RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Водоспади Ігуасу - Ніагара «відпочиває»!

Водоспади Ігуасу - Ніагара «відпочиває»!

П’ять тонн води щомиті зриваються в ущелину, ревучи, піднімаючи пар і розплескуючи бризки на всі боки. «Рідка стіна» водоспадів Ігуасу півмісяцем, у три кілометри, розкинулася на кордоні Аргентини, Бразилії та Парагваю...

Шум води, ніби хтось одночасно забув закрутити десятки тисяч кранів, чується за кілька кілометрів, поступово посилюючись... Нарешті перед очима постає долина, наповнена безліччю каскадів (275, якщо бути точним). Одягнені в дощовики туристи товпляться на оглядових майданчиках, доповнюючи звук падаючої води захопленими вигуками і задаючись питанням, хто ж створив таку красу?

Розгадок тут декілька. Місцева легенда свідчить, що водоспад – результат нерозділених почуттів верховного бога древніх індіанців, який колись закохався в аборигенку Найпе і вимагав від вождя племені, а за сумісництвом батька дівчини, віддати йому кохану. Строгий тато, не сміючи перечити «Великому», звісно, погодився, незважаючи на благання спадкоємиці залишити її в спокої, позаяк нареченим, хай і не божественним, вона вже обзавелася. Отримавши категоричне «ні», парочка вирішила тікати. Шлях пролягав через річку. Гребучи веслами, вони якомога швидше намагалися дістатися до суші і сховатися в непрохідних джунглях, та ображений потенційний чоловік помітив їх і, розгнівавшись, стукнув своїм величезним кулаком по річці, від чого й виникли водоспади. Банальна для міфів схема: боги + люди + нещасна любов = чудо природи.

На противагу казці, вчені, як завжди, висувають свою теорію. У цьому випадку – про вулканічне походження водоспадів. Із величезної кількості лави сформувалися високі скелі, а потім дощі «переповнили» місцеву річку, і вона почала переливатися через брили, створивши грандіозний комплекс.

«Жалюгідна Ніагара...» – це все, що змогла промовити перша леді США Елеонора Рузвельт, побувавши тут. А вона ж навіть не розглядала всю панораму з вертольота! Для туристів нашого часу замовити подібну послугу не буде проблемою, ну хіба що матеріальною – політ обійдеться вам в 110 доларів. Удвічі менше доведеться викласти тим, хто хоче не просто подивитися, а по-справжньому «відчути» водоспад. Туристичні човни покатають вас по річках, у які й зриваються тонни води. Несучись стрімкою течією Парани, що розлилася з боку Парагваю, або, власне, Ігуасу, яка бере початок на території Бразилії та Аргентини, ніби зливаєшся з величезним потоком і відчуваєш себе його частиною.

Розбавляє 275 водних пам’яток ще одна... У дитинстві, вибігаючи після літнього дощу, який різко змінився ясною погодою, ми захоплювалися барвистою дугою, що перекинулася через блакитне небо, не розуміючи, як і чому вона з’явилася. Дізнавшись про те, що це промені сонця відбиваються паром або туманом, її загадковість в нашій уяві трохи згасла. Але над Ігуасу веселка – щось особливе, передусім через те, що вона тут практично постійно, іноді навіть у темну пору доби. Формування нічної «семиколірної» майже таке ж, як і денної, тільки сонце і місяць міняються місцями, створюючи природне освітлення. Проте особливо віруючі сучасні індіанці на честь цього здійснюють свої ритуали, уславлюючи різнокольоровий небесний обідок, що вважається таємним шаманським знаком...

Вам это будет интересно:
Птахам хочеться тепла. Де зимують птахи
У дитинстві я міг годинами дивитись на небо, розглядаючи вервечки птахів, які відлітали у вирій. Для дитини це було справжньою магією. І нехай сьогодні на моїй книжковій полиці майже не зосталось книжок про чародійство, подорожі крилатих до тепла, в надії перезимувати, не залишають мене байдужим.
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені.
Departure: Словенія
Прийнявши за кількасот років десятки мільйонів відвідувачів, печера Постойнська-Яма змусила Словенію пишатися нею як головною туристичною пам’яткою у всій країні. Лабіринти кам’яних тунелів, залів і коридорів, висічені самою природою, плюс сучасний сервіс для гостей-мандрівників зробили ці гроти одними з найбільш популярних у світі.
Макулеле: танцюють – аж іскри летять!
Коли перші переселенці з Африки навідалися до Бразилії, вони привезли запальні дійства в країну, що жила за принципом «Життя – це карнавал». Як пояснювали жителі Африки, танок маку леле з’явився в середовищі, де раби змушені захищатися від посягань господарів. А тому в народі майстрували палиці і ножі, причому зброю тримали в руках навіть під час танців…
Departure: Киргизстан
Киргизію прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Пробере до кісток: найкращі фестивалі мистецтва з криги та снігу
Кригу і сніг з давніх-давен люди використовували для створення різних фігур та об'єктів, і лише в 60-х роках минулого століття ця майстерність оформилася в цілий напрям, ставши частиною ленд-арту! Найбільше зимових шедеврів створюють на спеціалізованих фестивалях, про які ми розповімо нашим читачам.
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
За статистикою, близько 10% населення планети тією чи іншою мірою страждає на хронічні бронхіти, що переходять в астму. Більше половини з них – діти. Окрім різноманітних інгаляторів та інших лікарських засобів, на дихальні шляхи позитивно впливає сіль.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Мар-дель-Плата як аргентинська муза
Гарячий подих Аргентини повис у повітрі Мар-дель-Плати, курортного міста на березі Атлантичного океану і провінції Буенос-Айрес. Заняття до душі тут чарівні і для кожного – розмовляти мовою танго, пригощатися численними дарами моря, виблискувати капелюхами на пляжі і запасатися натхненням на холодні зимові вечори…
Туристичне Intermezzo
Чи знайоме вам відчуття втоми від урбанізму? Після закінчення важкого дня так і жадаєш влаштувати собі Intermezzo. Саме тоді хочеться змінити буденний чорний колодязь кави на кухлик прозорої джерельної води, будильник – на спів птахів, автомобільні вихлопи – на обійми гірських туманів, ТБ-перегляди...
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Пам’ятки Сальти: лише одне слово – прекрасна
Її називають куточком Іспанії в серці Аргентини. Заснована іспанськими завойовниками й оточена мальовничою природою з м’яким теплим кліматом Сальта приваблювала іммігрантів з багатьох країн. Вплив Європи в глибокому змішанні з пекучим латиноамериканським темпераментом дає тут неймовірний результат – особливу нову культуру.
Найробі: тепер я бачив усе
Унікальна природа, головний тектонічний розлам планети, фламінго, жирафи й гепарди на відстані витягнутої руки – про це і багато іншого в нашому новому матеріалі про столицю Кенії Найробі та її околиці.
Зоо-Азія. Частина ІІ
У теплі розкішні дні зовсім не хочеться згадувати про кам’яні джунглі міст, а хочеться вчепитися за справжню зелену ліану і полетіти у природу. Полетіти саме туди, де гармонійно поєднані рослинний і тваринний світ, флора і фауна...
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Закрыть
Outlook facebook page