Розкіш і блиск. Біржа діамантів в Тель-Авіві

Чотири хмарочоси, встромлені в небо Тель-Авіва, – саме так, на думку проектувальників, мала виглядати скарбниця алмазної індустрії Ізраїлю… Та про все по порядку. 1937 року створили прототип сучасної біржі. На відміну від нинішнього розмаху, коли головна вежа біржі займає 74 поверхи і сягає 244 метрів заввишки, тодішні діамантові угоди укладали у межах маленької кімнати. Того ж року у місті Петах Тиква відкривають перший завод з огранювання алмазів. Тут осягали таїнства коштовного каменя, випробовували на твердість, надавали то круглого огранювання, то променистого, то створювали з алмазу прикраси у формі сердець. Експериментували із зовнішнім і внутрішнім блиском, фіксували правильність зрізу, добивалися справжнього сяяння.

Мало хто думав у ті роки, що згодом два невеликих підприємства піднімуть ювелірну індустрію Ізраїлю на запаморочливі висоти. І що через багато років, коли Біржа діамантів остаточно облаштується в Тель-Авіві, тут працюватимуть такі фахівці, що самі камені вишикуються в чергу за огранюванням.Фото myisrael.club

Половина всіх існуючих алмазів, призначених для продажу на світовому ринку, бере свій початок з ізраїльської біржі. Щодня сюди стікаються зразки найрізноманітніших мастей – від безбарвного і жовтого до рожевого і блакитного. Камінь, який вважають королем коштовностей, привозять в Тель-Авів із Індії, Австралії, Південної Африки, Бразилії і Росії. Його вік такий же незламний, як і сам камінь, – від ста мільйонів до двох з половиною мільярдів років. Усі ці чинники протягом багатьох років приваблюють у зали закладу до двадцяти тисяч людей на день.

… Припустимо, вам пощастило, і ви опинилися на території біржі. На першому поверсі розташовано музей алмазів імені Гаррі Оппенгеймера, де можна побачити кілька копій найвідоміших із існуючих діамантів. У кожного – своя історія.Фото myisrael.club

Ось «Куллінан I»,знайдений у перші роки XX століття в Африці. Цей алмаз ювеліри досліджували два роки – до речі, в ті часи не існувало формул, що давали змогу точно вирахувати параметри, за якими згодом виконували огранювання, і роботу доводилося робити «на око». Результат виявився гідним королівської уваги, і діамант потрапив у колекцію британського короля Едуарда VII й увінчав своєю красою скіпетр старого монарха.

Наступне «диво світу» знайшли в Індії п’ять тисячоліть тому, про що йшлося у стародавніх писаннях. На своєму віку діамант «Кохінур» побачив чимало королівських осіб – ним захоплювались індійські раджі, за нього боролися монголи, цей камінь не раз ставав предметом розбрату, і за його володіння вінценосні особи навіть йшли на злочини. Так було до тих пір, поки «Кохінур» не подарували Її Величності Вікторії, а з початку XX століття ця коштовність стала невід’ємною частиною корони королеви Великої Британії.Фото voanews.com

Звичайно, це не все, що потішить око допитливого туриста у музеї, – список можна продовжувати без кінця: найбільший діамант рожевого кольору з Африки «Стайнмец Пінк», коштовний камінь із Конго «Зірка тисячоліття», який вважають другим за величиною серед прозорих діамантів, жовтий не огранений алмаз «Оппенгеймер», що ніби вабить своїм золотим сяянням, і багато інших…

Потрапити на Біржу діамантів непросто. Вхід тільки за пропусками, а значить, випадковим людям вхід заборонено. Людина, яка прагне осягнути істинний блиск діамантів, повинна мати запрошення від члена біржі, а також отримати дозвіл на заняття ювелірною справою. Відбитки пальців, спеціальний бедж, – атмосфери суворої секретності дотримуються беззастережно: у залі заборонено фото- і відеозйомку, щоб не зафіксувати облич людей, що укладають контракти. Це продиктовано міркуваннями безпеки, а також тим, що багато торговців і покупців – вельми відомі у світі люди. Що стосується членства в Алмазній біржі, то щоб отримати заповітне місце, необхідно мати багаторічний досвід роботи в ювелірній індустрії і стати майстром настільки високого класу, щоб чотири діючих члени біржі змогли підтвердити це, представивши об’єктивні характеристики.Фото caprice.co.il

Що робить ізраїльську біржу унікальною? Тут ви знайдете не тільки офіси виробників і виставковий зал, але й підприємства з переробки алмазів, а також все інше, що може знадобитися людині, загубленій і безмежному просторі, – а саме пошту, ресторани, медпункт, банки, пункт митного контролю і навіть молитовні місця! І справді, де ще, як не у просторих залах, в котрих мову діамантів перекладають на мову розкоші, можна з почуттям вимовити стародавнє заклинання на івриті: «Мазаль у браха», що означає «удача і благословення».

Головне фото blockchainreporter.net