Якщо в тебе 10 доларів і ти у Болоньї

... тому і розповідає, як і на що витратити свої гіпотетичні 10 доларів у цьому затишному місті.
Болонья як адміністративний центр північного регіону Емілія-Романья впевнено входить у всілякі добірки і топи, якщо мова заходить про італійську економіку. Це місто, що посідає зі своїми 390 тисячами жителів сьоме місце в в країні за населенням, вважається одним із найбагатших, і неспроста особливо жителі півдня називають його «жирним». І справа тут не лише у багатих кулінарних традиціях. Завдяки наявності такого джерела науки й інтелекту, котрим уже багато століть є знаменитий Болонський університет, головне місто Емілії-Романьї може похизуватися одразу кількома передовими науковими центрами, сучасною промисловістю, зокрема, і легендарною – італійською автомобільною, а також розвитком високих технологій. Рівень життя тут надзвичайно високий, середній дохід на душу населення приблизно на 30-40% вищий, ніж загалом по Італії, і навіть якщо в цілому говорити про Європу, то Болонья завжди потрапляє в десятку найбільш успішних міст континенту.
Bologna from M Laughland on Vimeo.
Проте не варто думати, що з десятьма доларами в кишені тут взагалі нічого робити. Значною мірою завдяки тому, що значна частина місцевих жителів – це студенти, ціни у місті як на найнеобхідніше, так і на розваги доволі демократичні. Взяти, приміром, громадський транспорт – на нашу десятку можна купити приблизно 5 проїзних квитків на автобус, якщо купувати їх безпосередньо всередині, чи навіть 6-7, якщо в автоматі на вулиці чи в кіоску з газетами і сигаретами. Також на 10$ вийде проїхатися в таксі, скажімо, від центру до вокзалу. А якщо уявити, що, наприклад, десяток-два, то з центру можна спокійно доїхати і до аеропорту, розташованого за містом. Все-таки навіть не всі східноєвропейські міста можуть похвалитися такими тарифами, погодьтесь. Щоб закрити транспортну тему, додамо, що на нашу суму можна спокійно проїхатися сусідніми містечками і селами і передгір’ї, де подають автентичні італійські обіди і відкриваються розкішні панорами.Фото beerandcroissants.com
Далі прямуємо за туристичною програмою. Головний болонський атракціон для приїжджих – це підйом на своїх двох на вежу Азінеллі, одну з двох «падаючих» в самому центрі міста. Вартість вхідного квитка – приблизно 4 долари, однак і вони, і наступні після оплати 498 дерев’яних сходинок того варті – з оглядового майданчика можна побачити весь середньовічний центр, а це видовище паморочить голову ще сильніше, ніж закручені спіраллю сходи. До речі, колись у Болоньї було понад 200 веж – їх будували, щоб показати свій високий соціальний статус, оскільки для палаців просто бракувало місця в настільки щільній міській забудові. Майже все це добро було «зрізане» муніципалітетом уже в XIX - XX століттях як пережиток минулого і «понти». Десь 3-4 долари також коштує і квиток у будь-який місцевий музей, хай то Єврейський чи, наприклад, тематичний архів великого режисера й уродженця міста П’єра Паоло Пазоліні неподалік від однойменної площі.
Фото aaa.com
Спустившись вниз, можна не тільки похвалити себе за 15-хвилинний підйом, але й слід побалувати чим-небудь смачненьким, приміром, легендарним італійським морозивом «джелато», кульки якого потім неодмінно будуть снитися. Тим більше прямо у двох кроках від веж ми можемо що називається «гульнути», замовивши щонайменше 6 кульок, а це три повноцінні порції божественного на смак десерту. Більше того, імовірно, у нас ще лишиться долар з гаком, на який вийде випити «ун кафе» – чашечку збадьорюючого еспресо. До слова, із цінами на каву у Болоньї, як і загалом по Італії, цікава ситуація. Вартість що еспресо, що капучино (його прийнято пити до 12 години), що мокко відрізняється в залежності від того, де саме ви будете пити. Найдорожчий варіант – за столиком, трохи дешевше – за барною стійкою, і найбільш бюджетний – взяти із собою. Причому така диференціація існує як у вуличних кафе, так і в дорогих ресторанах.Фото decanter.com
До них, кафе і ресторанів, власне, і переходимо, адже як їх можна пропустити у кулінарній столиці такої країни, як Італія? Стереотипно прийнято вважати, нібито турист неодмінно витратить тут буквально величезні гроші на їжу. Справді, у Болоньї вистачає дорогих закладів, куди з нашою десяткою можна і не заходити, але Європа на те і Європа – демократичних у плані цінової політики кафе на будь-яку кишеню теж вистачає, тим більше в студентському місті. Досить просто звернути куди-небудь вглиб від головних вулиць, площ і знайти затишний ресторанчик, де за 10 доларів можна ситно і смачно з’їсти одну порцію пасти, супу чи цілу піцу. А порції в Італії щедрі, навіть стомлений і голодний турист-чоловік навряд чи осилить більш ніж одну. Якщо вже зовсім добре пошукати, то за цю ж саму десятку вийде ще й випити келих домашнього вина під їжу.Фото suitcasemag.com
У супермаркетах, серед яких «народною» є мережа РАМ, наші десять доларів теж не дадуть померти з голоду, оскільки на них можна купити в залежності від потреб або три десятки яєць, або півкілограма місцевого пармезану, або пару пляшок непоганого вина. Більше того, на ці гроші вийде навіть придбати трохи більше кілограма величезних креветок, ну або приблизно стільки ж свіжої курятини. Фрукти й овочі коштують приблизно два долари за кілограм, тому на виході наш пакет чи, кажучи мовою економістів, «продовольчий кошик», може вийти достатньо важким.Фото blog.saftehnika.com
Наостанок – про витрати для місцевих. На нашу десятку якраз вийде сходити одній людині в кіно. Щоб місяць відвідувати тренажерний зал, доведеться викласти вже десь 65-70 доларів. Оренда невеликої квартири в центрі буде коштувати приблизно 800-1000 доларів, якщо казати про спальник – 600-800 + ще пару сотень слід буде платити за комуналку. Загалом ціни на одяг, побутову техніку та інші побутові товари у Болоньї вищі, ніж загалом по Італії, і пояснюється це, як ми вже казали, високим рівнем життя і достатком містян.
Головне фото maisonvalentina.net