У Києві за участі голови МЗС Швеції та Посла відбувся Шведсько-український бізнес-форум
Цього року у заході взяли участь Посол Швеції в Україні Мартін Хаґстрьом, міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкевічус, перший Віце-прем’єр-міністр та міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів та інші.
Крім українських та шведських урядовців до участі у форумі долучилися й представники бізнесу. Свої кейси презентували спікери таких всесвітньо відомих брендів, як Ericsson, Scania, SEB Corporate Bank, Sigma Software, SKF тощо.
«Я пишаюсь тим, що цього року ми будемо говорити не тільки про шведський експорт, а й про український експорт… Дуже хороша була статистика минулого року. Цього року все навіть краще. У першому кварталі український експорт до Швеції зріс на 34%, шведський експорт до України залишився на рівні минулого року. Сподіваюсь, що цей форум буде сприяти покращенню цих показників», - заявив під час свого вітального слова пан Хаґстрьом.
За його словами, саме економічні взаємовідносини нашої країни зі Швецією є показовими. Адже у разі, якщо українські товари сприйматимуться шведським ринком, то вітчизняні виробники зможуть експортувати власну продукцію у будь-яку країну ЄС.
Маргот Вальстрьом під час свого виступу наголосила на важливості Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і створенні зони вільної торгівлі, що можуть відкрити нам доступ до багатомільйонного пулу європейських покупців. «На цьому тижні Україна отримала безвізовий режим з країнами Шенгенської Угоди, серед яких є Швеція, що теж сприятиме бізнесовим стосункам між нашими країнами, приведе до появи нових контактів», - підкреслила міністр закордонних справ Швеції.
Вона також звернулася до вітчизняного уряду, розповівши про те, що задля залучення іноземного бізнесу та іноземних інвестицій, Україні конче потрібно продовжувати реалізовувати реформи. «Інвестиційний клімат має бути покращений належним чином. Іноземні компанії мають побачити справжнє покращення у цьому напрямку», - сказала Маргот Вальстрьом.
Міністр закордонних справ Литви під час свого виступу особливу увагу приділив тому, що поява іноземного - шведського та литовського - бізнесу в Україні означатиме не лише безпосередні інвестиції, а й експорт технологій, нові методи управління, вдосконалення стандартів тощо. «Швеція, Литва та Україна справді мають багато спільного… Я впевнений, що ми будемо говорити і про спільні питання реалізації транспортних проектів… Отже, говоримо про бізнес, будуємо мости», - сказав Лінас Лінкевічус.
Перший Віце-прем’єр-міністр та міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів подякував іноземним представникам за участь у форумі. Він наголосив на тому, що Швеція, як автор «Східного партнерства», та Литва, з керівництвом якої нещодавно була затверджена ініціатива програмної співпраці на 2017-2020 рр., залишаються найбільшими союзниками України. «Минулого року ріст ВВП на 2,3% говорить про те, що макростабілізація та зростання дають ефект можливих майбутніх інвестицій при продовженні реформ. Це аксіома, якою користується уряд», - підкреслив пан Кубів.
За його словами, ілюстрацією успіхів нашої країни є й покращення бізнес-клімату, у тому числі відображене у міжнародному рейтингу Doing Business. Якщо кілька років тому Україна займала лише 137-е місце, то нині займає 80-ту сходинку. Причому, як відзначив чиновник, уряд має амбіції покращення цього показника, як мінімум, ще на 10 позицій. «Ми маємо відповідну дорожню карту», - сказав він.
Однією з перших дискусій форуму стала розмова про методи та шляхи повного розкриття потенціалу двох країн у торгівлі.
«Всі кажуть «у майбутньому, незабаром», проте це вже тут і зараз. Україна вже ввела всі необхідні технічні правила для розвитку міжнародної торгівлі», - підкреслила під час свого виступу Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Про готовність нашої країни нарощувати власну присутність на найбільших світових ринках розповідала і Мар’яна Каганяк, керівник Офісу з просування експорту України. Зокрема вона звернула увагу на потенціал окремих ринків, до яких можна віднести і Швецію. «Дослідження продемонструвало, що Швеція входить до ТОП-10 країн, куди Україна могла б експортувати значно більше, ніж нині», - заявила пані Каганяк.
Обговорюючи перспективні сектори української економіки з точки зору застосування шведських рішень, представники вітчизняних інституцій казали про імплементацію скандинавських підходів до бізнесу в реаліях нашого сьогодення. «Ніхто не будеінвестувати в країну з централізованою економікою радянського зразка. Задля притягнення інвестицій має бути створений ринок», - сказав Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України.
У цьому блоці багато керівників шведських компанії, які мають досвід роботи на вітчизняному ринку, розповіли про різноманітні складнощі та про очікування іноземних інвесторів від нашої країни.
Загалом цьогорічний Шведсько-український бізнес-форум у черговий раз продемонстрував значний інтерес до плідної співпраці представників різних галузей обох країн. Підбиваючи підсумки, учасники заходу виразили сподівання на те, що така плідна спільна робота матиме безпосередні наслідки для економічної взаємодії країн, та підтвердили свою готовність зустрітися на Шведсько-українському бізнес-форумі наступного року.
