RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана

Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана

В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…

...Поклали тіло великомученика Тропіса, обезголовленого за наказом жорстокого царя Нерона, в човен, поруч покоїлися півень і собака. І носило їх по хвилях, доки не прибуло судно до берегів незнайомого міста.. Ні, це не фантазії авангардних художників (котрих, втім, теж причаровував Сен-Тропе), а легенда про те, чому знаменитий французький курорт отримав таку назву. А що ви знаєте про Saint-Tropez – улюблене туристичне містечко, де кінозірок на пляжі, як зірок на небі?

Проходячи зигзагами історії

Усе, що було відомо людям про Сен-Тропе до XX століття, легко вкладається в кілька рядків. Грецька колонія II століття, вторгнення арабів, вигнання іновірців за межі міні-держави… До середини століття місто віддали управляти ченцям, але сила релігії не змогла втримати дрібних князьків від міжусобних війн, унаслідок яких Сен-Тропе було завдано шкоди. Аж у XV столітті місту повернули колишню міць, оточивши його кам’яними стінами. Переможний момент, котрий історія приховувала від громадськості протягом кількох століть, стався 1637 року: тоді чотири судна, що входили у склад флоту Сен-Тропе, розбили двадцять іспанських кораблів. Утім, навіть ця славна перемога не подарувала містечку популярності: ще довгі роки його вважали сільцем, придатним лише на те, щоб рибу ловити.

Фото tripsy.ru

Кому Сен-Тропе зобов’язаний популярністю

В елітних колах про Сен-Тропе дізналися наприкінці XIX століття, коли місто відвідав Гі де Мопассан. Через кілька років після цієї події у невеличке рибальське селище на яхті «Олімпія» прибув французький художник-неоімпресіоніст Поль Синьяк. Рятуючись від депресії і тяжких думок після смерті двох своїх друзів Вінсента ван Гога і Жоржа-П’єра Сьора, Синьяк плавав морем у пошуках усамітнення: «Щойно повернувшись із Бретані, я вже хочу знову їхати… досить з мене, там надто часто йде дощ». Сен-Тропе Сигньяк обрав за рекомендацією свого друга Анрі Кросса, корий часто запрошував художника відвідати незвичайні місця, ніби створені для того, щоб тут писати картини: «Схили, порослі соснами і дубами, м’яко спускаються до моря і затухають зовсім, по дорозі перетворюючись на піщаний пляж, де зернятка піску такі, яких не буває на Ла-Манші. Неподалік гострі скелі, під самі їхні вершини підходить ліс. І майже всюди плавні хвилясті лінії». Так одного разу зачарований тутешніми околицями Синьяк пронизує власні пейзажі сонячним світлом, чого раніше на його полотнах не спостерігалося; з-під його пензля виходять картини «Сен-Тропе. Шторм» (1895), «Порт у Сен-Тропе» (1901). Коли ж у гості до Синьяка приїхав Анрі Матісс, Сен-Тропе і на останнього справив незабутнє враження, подарувавши душевну гармонію, про що свідчить картина Матісса «Розкіш, спокій і насолода» (1904).

Фото safiullin.su

Справи кіношні

ХХ століття знаменує для Сен-Тропе початок кіно епохи. Режисер Роже Вадим заїжджав у це містечко задовго до зйомок культового фільму «І Бог створив жінку» з Брижит Бардо в головній ролі. Місце, що стало притулком для «французького кохання» і з’ясування стосунків між вільною від забобонів Жульєтти і її ревнивого чоловіка Мішеля, було обрано невипадково: Роже Вадима полонили невеликий порт і причал, на якому розкинулися приморські ресторанчики. Антураж чудово доповнювала каплиця Святої Анни, куди раніше заходили моряки просити благословення перед далеким плаванням, а тепер зазирають туристи відпочити у спекотний день коло мальовничого вівтаря.

Фото cms.sainttropeztourisme.com

Наступний фільм, що прославив Сен-Тропе, розповідає про пригоди жандарма, котрий прибув у невелике містечко, щоб навести там лад, а в результаті посіяв хаос. Так-так, мова йде про кінокартину «Жандарм із Сен-Тропе», першу із серії комедій режисера Жана Жиро про веселого і трохи непутящого жандарма Крюшо з французьким актором Луї де Фюнесом у головній ролі. Кажуть, вибір локації спав на думку режисерові, коли той відпочивав на пляжі в Сен-Тропе, де в нього вкрали відеокамеру. Обурений Жан Жиро прийшов скаржитись у жандармерію, а там почув: мовляв, вони такими дрібницями не займаються. От і взявся Жиро за зйомки фільму, покликаного висміяти подібне ставлення до роботи.

Усе в тому ж Сен-Тропе відбувається дія фільму Жака Дере «Басейн» з Аленом Делоном і Ромі Шнайдер, в якому головний герой – ревнивий до божевілля письменник – топить у басейні колишнього коханця своєї жінки. Хоча, звичайно, опинитися на місці героїв фільму навряд чи комусь захотілось би, різні travel-видання м’яко натякають туристам на те, що в районі Л’Умед можна зайти на розкішні вілли з не менш привабливими басейнами.

Сен-Тропе – місто відкриттів

З’їжджаючись у Сен-Тропе з усього світу, туристи часто відпочивають на пляжах Лазурового берега, насолоджуючись літнім сонцем. Але що відкриє французьке курортне містечко шанувальникам активного відпочинку?

За адресою Rue Etienne Berny, 9 в Сен-Тропе розташований рай для колекціонерів. «Maisondes Papillons» відомий серед україномовних туристів як «Будинок метеликів». Крім згаданих чудових комах, тут можна побачити сімейство мурашок і чимало павуків-птахоїдів. Музей з’явився в Сен-Тропе на початку XX століття, коли син фотографа Жака Генрі Лартинга поселився на Лазуровому березі. Його колекція метеликів нараховувала 4500 екземплярів, і тоді ця цифра здавалася чимось неймовірним. Нині серед приколотих до стендів чи навіть порхаючих по оранжереї метеликів знаходять понад 20 000 особин.

Фото parisgid.ru

Ще одне місце, котре варто відвідати, щоб відчути дух Сен-Тропе, – старовинна фортеця з непереможною історією. У XVI столітті воєначальники переймалися питанням державного значення: як укріпити місто і захистити його від можливих вторгнень? Розгортається будівництво цитаделі, котрому завзято протидіяли місцеві жителі Сен-Тропе. Король, у свою чергу, придушив повстання – будівництво головної башти, що збереглася до наших днів, було завершено 1607 року. Чергова реліквія, котрою й досі милуються туристи, – огорожа, яка служила заслоном від піратів і войовничих турків. Що стосується призначення фортеці в наш час, то тепер в її стінах розташовується Музей військово-морського флоту.

Гуляючи центром міста, обійшовши капелу Благовіщення, уважний подорожній неодмінно загляне в Художній музей del'Annonciade. Там зібрано роботи французьких художників, що насолоджувалися сонячними променями Сен-Тропе і грали зі світлом на полотнах шедеврів. Мистецтвознавців та й просто поціновувачів порадують картини Жана Вюяра, П’єра Боннара, Моріса Дені, а також Анрі Матісса, Андре Дерена, Пабло Пікассо і Жоржа Брака.

Найбільш допитливим мандрівникам радять зробити експеримент – проходячи вулицями Сен-Тропе, сфотографувати кілька примітних панорам, а потім, уже перебуваючи у музеї, порівняти фотографії з картинами Поля Синьяка «Сен-Тропе, набережна» і «Краєвиди Сен-Тропе, захід сонця над сосновим бором». Повірте, відмінності знайти буде вкрай складно.

Фото color-travel.net

Головне фото visitefrance.ru

Вам это будет интересно:
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Абатство Мон-Сен-Мішель: побачити і закохатися
Уявіть собі величну картину: посеред безкраїх хвиль раптом нізвідки перед вашим оком виростає стародавня таємнича споруда – бенедиктинське абатство, що височіє на самісінькій вершині скелі… А довкола острова, на якому воно розташоване, вирують потужні відпливи і припливи, стрімкість яких багато хто порівнює зі швидкістю коня, що мчить галопом.
Алжир – яскравий птах Магрибу
Оригінальний пам’ятник королеві Африки і французький шарм, підвісні пішохідні мости над безоднею і пустеля Сахара, джерела з киплячою мінеральною водою і руїни часів Візантії – все це може бути зібране разом тільки в одній країні світу, і ця країна – Алжир. Арабське прислів’я твердить: Магриб – це птах, тіло котрого Алжир, праве крило – Туніс, а ліве – Марокко.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Берлін з родзинками
Місцеві одразу впізнають туристів за головами, які постійно крутяться навсібіч. І таки є місця, де це справді варто робити! Одне з них – Берлін, місто, яке з кожним днем змінюється, нові покоління приносять щось своє, і по камінчику зникають не лише залишки Берлінського муру, а й решта стін. Німецька столиця стає іншою. І її слід розглядати, придивляючись до кожної дрібниці, адже, окрім архітектурних «корон» і невичерпного арту на стінах, можна виявити непримітні «родимки» міста.
Закрыть
Outlook facebook page