Усе ще мрієте перейти дорогу на Еббі-роуд, як легендарні The Beatles, чи жадаєте почути стукіт серця свінгуючого Лондона на Карнабі-стріт? Тоді вам варто добре вивчити шлях на Бервік-стріт і долучитись до улюбленого місця паломництва шанувальників музики і не тільки.
Район Сохо іноді називають таким собі фойє артистичного Лондона. І хай він не надто помпезний на вигляд, однак його наповнення – це справжня розкіш. Кардинальна відмінність від стриманих і ділових районів британської столиці робить його привабливим для жителів і гостей міста.
Сохо має низку цікавих і значимих вулиць, однією з них є Бервік-стріт. З’явилася вона наприкінці XVII століття. Деякі будівлі, свідки її народження, й донині прикрашають собою місто, до того ж стали справжніми кінозірками, блискуче «виконавши ролі» у стрічках «Титанік» і «Пірати Карибського моря».
Передусім Бервік-стріт відома своїм ринком. Він є одним з найпопулярніших і найдавніших у всьому Лондоні, а без перебільшення королівський асортимент і якість овочів, фруктів, риби, м’яса та сирів прославили торжище на всю Велику Британію. Саме тут англійці уперше побачили і скуштували невідомі колись помідори та грейпфрути, а іноземці знайомили відвідувачів зі своїми національними кухнями. Видатні телевізійні кулінарні ведучі Фанні Кредок та Елізабет Дейвід поза кадром годинами тинялись місцевим базаром у пошуках екзотичних інгредієнтів.Фото timeout.com
Бервік-стріт притягувала також і тих, хто бажав гарно вбратися. На початку XX століття прості робітниці полювали тут за недорогим одягом прет-а-порте й купували шовкові панчохи. Подейкують, сюди частенько навідувалась навіть знаменита британська письменниця Вірджинія Вульф. Вона згадує цю вулицю у своїх творах, а загалом район Сохо характеризує як місце, «наповнене жорстким світлом і грубими голосами». Згодом постійними відвідувачами ринку стали й театральні костюмери. Враженні розмаїттям, вони тонули у водоспадах текстилю і тканин. Лондонці кажуть: «Багатьом, хто забрів на ринок зранку, вийти судилось вже у сутінки».
Ця старовинна вулиця бачила гангстерів та акторів, музикантів і письменників, геніїв та диваків. Ще восьмирічним хлопчиком давав концерти місцевому люду Вольфганг Амадей Моцарт, і десь неподалік він створив свою «Лондонську симфонію». Тут також знайшов притулок великий англійський поет Персі Шеллі. Запам’ятався лондонцям і такий собі чолов’яга Шевальє Д’Еон, який 38 років прожив у жіночому образі. Утім, це не завадило йому стати успішним нотаріусом, спритним фехтувальником, письменником і шпигуном.Фото portlandbrown.com
Годі й казати, як Бервік-стріт вабила меломанів і вибагливих колекціонерів платівок. За величезну кількість музичного раритету вулицю прозвали «Золотою милею вінілу».
Колись тут зі своїм гуртом виступав Девід Боуї. Традицію відкритих концертів продовжили, щороку у квітні відзначаючи День музичних крамниць. Свято знаменується виступами відомих артистів та спеціальними розпродажами. На музичному тлі також відбувається безліч художніх і дизайнерських виставок. І єдине, що в цьому дійстві засмучує відвідувачів, це те, що вони не в змозі забрати із собою усе, що впало їм в око і запало в душу. Тож, зважаючи на таку музичну спадщину, не дивно, що для обкладинки свого другого студійного альбому «(What’s the Story) Morning Glory?» (1995 року) гурт Oasis використав світлину саме Бервік-стріт, чим місцеві й досі неабияк вихваляються.
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Ми продовжуємо наш цикл «Історія однієї вулиці» і сьогодні розповідаємо про одну з найгарніших і веселих вулиць Буенос-Айреса під назвою Камініто. Вона простяглася в знаменитому кварталі Ла Бока, заснованому в 19 столітті італійськими емігрантами.
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Сьогодні OUTLOOK повідає про життя в Саудівській Аравії, прогулюючись головною вулицею шанованого паломниками другого за величиною міста й «економічної столиці» – міста Джидди. Тут, на вулиці Талії, особливо явно можна прослідкувати, як стрімко в арабську культуру вливаються західні мотиви, вносячи в це місце легкий дисонанс…
Єврейський і китайський цвинтарі по сусідству, фруктові дерева, модні бутіки і справжній військовий бункер – усе це змішалося на Orchard road, дивовижній вулиці Сінгапура. Саме розповіддю про неї ми продовжуємо наш захопливий цикл «Історія однієї вулиці».
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Прогулюючись вулицею Дізенгоф у самісінькому центрі Тель-Авіва, можна спіймати себе на думці, що це не вулиця, а якийсь телепорт, адже тут змішалося все: торгові ряди, практична та лаконічна архітектура баугаус, модні шоуруми, котрі не поступаються міланським. Проте все це нагромадження аж ніяк не надмірне, а цілком природне, тому пройдімося вулицею.
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Майже в кожному туристичному путівнику написано, що Будапешт – це східноєвропейський Париж, і сперечатися з цим твердженням не варто, оскільки угорська столиця, так само як і французька, вражає своєю розкішшю, помпезністю і бездоганним смаком. А ще й сам Ейфель разом зі своїм архітектурним бюро додав їй французького шарму.
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Напіврозвалені будівлі радянських часів, помпезні палаци угорської знаті, ятки з антикварним начинням, стріт-арт у стилі Ван Гога – вулиця Панська рясніє суперечностями. Це місце – коктейль із старих традицій, що вже сиплються піском, і затятого бажання стати маленькою охайною Європою. Які секрети приховує вулиця Братислави, знає OUTLOOK.
Маркетологи і ресторатори – народ підприємливий і готовий на все, аби тільки збільшити число відвідувачів власного закладу. Доволі часто способи їхнього «загравання» з публікою схожі одне на одне, а дизайн і меню мало чим відрізняються. Тому ми добряче пошукали по всьому світу і зібрали для вас колекцію справді оригінальних закладів.
OUTLOOK продовжує цикл матеріалів про неповторні вулиці. Сьогодні ми розповімо про круту Болдуїн-стріт у новозеландському місті Данідіні. Її крутість не в розкішних бутиках, елітних ресторанах чи астрономічних цінах на нерухомість. У цьому контексті все досить приземлено і нічого незвичайного. А ось сама форма вулиці вражає – у місці, яке найбільше вивищується, нахил складає 32 градуси.
Лондон – це місто, котре просто не може не вражати. Кожен його гість неодмінно чимось захоплюється: хтось архітектурою, хтось божевільним ритмом життя, а хтось вікторіанським духом і аристократичною атмосферою в нашому XXI столітті. Його вулиці – справжня скарбниця для власних досліджень, а починати їх слід з легендарної Пікаділлі Стріт...
Весна вже цілий місяць панує на планеті! Невдовзі холод і сірість відступлять, пригріє лагідне сонечко, і замість теплих курток ми дістанемо із шаф легкі вітровки. Ну і яка ж весна без зелених дерев і прекрасних квітів? А щоб очікування омріяних барв та ароматів було легшим, пропонуємо вам насолодитися красою, яка протягом року тішить відвідувачів найцікавіших оранжерей планети.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Люди, котрі вперше приїхали до Торонто, мають всі шанси попастися на вудочку місцевих сюрпризів. Наприклад, вам можуть запропонувати: «Чи не бажаєте доїхати до пункту призначення через вулицю Янг-Стріт?» А коли ви погодитесь на цю авантюру, вас перепитають: «Ви що, зібрались проїхати по всій вулиці?» І коли зніяковілий мандрівник вникне в деталі...
Фото timeout.com
Фото portlandbrown.com 
