і кислого… у кожного є свій незабутній досвід щодо цього.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Закрыть
Outlook facebook page