Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
У пошуках кращої долі жителі Апеннін ринули до Америки ще на початку XIX століття. «Велике яблуко» – саме те місто, де ця сама краща доля заставала переселенців. Місцевий градоначальник Річард Варік створив спеціальний комітет, який мав поетапно розселяти прибулих зі Старого світу. Недовго обираючи, він віддав їм район у Нижньому Манхеттені, назвавши це місце не інакше як «болото». Втім, працьовиті мігранти зробили все, щоб спростувати слова мера.
Трохи пізніше, бажаючи здатися добродушним і гостинним, Варік, виступаючи перед переселенцями, заявив: «Нью-Йорк був і залишається містом приїжджих. Тому ваше нове місце проживання ви можете назвати Новим Римом або Маленькою Італією». Як бачимо, другий варіант укорінився. Згідно з приблизними підрахунками, за XIX століття від 170 до 200 тисяч синьйорів і синьйорин прибули до «Міста можливостей».
Фото nhregister.com
До італійців ставилися по-різному: використовували і як дешеву робочу силу, і вважали їх людьми другого сорту. У ту пору про них навіть ходив такий жарт: «Якщо ви сядете з італійцем за один обідній стіл, він робитиме вигляд, що неголодний. Та варто вам вийти з-за столу, як він тут же накинеться на їжу, забувши скористатися ложкою». Не додавав їм популярності і той факт, що вони неохоче вчили англійську. Крім того, в середині 1900-х містом прокотилася епідемія туберкульозу, а звинуватили у цьому самі здогадуєтеся кого.
Однак у наступному столітті багато чого змінилося. Приблизно через сімдесят років італійців в Нью-Йорку було вже майже 400 тисяч. І в цей же час до Америки починають перебиратися представники італійської мафії. Після Першої світової війни авторитет «Коза Ностри» в рідній країні впав, та й з економікою там було туго, тому «славні хлопці» теж погналися за американською мрією. Так район наповнився дорогими ресторанами, барами, казино. Зрозуміло, що гроші в цю розкіш вкладали багаті дони. Навіть музиканти бажали виступати саме в Нижньому Манхеттені – за ніч тут можна було «зрубати» до тисячі доларів.
Фото loving-newyork.com
Сьогодні Маленька Італія – один із найбільш престижних і дорогих кварталів міста. Щоправда, за останні років 30 він став меншим – багато його мешканців роз’їхалися по країні, і на спорожнілих вулицях оселилися китайці із сусіднього Чайна-тауну, євреї та громадяни колишнього СРСР. І все ж, туристи та ньюйорківці що б там не було прагнуть потрапити на Малберрі-стріт чи Брум-стріт, щоб зануритися в атмосферу італійської Америки
І справа тут зовсім не у видимих атрибутах, таких як свіжоспечена піца, кучеряві привабливі брюнети та брюнетки, картаті скатертини. Здається, що справжню чарівність цього району не можна побачити, а тільки відчути, та й то – через певний час. За словами тих, хто там побував, Нижній Манхеттен – яскравий приклад сплетіння культур: зустріти там італійця, який говорить літературною мовою, – це рідкість. Проте й англійською нормально з вами теж не поспілкуються.
Фото loving-newyork.com
А взагалі, рушайте туди самі. Особливо вдала пора – вересень. У цьому місяці проходить грандіозний фестиваль-карнавал Сан-Дженнаро, і Малберрі-стріт на 10 днів стає ще барвистішою. Хоча, куди вже більше?
Головне фото nyclovesnyc.blogspot.com
