RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Крилаті символи народів

Крилаті символи народів

У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».

Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах». У соцопитуваннях громадяни країн визначали найулюбленіших крилатих. Ну а мотиви вибору різні: десь вибрали гарних, десь рідкісних, а десь – із релігійних міркувань. Проте конференція 1960 року не просто затвердила поняття «національний птах», а й зобов'язала уряди країн особливо захищати й охороняти їх.

ПАР

Мешканці однієї з найбільш розвинених країн Чорного континенту «своєю» вважають синьошийку. Ця птаха вирізняється неймовірною охайністю і любов'ю до води – протягом дня вона може десятки разів здійснювати водні процедури. У ПАР добрим знаком вважається почути її неймовірний спів, який приносить щастя. До речі, синьошийки полюбляють змінити обстановку, адже холодні сезони проводять на узбережжі Індійського океану. Та це на народну любов аж ніяк не впливає.Фото deryabino.ru

Індія

У 60-х роках минулого століття індійський уряд оголосив павича національним птахом, адже цей пернатий вважається божественним у місцевій міфології. Як мовиться у священних текстах, він був засобом пересування великого Картикеї – сина бога Шиви. Крім цього, мало не всі божества Індії після смерті реінкарнувалися в павичів, тому, коли в країні постало питання: кого ж «призначити» головним птахом, сумнівів не виникло. До речі, особливістю саме індійських павичів вважається їхня здатність спокійно жити поблизу людей. Такого ніде в світі більше немає.Фото google.com.ua

Латвія

У маленькій балтійській країні дуже поважають білих трясогузок, і це навіть попри те, що в самій Латвії вони проводять усього півроку, відлітаючи на зимівлю до Середземного моря. Латиші вважають цих пернатих головними символами працьовитості і старанності. Навесні та влітку трясогузки невтомно збирають гілочки для гнізд, метушаться, тобто не сидять на місці і таким чином нагадують людям, що працювати украй потрібно. За це їх люблять і навіть ухвалюють спеціальні закони про охорону.Фото yandex.ru

США

Ще до вищезгаданої конференції американці першими у світі визначилися зі своїм птахом-символом. Ним став величний білоголовий орлан, який красується на різних емблемах, гербах і грошових банкнотах. Любов жителів Америки до цього грізного на вигляд вартового неба почалася за часів війни за незалежність. За свідченнями істориків, під час битв орлани безстрашно кружляли над полем бою і своїми криками піднімали бойовий дух солдатів. Чи так це було насправді – велике питання, але те, що їхнє пір'я використовували звитяжні індіанці – стовідсотковий факт. «Друзяка Ейб» – найзнаменитіший орлан, котрий став свідком Громадянської війни і реально вцілів у 42-х боях. Він до самісінької своєї смерті в 1881 році жив з військовим оркестром, де його вважали членом колективу, бо підспівував завжди «в тему».Фото yandex.ru

Вірменія

Головний птах країни – журавель, вірменською «крунк». На долю цього народу випало чимало страждань, та найбільш трагічною сторінкою став геноцид 1915 року. Через страшні етнічні чистки і гоніння в Османській імперії вірмени були змушені тікати, осідаючи хто де по всьому світу. У числі вимушених переселенців був і видатний композитор Комітас Вардапет. В еміграції він написав знамениту пісню «Крунк» про тугу за Вітчизною. Твір набув неймовірної популярності як у самій Вірменії, так і в численних діаспорах, ставши неофіційним гімном, а сам журавель є символом звісточки з дому.Фото fullhdoboi.ru

Велика Британія

На туманному Альбіоні вільшанка, або малинівка, є найбільш шанованою птахою. Вона належить до сімейства мухоловкових. Спів її – такий же важливий атрибут Різдва, як подарунки чи гірлянди. Любов до пташки ще з біблійних писань. У старовинній британської притчі ідеться про те, як малинівка співала, намагаючись полегшити страждання Ісуса, а її грудка стала червоною, адже на неї потрапила кров Сина Божого. Любов англійців до вільшанки безмежна. Ще з 19 століття існує традиція, коли листоношам, чиє чергування випадає на Різдво, видають спеціальну червону уніформу, таким чином вшановуючи цю крихітку.Фото farm4.static.flickr.com

Ізраїль

Ізраїльтяни чи не пізніше за всіх вибрали свого національного птаха – 2008 року шляхом голосування, яке широко висвітлювали у ЗМІ. Несподівано для багатьох переміг одуд, випередивши сокола і дрозда. Треба сказати, що на території Священної землі є з кого вибирати, адже Ізраїль – одна з головних баз для зимівлі європейських пернатих. Самі ізраїльтяни пояснили свій вибір тим, що на зорі виникнення релігій цих птахів шанували найбільше, бо ті присвячували своє життя батькам, доглядаючи за ними.Фото zoom.ru

Головне фото audubon.org

Вам это будет интересно:
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Де «запалюють» зірки
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Історія однієї вулиці: Брівібас
Сьогодні в нашому циклі, присвяченому найцікавішим вулицях планети, ми розповімо про Брівібас – головну та одну з найцікавіших вулиць Риги. Старе місто Риги – справжня перлина латвійської столиці, яка прекрасно збереглася.
Ейлат: Оаза задоволень
Ейлат навалюється на гостя зненацька, немов буря в пустелі. Серед пісків і скель розквітає сад земних задоволень, камені, оплавлені жаром легенд, набувають дару мови, а в стрімкому калейдоскопі веселощів прорізаються паростки мудрості царя Соломона. Блукаючи поглядом по безтурботному плесу вод на березі Ейлатської затоки, кожен стає філософом, а після кількох ковтків пряного коктейлю – навіть поетом!
Новини іноземних дипустанов в Україні
Протягом березня акредитовані в Україні посольства брали активну участь у культурному та соціальному житті, адаптованому під сучасні реалії. Тож пропонуємо вашій увазі їх добірку.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Суринам. 7 причин відвідати найменшу країну Південної Америки
Суринам не можна назвати популярною місциною – це така собі південноамериканська Африка, справжня, первозданна, маловідома і зовсім не туристична країна зі специфічною англійською мовою і ночівлями в гамаках посеред джунглів.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Тупик Мері Кінг: сукні і ляльки для маленької Енн
На полотні шотландських легенд вишиті містичні візерунки. Місцеві жителі вірять у примар, привидів і в те, що за ними щодня з висоти пташиного польоту спостерігають душі предків. Знамениті шотландські перекази лишилися не тільки на сторінках книг. Сьогодні OUTLOOK розповість про секрети, сховані в тупику Мері Кінг.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Даллол – барвиста окраса Ефіопії
Країни часто хизуються своїми природними окрасами: запрошують туристів, дозволяють гарненько роздивитись усі деталі ювелірної роботи, яку виконала планета. Серед таких окрас найбільш неординарні, кольорові, дивні, а іноді для нашого ока навіть дикі – африканські. Ефіопія відхопила собі один з найчарівніших аксесуарів – вулкан Даллол.
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Тіманфая. Гарно до жаху
Канарські острови – це не тільки море, пляжі і коктейлі. Але й обвуглена історія цієї частини землі, вогнедишні жерла і соляні копальні. Особливо «гарячим» норовом з-поміж решти островів славиться земля Лансароте. Раніше на цій ділянці виверження вулканів відбувалися із завидною регулярністю. Тепер сюди вирушають туристи подивитися на силу вогню і магми і навіть зазирнути у «пекло».
Вимираючі тварини: зберегти види
Екзюпері писав: «Ми завжди відповідальні за тих, кого приручили», та з кожним днем число тих, хто відданий і довіряє нам, дедалі зменшується. Ми говоримо про тварин на межі вимирання, врятувати яких – священний обов'язок для Homo sapiens, інакше гріш ціна висловлюванням про те, що людина – вершина еволюційного ланцюга.
Чилі: Земля, що дихає вогнем
Що для туриста – привід захоплено клацати фотоапаратом, те для місцевих жителів – постійний неспокій і навіть смертельна загроза. Гряда вогнедишних вулканів Чилі, оточених солоними озерами і термальними гейзерами, вважається одним із найбільш вражаючих місць на планеті. Та одна справа – подивитися й поїхати, і зовсім інша - постійно жити на «пороховій бочці».
Лех. На вершині світу
Спочатку не зрозуміло, це скелі притиснулися до старих буддистських храмів або стародавні споруди шукають підтримки і розради у брил. Старовинне місто Лех, що розташоване на півночі Індії на висоті трьох тисяч метрів в штаті Джамму і колись було дуже популярним серед сіркоперегінної худоби, караванів і торговців...
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Сатаплія: мед для динозаврів
Грузія останніми роками справедливо стала вельми популярною туристичною точкою на карті світу. Напевно, кожен знайде в цій гірській і гордій країні щось своє: чудову природу, смачну їжу, вірних і душевних друзів та багато-багато іншого. OUTLOOK намагається якомога частіше бувати там і ділитися з вами всілякими цікавинками. Сьогодні ми розповімо про дивовижний заповідник «Сатаплія».
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Закрыть
Outlook facebook page