Крилаті символи народів
Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах». У соцопитуваннях громадяни країн визначали найулюбленіших крилатих. Ну а мотиви вибору різні: десь вибрали гарних, десь рідкісних, а десь – із релігійних міркувань. Проте конференція 1960 року не просто затвердила поняття «національний птах», а й зобов'язала уряди країн особливо захищати й охороняти їх.
ПАР
Мешканці однієї з найбільш розвинених країн Чорного континенту «своєю» вважають синьошийку. Ця птаха вирізняється неймовірною охайністю і любов'ю до води – протягом дня вона може десятки разів здійснювати водні процедури. У ПАР добрим знаком вважається почути її неймовірний спів, який приносить щастя. До речі, синьошийки полюбляють змінити обстановку, адже холодні сезони проводять на узбережжі Індійського океану. Та це на народну любов аж ніяк не впливає.
Фото deryabino.ru
Індія
У 60-х роках минулого століття індійський уряд оголосив павича національним птахом, адже цей пернатий вважається божественним у місцевій міфології. Як мовиться у священних текстах, він був засобом пересування великого Картикеї – сина бога Шиви. Крім цього, мало не всі божества Індії після смерті реінкарнувалися в павичів, тому, коли в країні постало питання: кого ж «призначити» головним птахом, сумнівів не виникло. До речі, особливістю саме індійських павичів вважається їхня здатність спокійно жити поблизу людей. Такого ніде в світі більше немає.
Фото google.com.ua
Латвія
У маленькій балтійській країні дуже поважають білих трясогузок, і це навіть попри те, що в самій Латвії вони проводять усього півроку, відлітаючи на зимівлю до Середземного моря. Латиші вважають цих пернатих головними символами працьовитості і старанності. Навесні та влітку трясогузки невтомно збирають гілочки для гнізд, метушаться, тобто не сидять на місці і таким чином нагадують людям, що працювати украй потрібно. За це їх люблять і навіть ухвалюють спеціальні закони про охорону.
Фото yandex.ru
США
Ще до вищезгаданої конференції американці першими у світі визначилися зі своїм птахом-символом. Ним став величний білоголовий орлан, який красується на різних емблемах, гербах і грошових банкнотах. Любов жителів Америки до цього грізного на вигляд вартового неба почалася за часів війни за незалежність. За свідченнями істориків, під час битв орлани безстрашно кружляли над полем бою і своїми криками піднімали бойовий дух солдатів. Чи так це було насправді – велике питання, але те, що їхнє пір'я використовували звитяжні індіанці – стовідсотковий факт. «Друзяка Ейб» – найзнаменитіший орлан, котрий став свідком Громадянської війни і реально вцілів у 42-х боях. Він до самісінької своєї смерті в 1881 році жив з військовим оркестром, де його вважали членом колективу, бо підспівував завжди «в тему».
Фото yandex.ru
Вірменія
Головний птах країни – журавель, вірменською «крунк». На долю цього народу випало чимало страждань, та найбільш трагічною сторінкою став геноцид 1915 року. Через страшні етнічні чистки і гоніння в Османській імперії вірмени були змушені тікати, осідаючи хто де по всьому світу. У числі вимушених переселенців був і видатний композитор Комітас Вардапет. В еміграції він написав знамениту пісню «Крунк» про тугу за Вітчизною. Твір набув неймовірної популярності як у самій Вірменії, так і в численних діаспорах, ставши неофіційним гімном, а сам журавель є символом звісточки з дому.
Фото fullhdoboi.ru
Велика Британія
На туманному Альбіоні вільшанка, або малинівка, є найбільш шанованою птахою. Вона належить до сімейства мухоловкових. Спів її – такий же важливий атрибут Різдва, як подарунки чи гірлянди. Любов до пташки ще з біблійних писань. У старовинній британської притчі ідеться про те, як малинівка співала, намагаючись полегшити страждання Ісуса, а її грудка стала червоною, адже на неї потрапила кров Сина Божого. Любов англійців до вільшанки безмежна. Ще з 19 століття існує традиція, коли листоношам, чиє чергування випадає на Різдво, видають спеціальну червону уніформу, таким чином вшановуючи цю крихітку.
Фото farm4.static.flickr.com
Ізраїль
Ізраїльтяни чи не пізніше за всіх вибрали свого національного птаха – 2008 року шляхом голосування, яке широко висвітлювали у ЗМІ. Несподівано для багатьох переміг одуд, випередивши сокола і дрозда. Треба сказати, що на території Священної землі є з кого вибирати, адже Ізраїль – одна з головних баз для зимівлі європейських пернатих. Самі ізраїльтяни пояснили свій вибір тим, що на зорі виникнення релігій цих птахів шанували найбільше, бо ті присвячували своє життя батькам, доглядаючи за ними.
Фото zoom.ru
Головне фото audubon.org
