RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана

Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана

В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…

...Поклали тіло великомученика Тропіса, обезголовленого за наказом жорстокого царя Нерона, в човен, поруч покоїлися півень і собака. І носило їх по хвилях, доки не прибуло судно до берегів незнайомого міста.. Ні, це не фантазії авангардних художників (котрих, втім, теж причаровував Сен-Тропе), а легенда про те, чому знаменитий французький курорт отримав таку назву. А що ви знаєте про Saint-Tropez – улюблене туристичне містечко, де кінозірок на пляжі, як зірок на небі?

Проходячи зигзагами історії

Усе, що було відомо людям про Сен-Тропе до XX століття, легко вкладається в кілька рядків. Грецька колонія II століття, вторгнення арабів, вигнання іновірців за межі міні-держави… До середини століття місто віддали управляти ченцям, але сила релігії не змогла втримати дрібних князьків від міжусобних війн, унаслідок яких Сен-Тропе було завдано шкоди. Аж у XV столітті місту повернули колишню міць, оточивши його кам’яними стінами. Переможний момент, котрий історія приховувала від громадськості протягом кількох століть, стався 1637 року: тоді чотири судна, що входили у склад флоту Сен-Тропе, розбили двадцять іспанських кораблів. Утім, навіть ця славна перемога не подарувала містечку популярності: ще довгі роки його вважали сільцем, придатним лише на те, щоб рибу ловити.

Фото tripsy.ru

Кому Сен-Тропе зобов’язаний популярністю

В елітних колах про Сен-Тропе дізналися наприкінці XIX століття, коли місто відвідав Гі де Мопассан. Через кілька років після цієї події у невеличке рибальське селище на яхті «Олімпія» прибув французький художник-неоімпресіоніст Поль Синьяк. Рятуючись від депресії і тяжких думок після смерті двох своїх друзів Вінсента ван Гога і Жоржа-П’єра Сьора, Синьяк плавав морем у пошуках усамітнення: «Щойно повернувшись із Бретані, я вже хочу знову їхати… досить з мене, там надто часто йде дощ». Сен-Тропе Сигньяк обрав за рекомендацією свого друга Анрі Кросса, корий часто запрошував художника відвідати незвичайні місця, ніби створені для того, щоб тут писати картини: «Схили, порослі соснами і дубами, м’яко спускаються до моря і затухають зовсім, по дорозі перетворюючись на піщаний пляж, де зернятка піску такі, яких не буває на Ла-Манші. Неподалік гострі скелі, під самі їхні вершини підходить ліс. І майже всюди плавні хвилясті лінії». Так одного разу зачарований тутешніми околицями Синьяк пронизує власні пейзажі сонячним світлом, чого раніше на його полотнах не спостерігалося; з-під його пензля виходять картини «Сен-Тропе. Шторм» (1895), «Порт у Сен-Тропе» (1901). Коли ж у гості до Синьяка приїхав Анрі Матісс, Сен-Тропе і на останнього справив незабутнє враження, подарувавши душевну гармонію, про що свідчить картина Матісса «Розкіш, спокій і насолода» (1904).

Фото safiullin.su

Справи кіношні

ХХ століття знаменує для Сен-Тропе початок кіно епохи. Режисер Роже Вадим заїжджав у це містечко задовго до зйомок культового фільму «І Бог створив жінку» з Брижит Бардо в головній ролі. Місце, що стало притулком для «французького кохання» і з’ясування стосунків між вільною від забобонів Жульєтти і її ревнивого чоловіка Мішеля, було обрано невипадково: Роже Вадима полонили невеликий порт і причал, на якому розкинулися приморські ресторанчики. Антураж чудово доповнювала каплиця Святої Анни, куди раніше заходили моряки просити благословення перед далеким плаванням, а тепер зазирають туристи відпочити у спекотний день коло мальовничого вівтаря.

Фото cms.sainttropeztourisme.com

Наступний фільм, що прославив Сен-Тропе, розповідає про пригоди жандарма, котрий прибув у невелике містечко, щоб навести там лад, а в результаті посіяв хаос. Так-так, мова йде про кінокартину «Жандарм із Сен-Тропе», першу із серії комедій режисера Жана Жиро про веселого і трохи непутящого жандарма Крюшо з французьким актором Луї де Фюнесом у головній ролі. Кажуть, вибір локації спав на думку режисерові, коли той відпочивав на пляжі в Сен-Тропе, де в нього вкрали відеокамеру. Обурений Жан Жиро прийшов скаржитись у жандармерію, а там почув: мовляв, вони такими дрібницями не займаються. От і взявся Жиро за зйомки фільму, покликаного висміяти подібне ставлення до роботи.

Усе в тому ж Сен-Тропе відбувається дія фільму Жака Дере «Басейн» з Аленом Делоном і Ромі Шнайдер, в якому головний герой – ревнивий до божевілля письменник – топить у басейні колишнього коханця своєї жінки. Хоча, звичайно, опинитися на місці героїв фільму навряд чи комусь захотілось би, різні travel-видання м’яко натякають туристам на те, що в районі Л’Умед можна зайти на розкішні вілли з не менш привабливими басейнами.

Сен-Тропе – місто відкриттів

З’їжджаючись у Сен-Тропе з усього світу, туристи часто відпочивають на пляжах Лазурового берега, насолоджуючись літнім сонцем. Але що відкриє французьке курортне містечко шанувальникам активного відпочинку?

За адресою Rue Etienne Berny, 9 в Сен-Тропе розташований рай для колекціонерів. «Maisondes Papillons» відомий серед україномовних туристів як «Будинок метеликів». Крім згаданих чудових комах, тут можна побачити сімейство мурашок і чимало павуків-птахоїдів. Музей з’явився в Сен-Тропе на початку XX століття, коли син фотографа Жака Генрі Лартинга поселився на Лазуровому березі. Його колекція метеликів нараховувала 4500 екземплярів, і тоді ця цифра здавалася чимось неймовірним. Нині серед приколотих до стендів чи навіть порхаючих по оранжереї метеликів знаходять понад 20 000 особин.

Фото parisgid.ru

Ще одне місце, котре варто відвідати, щоб відчути дух Сен-Тропе, – старовинна фортеця з непереможною історією. У XVI столітті воєначальники переймалися питанням державного значення: як укріпити місто і захистити його від можливих вторгнень? Розгортається будівництво цитаделі, котрому завзято протидіяли місцеві жителі Сен-Тропе. Король, у свою чергу, придушив повстання – будівництво головної башти, що збереглася до наших днів, було завершено 1607 року. Чергова реліквія, котрою й досі милуються туристи, – огорожа, яка служила заслоном від піратів і войовничих турків. Що стосується призначення фортеці в наш час, то тепер в її стінах розташовується Музей військово-морського флоту.

Гуляючи центром міста, обійшовши капелу Благовіщення, уважний подорожній неодмінно загляне в Художній музей del'Annonciade. Там зібрано роботи французьких художників, що насолоджувалися сонячними променями Сен-Тропе і грали зі світлом на полотнах шедеврів. Мистецтвознавців та й просто поціновувачів порадують картини Жана Вюяра, П’єра Боннара, Моріса Дені, а також Анрі Матісса, Андре Дерена, Пабло Пікассо і Жоржа Брака.

Найбільш допитливим мандрівникам радять зробити експеримент – проходячи вулицями Сен-Тропе, сфотографувати кілька примітних панорам, а потім, уже перебуваючи у музеї, порівняти фотографії з картинами Поля Синьяка «Сен-Тропе, набережна» і «Краєвиди Сен-Тропе, захід сонця над сосновим бором». Повірте, відмінності знайти буде вкрай складно.

Фото color-travel.net

Головне фото visitefrance.ru

Вам це буде цікаво:
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Бельвіль: паризький Вавилон
Напевно, кожна людина знає міф про знамениту Вавилонську вежу, яку так і не судилося побудувати різним народам. Дивно, але те, що не вийшло в легенді, відбувається насправді – десятки різних етносів мирно уживаються в паризькому кварталі Бельвіль і зводять вежу Толерантності на наших очах.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
День відкритих дверей у Французькому інституті за участі Посла Франції в Україні Етьєна де Понсен
Яскраво суботній ранок розпочався для всіх охочих у Києві, на вулиці О. Гончара, 84, де Французький інститут зустрічав гостей.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Закрити
Outlook facebook page