RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана

Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана

В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…

...Поклали тіло великомученика Тропіса, обезголовленого за наказом жорстокого царя Нерона, в човен, поруч покоїлися півень і собака. І носило їх по хвилях, доки не прибуло судно до берегів незнайомого міста.. Ні, це не фантазії авангардних художників (котрих, втім, теж причаровував Сен-Тропе), а легенда про те, чому знаменитий французький курорт отримав таку назву. А що ви знаєте про Saint-Tropez – улюблене туристичне містечко, де кінозірок на пляжі, як зірок на небі?

Проходячи зигзагами історії

Усе, що було відомо людям про Сен-Тропе до XX століття, легко вкладається в кілька рядків. Грецька колонія II століття, вторгнення арабів, вигнання іновірців за межі міні-держави… До середини століття місто віддали управляти ченцям, але сила релігії не змогла втримати дрібних князьків від міжусобних війн, унаслідок яких Сен-Тропе було завдано шкоди. Аж у XV столітті місту повернули колишню міць, оточивши його кам’яними стінами. Переможний момент, котрий історія приховувала від громадськості протягом кількох століть, стався 1637 року: тоді чотири судна, що входили у склад флоту Сен-Тропе, розбили двадцять іспанських кораблів. Утім, навіть ця славна перемога не подарувала містечку популярності: ще довгі роки його вважали сільцем, придатним лише на те, щоб рибу ловити.sttffdr.jpgФото jennyburgartz.com

Кому Сен-Тропе зобов’язаний популярністю

В елітних колах про Сен-Тропе дізналися наприкінці XIX століття, коли місто відвідав Гі де Мопассан. Через кілька років після цієї події у невеличке рибальське селище на яхті «Олімпія» прибув французький художник-неоімпресіоніст Поль Синьяк. Рятуючись від депресії і тяжких думок після смерті двох своїх друзів Вінсента ван Гога і Жоржа-П’єра Сьора, Синьяк плавав морем у пошуках усамітнення: «Щойно повернувшись із Бретані, я вже хочу знову їхати… досить з мене, там надто часто йде дощ». Сен-Тропе Сигньяк обрав за рекомендацією свого друга Анрі Кросса, корий часто запрошував художника відвідати незвичайні місця, ніби створені для того, щоб тут писати картини: «Схили, порослі соснами і дубами, м’яко спускаються до моря і затухають зовсім, по дорозі перетворюючись на піщаний пляж, де зернятка піску такі, яких не буває на Ла-Манші. Неподалік гострі скелі, під самі їхні вершини підходить ліс. І майже всюди плавні хвилясті лінії». Так одного разу зачарований тутешніми околицями Синьяк пронизує власні пейзажі сонячним світлом, чого раніше на його полотнах не спостерігалося; з-під його пензля виходять картини «Сен-Тропе. Шторм» (1895), «Порт у Сен-Тропе» (1901). Коли ж у гості до Синьяка приїхав Анрі Матісс, Сен-Тропе і на останнього справив незабутнє враження, подарувавши душевну гармонію, про що свідчить картина Матісса «Розкіш, спокій і насолода» (1904).e7dd03cc-2e36-4014-a3b4-3f33a2d3f4eb.jpgФото ru.hotels.com

Справи кіношні

ХХ століття знаменує для Сен-Тропе початок кіно епохи. Режисер Роже Вадим заїжджав у це містечко задовго до зйомок культового фільму «І Бог створив жінку» з Брижит Бардо в головній ролі. Місце, що стало притулком для «французького кохання» і з’ясування стосунків між вільною від забобонів Жульєтти і її ревнивого чоловіка Мішеля, було обрано невипадково: Роже Вадима полонили невеликий порт і причал, на якому розкинулися приморські ресторанчики. Антураж чудово доповнювала каплиця Святої Анни, куди раніше заходили моряки просити благословення перед далеким плаванням, а тепер зазирають туристи відпочити у спекотний день коло мальовничого вівтаря.5d3b381779dc0358dbad8fdd31d3a80a1cb57961971267c7ef940ace299a739f.jpgФото marinas.com

Наступний фільм, що прославив Сен-Тропе, розповідає про пригоди жандарма, котрий прибув у невелике містечко, щоб навести там лад, а в результаті посіяв хаос. Так-так, мова йде про кінокартину «Жандарм із Сен-Тропе», першу із серії комедій режисера Жана Жиро про веселого і трохи непутящого жандарма Крюшо з французьким актором Луї де Фюнесом у головній ролі. Кажуть, вибір локації спав на думку режисерові, коли той відпочивав на пляжі в Сен-Тропе, де в нього вкрали відеокамеру. Обурений Жан Жиро прийшов скаржитись у жандармерію, а там почув: мовляв, вони такими дрібницями не займаються. От і взявся Жиро за зйомки фільму, покликаного висміяти подібне ставлення до роботи.

Усе в тому ж Сен-Тропе відбувається дія фільму Жака Дере «Басейн» з Аленом Делоном і Ромі Шнайдер, в якому головний герой – ревнивий до божевілля письменник – топить у басейні колишнього коханця своєї жінки. Хоча, звичайно, опинитися на місці героїв фільму навряд чи комусь захотілось би, різні travel-видання м’яко натякають туристам на те, що в районі Л’Умед можна зайти на розкішні вілли з не менш привабливими басейнами.

Сен-Тропе – місто відкриттів

З’їжджаючись у Сен-Тропе з усього світу, туристи часто відпочивають на пляжах Лазурового берега, насолоджуючись літнім сонцем. Але що відкриє французьке курортне містечко шанувальникам активного відпочинку?1242255045e4ea8848513c2.82361605_792e7754c3_1659.jpgФото wretmanestate.com

За адресою Rue Etienne Berny, 9 в Сен-Тропе розташований рай для колекціонерів. «Maisondes Papillons» відомий серед україномовних туристів як «Будинок метеликів». Крім згаданих чудових комах, тут можна побачити сімейство мурашок і чимало павуків-птахоїдів. Музей з’явився в Сен-Тропе на початку XX століття, коли син фотографа Жака Генрі Лартинга поселився на Лазуровому березі. Його колекція метеликів нараховувала 4500 екземплярів, і тоді ця цифра здавалася чимось неймовірним. Нині серед приколотих до стендів чи навіть порхаючих по оранжереї метеликів знаходять понад 20 000 особин.

Ще одне місце, котре варто відвідати, щоб відчути дух Сен-Тропе, – старовинна фортеця з непереможною історією. У XVI столітті воєначальники переймалися питанням державного значення: як укріпити місто і захистити його від можливих вторгнень? Розгортається будівництво цитаделі, котрому завзято протидіяли місцеві жителі Сен-Тропе. Король, у свою чергу, придушив повстання – будівництво головної башти, що збереглася до наших днів, було завершено 1607 року. Чергова реліквія, котрою й досі милуються туристи, – огорожа, яка служила заслоном від піратів і войовничих турків. Що стосується призначення фортеці в наш час, то тепер в її стінах розташовується Музей військово-морського флоту.13076147515e4ea865ccea85.83329148_cfba55e16e_1920.jpgФото wretmanestate.com

Гуляючи центром міста, обійшовши капелу Благовіщення, уважний подорожній неодмінно загляне в Художній музей del'Annonciade. Там зібрано роботи французьких художників, що насолоджувалися сонячними променями Сен-Тропе і грали зі світлом на полотнах шедеврів. Мистецтвознавців та й просто поціновувачів порадують картини Жана Вюяра, П’єра Боннара, Моріса Дені, а також Анрі Матісса, Андре Дерена, Пабло Пікассо і Жоржа Брака.

Найбільш допитливим мандрівникам радять зробити експеримент – проходячи вулицями Сен-Тропе, сфотографувати кілька примітних панорам, а потім, уже перебуваючи у музеї, порівняти фотографії з картинами Поля Синьяка «Сен-Тропе, набережна» і «Краєвиди Сен-Тропе, захід сонця над сосновим бором». Повірте, відмінності знайти буде вкрай складно.

Головне фото wretmanestate.com

Вам это будет интересно:
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Ковзкі забави: Найкращі вуличні ковзанки світу
З криги зводять готелі і висікають фонтани з білим вином, роблять самовари і навіть гасові лампи. Фотографи пішли ще далі: призвичаїлись використовувати сухий лід для створення ефекту диму й туману в кадрі. Напередодні свят OUTLOOK підготував для вас добірку про найпопулярніші льодові арени світу.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
А ви знали...?
Добірка цього тижня сповнена загадковістю, красою та величчю духу... У ній поєднане мистецтво архітектури і живопису, сила духу людини із можливістю відчути аромат "старої Європи". Про все це - читайте далі!
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Departure: Порту
Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості.
А ви знали...?
У цьому випуску ми розповімо про жінок у Китаї, які мали свою мову, про жінку, яка зачинила свою квартиру на 70 років, а також про мистецтво графіті, скульптуру і місто, яке визнали історичним пам'ятником. Впевнені, вам сподобається!
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька днів.
Сором’язливий Ганновер
Хто він і який, той невеличкий Ганновер, що продовжує ховатися за спинами своїх популярних серед туристів німецьких братів? Місту неодноразово доводилось змінювати свої вбрання і вигляд, але від кожної пережитої епохи Ганновер зберіг по клаптику, не втративши при цьому своєї індивідуальності й цілісності.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю. Заснована маврами ще у восьмому столітті Алфама зі своїми вуличками-коридорами, стінами від фортець і затишними площами...
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Закрыть
Outlook facebook page