RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Сатаплія: мед для динозаврів

Сатаплія: мед для динозаврів

Автор: 24.06.2019 | Грузія, природа
Грузія останніми роками справедливо стала вельми популярною туристичною точкою на карті світу. Напевно, кожен знайде в цій гірській і гордій країні щось своє: чудову природу, смачну їжу, вірних і душевних друзів та багато-багато іншого. Outlook намагається якомога частіше бувати там і ділитися з вами всілякими цікавинками. Сьогодні ми розповімо про дивовижний заповідник «Сатаплія».

Як дістатися

Заповідник, який міститься в 7 кілометрах на північний захід від Кутаїсі, з'явився ще в 1930-х роках. Сталося це завдяки тому, що шкільний учитель із села Баноджі випадково натрапив там на сліди динозаврів. Навколо цих свідчень життя доісторичних рептилій і було вирішено законсервувати територію.

Доїхати туди можна кількома способами. Перший: сісти за 2 ларі (приблизно один долар) на маршрутку №45, яка зупиняється в районі центрального ринку Кутаїсі. Складність полягає в тому, що громадський транспорт у Грузії – це поки що «кіт у мішку». Іноді можна моментально сісти в потрібний тобі автобус, а буває, що доводиться мало не годину чекати потрібний засіб пересування. Тому другий спосіб – на таксі – дорожчий, зате набагато надійніший. З місцевими водіями-відчайдухами треба торгуватись, адже швидше за все «аукціон» розпочнеться з ціни в 70 ларі, однак реальна вартість поїздки – 10-15 ларі. Якщо пообіцяти зверху ще п'ять, то драйвер почекає вас біля входу, а потім і відвезе назад. Утім, багато хто воліє повертатися в головне місто Імеретії пішки – дорогою, яка веде через мальовничі села вниз, і подолати її можна за півтори-дві години неспішної прогулянки, насолоджуючись хурмою і гранатами, які ростуть усюди.

Дивіться також: Грузія в дивовижах

Заповідник

Вхід на територію: для дорослих – 6 ларі, студентам – удвічі дешевше (обов'язково слід пред'явити відповідний документ), діти до 6 років відвідують безкоштовно. По заповіднику можете ходити самостійно, а можете приєднатися до групи туристів. На ресепшні чекають гіди, котрі чудово розмовляють російською, англійською та грузинською. У середньому на те, щоб оглянути головні принади цього місця, піде півтори-дві години. За цей час ви встигнете і прогулятись по величезній печері, і роздивитися сліди динозаврів, і побродити незайманим колхідським лісом, і навіть піднятись на оглядовий майданчик, звідки відкривається незабутній панорамний краєвид. Тож зупинімося на основних пунктах детальніше.

Печера

На території заповідника є 5 печер, але відвідувачів пускають лише в ту, яка під номером 1. Вона ж і найбільша – завдовжки майже 300 метрів. Зі стелі звисають підсвічені різними кольорами сталактити, змушуючи усіх ходити із задертою головою. Обережність не завадить, місцями стеля не перевищує півтора метра, тож розбити лоба легко, тим паче, захисних касок поки не видають. Подейкують, іноді печерою проносяться кажани, але буває це тільки, коли її закрито від відвідувань і вимкнено підсвітку. Найважливішим артефактом цього місця є камінь у формі серця, який потрібно відшукати. До нього, за грузинським переказом, закохані пари прикладають руки – тоді їхні почуття будуть вічними. Ну а якщо друга половинка не з вами або ж ви її ще не знайшли, тут можна загадати бажання.Фото panoramio.com

Сліди динозаврів

Розповідають, що в розпал холодної війни британський музей динозаврів пропонував грузинам величезні гроші за те, щоб купити ці сліди і перенести до себе. Унікальність решток у тому, що зазвичай виявляють окремо сліди хижаків і травоїдних. Тут же на кількох десятках метрів можна побачити і ті і ті зовсім поряд. Однак угоді не судилось збутися, і відбитки величезних лап на вапняку залишилися в Сатаплії просто неба. Попри те, що поверхня, де вони застигли, витримала мільйони років, сліди почали потихеньку стиратись, адже погода до них нещадна. Так тривало, допоки в 2010 році Грузія стала інвестувати в розвиток туризму великі кошти. Завдяки цим вливанням заповідник відродився, а над артефактами нарешті з'явився павільйон-музей зі скелетами динозаврів, озвучений їхнім гарчанням.Фото cookiesandthecaucasus.wordpress.com

Оглядовий майданчик

Після відвідин печери і музею саме час піднестися над землею. Для цього треба пройти крутою стежкою уздовж скель, де побачите бджолині вулики. До слова, саме на честь продукту їхньої праці і названо місцевість – «таплі», що грузинською означає мед. Якщо пощастить, по дорозі матимете нагоду поласувати солодощами, які стікають по вікових брилах. Кожен, хто спромігся піднятись, отримує нагороду – можливість споглядати дивовижний краєвид із сучасного оглядового майданчика, який, до речі, не відстає від головного тренду нинішньої грузинської архітектури з її скляними елементами і прозорістю – руки так і тягнуться до перил, адже під вами прірва. Перш ніж постояти над урвищем майже на кілометровій висоті, вас попросять взути спеціальні капці, щоб не подряпати покриття. На жаль, на початку експлуатації про це не здогадались, і тепер підлогу в декількох місцях псують подряпини.

Дивіться також: Незолоте руно Грузії

Після такої вражаючої прогулянки на свіжому повітрі Outlook рекомендує завітати в якесь імеретинське село і гарненько перекусити знаменитим хачапурі величезного розміру, запивши його прекрасним домашнім вином ...

Головне фото lc-rent.com

Вам це буде цікаво:
Туристичне Intermezzo
Чи знайоме вам відчуття втоми від урбанізму? Після закінчення важкого дня так і жадаєш влаштувати собі Intermezzo. Саме тоді хочеться змінити буденний чорний колодязь кави на кухлик прозорої джерельної води, будильник – на спів птахів, автомобільні вихлопи – на обійми гірських туманів, ТБ-перегляди...
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Новопризначені посли чотирьох держав та Глава Представництва ЄС вручили вірчі грамоти Президенту України
​7 листопада 2019 року відбулась церемонія вручення вірчих грамот Президенту України Володимиру Зеленському послами Королівства Швеція, Швейцарської Конфедерації, Грузії, Мексиканських Сполучених Штатів та Главою Представництва Європейського Союзу.
Найробі: тепер я бачив усе
Унікальна природа, головний тектонічний розлам планети, фламінго, жирафи й гепарди на відстані витягнутої руки – про це і багато іншого в нашому новому матеріалі про столицю Кенії Найробі та її околиці.
Зоо-Азія. Частина ІІ
У теплі розкішні дні зовсім не хочеться згадувати про кам’яні джунглі міст, а хочеться вчепитися за справжню зелену ліану і полетіти у природу. Полетіти саме туди, де гармонійно поєднані рослинний і тваринний світ, флора і фауна...
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Суринам. 7 причин відвідати найменшу країну Південної Америки
Суринам не можна назвати популярною місциною – це така собі південноамериканська Африка, справжня, первозданна, маловідома і зовсім не туристична країна зі специфічною англійською мовою і ночівлями в гамаках посеред джунглів.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Туреччина - країна природних чудес
Переповнена скарбниця дивовиж Туреччини – суцільне натхнення для казкарів. Коли люди вперше бачать білі гори посеред теплої країни, то у кожного виникає різне бажання: хтось хоче впасти у сліпучі кучугури і зробити «снігового янгола», а дехто уявляє, що гори солодкі на смак, точнісінько, як цукрова вата…
З небом «на ти»: найбільш високогірні міста світу
Хто бодай раз бував у горах, неодмінно замислювався над тим, щоб залишитися там назавжди. Але вже через кілька годин відчував на собі всі «принади» перебування на такій неймовірній висоті і втікав назад до рідних низин… Так чи можна жити постійно там, де часом важко навіть дихати? Відповідь – так, і сьогодні ми розкажемо про п’ять найцікавіших високогірних міст світу!
Атакама: життя в неживій пустелі
Атакама, що розкинулася між Тихим океаном та Андами, охопила своїми володіннями сотню тисяч кілометрів земної поверхні. Центральна частина найсухішої пустелі на нашій планеті, з якою не можуть конкурувати навіть знамениті Сахара і Наміб, не бачила дощів стільки, скільки ведуться спостереження за погодою...
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Тіманфая. Гарно до жаху
Канарські острови – це не тільки море, пляжі і коктейлі. Але й обвуглена історія цієї частини землі, вогнедишні жерла і соляні копальні. Особливо «гарячим» норовом з-поміж решти островів славиться земля Лансароте. Раніше на цій ділянці виверження вулканів відбувалися із завидною регулярністю. Тепер сюди вирушають туристи подивитися на силу вогню і магми і навіть зазирнути у «пекло».
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного.
Архітектура чи мистецтво: Нові грузинські будівлі
Грузія, що трохи більш як десять років тому стала на шлях серйозних перетворень і домоглася відчутних успіхів, помітно змінилася не лише внутрішньо, але й зовні. Архітектори з різних країн світу попрацювали тут на совість і створили по всій її території безліч важливих і унікальних об’єктів, що втілюють зміни, які відбулися. Саме про нову грузинську архітектуру ми сьогодні і розповімо.
Острови місячного сяйва і диких джунглів
Збираючись на Коморські острови, турист жадає зануритись у нерозбавлену екзотику й одразу ж опинитись в оазисі дикої природи. Місячну ніжність, закладену в арабській транскрипції назви «Комор» («місяць»), було відібрано у сусіднього Мадагаскару, спершу саме він претендував на те, щоб називатися Коморським.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Закрити
Outlook facebook page